Оздоровчі табори на Вижничині теж хочуть «прихопити» Бурбаки?..

0
347
Мала Олімпіада - традиційний захід у таборі "Юність"
Загрузка...

Розташованими у мальовничих місцях біля підніжжя карпатських вершин на Вижниччині дитячими оздоровчими таборами, схоже, серйозно зацікавились впливові особи, і це дуже прискорило процес їх можливої «прихватизації».

Мова про табори «Юність» (смт. Берегомет) та «Зелені пагорби» (с. Виженка) Вижницького району, які «дивним чином» з’явились у Розпорядженнях Кабінету міністрів України – про віднесення будівель (нерухомого майна) цих таборів до сфери управління Фонду державного майна.

Чому дивним чином? Тому що до цих таборів державі довго «не було діла», вони мало кого цікавили у високих владних кабінетах. Зате варто було з’явитися чуткам про інтерес до них з боку чернівецького керівника фракції «Народний фронт» у Верховній Раді Максима Бурбака, як справи дуже пришвидшились.

Про оздоровлення дітей та Виженське Межигір’я

У Виженці Максим Юрійович (точніше, кажуть, його дружина, вона ж бізнес-леді, а він так – просто політик, який живе на депутатську зарплату і думає виключно про те, як покращити життя в Україні і т.п.) «будуються». Тамтешній майбутній готельно-туристичний комплекс (або що там ще заплановано) навіть охрестили Виженським Межигір’ям (детальніше про це читайте нижче). Є також неофіційна інформація про інтерес з боку Бурбаків до розташованого неподалік пансіонату з лікуванням матері і дитини «Зелені пагорби» (який в літній період виконує переважно функції дитячого оздоровчого табору). І ось цей пансіонат Кабмін своїм розпорядженням від 29.08.2018 р. №604-р відносять до сфери управління Фонду державного майна з метою його подальшої приватизації або оренди.

Звязок між інтересом Бурбаків до табору і… чемпіонатом Європи

Про інтерес Бурбаків до іншого дитячого оздоровчого табору – «Юність» (селище Берегомет) – fakty.cv.ua розповіли в контексті… проведеного на Буковині чемпіонату Європи з рогейну  2018 р. (добове орієнтування, неолімпійський вид, який не входить навіть до програми Всесвітніх ігор з не олімпійських видів). Ці змагання базувались якраз в «Юності». І на один з офіціозів завітав і Олексій Бурбак (старший брат Максима Юрійовича, однокласник Арсенія Яценюка), який, проміж іншим, «за лаштунками», кажуть, і згадав про інтерес до цього об’єкту. І вуаля – незабаром і цей табір увійшов до відповідного розпорядження Кабміну (від 14.11.2018 р. №853-р), також про віднесення будівель до сфери управління Фонду державного майна з метою їх подальшої приватизації або оренди.

В обох випадках у розпорядженнях чомусь нічого не згадано про збереження профілю цих закладів, тобто про подальше використання за теперішнім призначенням.

Держава розширила категорії дітей, яких треба оздоровлювати

Цікаво, що 2 жовтня 2018 р. (№2576-VIII) Верховна Рада внесла зміни до Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» – щодо розширення категорій дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки. Цей розширений перелік тепер виглядає так:
“діти, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, – діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування; діти осіб, визнаних учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; діти, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного у період участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; діти, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту; діти, зареєстровані як внутрішньо переміщені особи; діти, які проживають у населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення; рідні діти батьків-вихователів або прийомних батьків, які проживають в одному дитячому будинку сімейного типу або в одній прийомній сім’ї; діти, взяті на облік службами у справах дітей як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах; діти з інвалідністю; діти, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; діти, які постраждали внаслідок стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф; діти з багатодітних сімей; діти з малозабезпечених сімей; діти, батьки яких загинули від нещасного випадку на виробництві або під час виконання службових обов’язків, у тому числі діти журналістів, які загинули під час виконання службових обов’язків; діти, одному з батьків яких встановлено інвалідність I або II групи; діти, які перебувають на диспансерному обліку; талановиті та обдаровані діти – переможці міжнародних, всеукраїнських, обласних, міських, районних олімпіад, конкурсів, фестивалів, змагань, спартакіад, відмінники навчання, лідери дитячих громадських організацій; діти – учасники дитячих творчих колективів та спортивних команд; діти працівників агропромислового комплексу та соціальної сфери села“.

І в цей же час Кабмін спокійнісінько за короткий період лише на Буковині два відповідні заклади передає Фонду державного майна для приватизації (або оренди), без збереження профілю… Причому розпорядження КМУ щодо «Юності» з’явилось вже після набуття чинності згаданих змін щодо розширення пільгових категорій, які потрапляють під дію Закону «Про оздоровлення та відпочинок дітей»…

«Юність» на вул. Піонерській, але для… «дорослих прихватизаторів»

Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Юність, мабуть, вартує і додаткової уваги. Бо цей табір, попри всі проблеми і «нюанси», називають таки одним з кращих в області. А скільки цей табір пережив за останній час… Дивного, алогічного, не державницького, «антидитячого»…

З 60-х років ХХ століття, як розказують старші люди, цей табір був в управлінні профспілок місцевих промислових підприємств («Металіст», «Карпати» і т.п.). Після проголошення незалежності ці підприємства перейшли у місцеву власність. Табір перебував на балансі «Металіста» (але вкладали в нього різні підприємства тієї профспілки). Далі підприємства пішли на приватизацію. А «Юність» передали на баланс обласного комітету профспілки, яка оформила право власності на дитячий пансіонат відпочинку «Юність» (рішення виконкому Берегометської селищної ради Вижницького району від 4.02.2004 р. №14 (про оформлення права власності та видання свідоцтва про право власності). У 2009 р. Берегометська селищна рада оформила право власності та видала відповідне свідоцтво Чернівецькій обласній організації профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення на дитячий пансіонат відпочинку «Юність» (від 21.01.2009 р. №2).

Табір функціонував, оздоровлював дітей в літній канікулярний період, тобто виконував ті функцій, для чого свого часу був побудований.

Але у 2010 р. заступник обласного прокурора раптом вирішив «захистити інтереси держави» і звернувся до суду з позовом щодо незаконності перебування табору у власності профспілки. І почалися «качелі», суди, звернення, рішення, знову суди… Чи виграв від цього табір? Звісно ні. Навіть навпаки. Чи виграла від цього держава? Зрозуміло, що ні, бо ця вся тяганина лише заважає потенційному розвитку табору, що сприяло би покращенню оздоровчої роботи серед дітей, підвищенню рівня наданих оздоровчих послуг. Тоді як розуміти дії прокуратури, інших органів, які «годуються» з «державної кишені» (бюджету) і реально в цій ситуації діють проти інтересів держави, хоч і «чіпляються за слова» і нібито захищають державні інтереси?.. Свідоме шкідництво? Чи то були підготовчі «маневри» для того, щоби, зрештою, підвести табір під «прихватизацію»?..

Профспілкова власність – це ж не приватна власність, а також одна із форм колективної власності, яка значно ближча до державної (комунальної), ніж до приватної. Кому заважає, щоби табір, який був побудований за народні кошти (не Бурбака, чи ще когось із теперішніх «грошовитих» і «впливових», які можуть претендувати на «прихватизацію»), перебуваючи у власності обласної профспілкової організації (без права зміни профілю), далі здійснював функції оздоровлення дітей у літній канікулярний період?

Колишній перший заступник мера Чернівців, нині вже багаторічний голова обласної організації профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення Микола Попадюк декілька років тому в коментарі SportBuk.com зазначав, що профспілка могла би і більше вкладати в табірну інфраструктуру, залучати своїх партнерів для покращення умов для відпочинку дітей там, але… У не свою власність профспілка капітально вкладати не може. І взагалі, чесно кажучи, дивно, що Попадюк і Ко ще знаходять у собі сили стільки років, перебуваючи у стані «війни від імені держави проти профспілки за табір», все ж підтримувати заклад у «робочому стані» і знов і знов забезпечувати його профільне функціонування у літній період…

«Гра типу в інтересах держави»…

Отож, після того, як профспілка виграла суд першої інстанції (у Чернівцях), постановою Львівського апеляційного господарського суду від 1.04.2013, яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 8.07.2014 р., згадані вище рішення виконкому Берегометської селищної ради Вижницького району про оформлення права власності та видання відповідного свідоцтва були визнані недійсними. Право власності на будівлі дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Юність» було визнано за державою в особі Фонду державного майна України.

Фонд пропонував табір Міністерству молоді та спорту України, але ті, звісно, відмовились, бо вони не мають можливостей утримувати табір і забезпечувати його функціонування. Тоді Фонд підписав договір з профспілкою, щоби вона займалась там оздоровленням дітей, поки «щось ще не придумають»… Або поки не з’являться «правильні» покупці – певно, ближче до реалій.

І ось Фонд держмайна у червні 2018 році провів перевірку, склали акт, що майно утримується в належному стані. І після цього… послідував позов від Фонд  до суду (6.09.2018) – на «виселення» профспілки з «Юності».

У таборі, звісно, є і власність профспілки (ліжка, водонагрівачі, холодильники і т.п.). Але цікавить «прихватизаторів», звісно, інше. Сам табір, який розташований у мальовничому місці у підніжжя Карпат.

І ще один цікавий «елемент гри». В акті фігурує одна кількість приміщень, а в позові на виселення – менша (це можна побачити у доданих документах нижче). Можливо, таким чином намагаються вийти на зменшення вартості об’єкту для «прихватизаторів»?..

Цікава історія, правда? Табір знаходиться на території селища Берегомет. Земля берегометська – в користуванні. Вже після згаданих рішень судів Берегометська селищна рада звернулась з проханням передати табір з державної в обласну комунальну власність, і далі – до селищної. Обласна рада це підтримала, звернулась до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з відповідним клопотанням (щодо «Юності» та «Зелених пагорбів»). Обласна державна адміністрація теж підтримує це, районна влада – теж… І як почули «нові теперішні»?.. Які дії? Розпорядження про передачу в управління Фонду держмайна для подальшої приватизації (або оренди)… Бо «комусь так треба»…

А те, що, за оновленими вимогами відповідного Закону, дітей треба буде оздоровлювати влітку більше, а оздоровчих таборів у нас стає менше, – кого ж це хвилює, правда?..

Георгій МАУЗРАШУ, fakty.cv.ua

Цікаво було б отримати коментарі в контексті від «зацікавлених» – і з боку державних органів, і від потенційних «прихватизаторів»…

***

***

У таборі «Юність» – «друга серія» Малої Олімпіади 2018 (фото)

***

Фото: Телевізійний «Олімпійський день 2014» у таборі «Юність»

***

Без цензури про табір (пансіонат) «Зелені пагорби» (відео)

***

“Зворотній бік” Максима Бурбака. Про що не любить говорити голова фракції НФ

Патріот, реформатор, борець з корупцією, викривач зрадників. Саме таким ми бачимо його на трибуні у цій будівлі. Бачимо часто – адже він голова другої за чисельністю фракції Верховної Ради. Яскраві виступи. Та мусимо зізнатись, реальні досягнення Максима Бурбака виявилися набагато яскравішими та різнобарвними. Настільки, що ми вирішили присвяти йому не один, а два випуски “Зворотного боку”. Адже наш герой того вартий

Василь Забродський про родину Бурбаків знає не з чуток. Колись був співвласником найбільшого у Чернівцях телеканалу, сьогодні він просто ведучий та тележурналіст. Але свого часу був близьким до так званого буковинського клану.

“Я – кум Яценюка. Ми з Яценюком хрестили в Андрія Пишного дітей. Я – старшу доньку, Яценюк – молодшу. І я, будучи депутатом, неодноразово їм допомагав. Тому що ну як, кум просить. Як я можу відмовити. Тому я це все знаю”, – говорить він.

Народився Максим Бурбак 42 роки тому в родині викладачів Чернівецького університету. Його мати викладала на кафедрі іноземних мов. А дідусь Федір Арват тоді завідував кафедрою філології і був відомою людиною.

“Максим Бурбак – це внук колишнього голови спілки письменників України, як казали про дідуся. Він очолював спілку, хоча сам жодного рядка не написав. Колись його дідуся прислали на Буковину встановлювати радянську владу”, – говорить Забродський.

Втім, майбутньою кар’єрою Бурбак зобов’язаний насамперед мамі. Саме вона влаштувала своїх синів у Чернівецьку спеціалізовану школу № 9. Старший ыз них – Олексій – навчався за однією партою з маленьким Арсенієм Яценюком, сином її подруги та колеги. Після закінчення школи друзі разом пішли до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

“Своїм стрімким злетом Максим Бурбак завдячує своїм знайомствам, навчався в одній гімназії в Арсенієм Яценком, нинішнім міністром юстиції Павлом Петренком, а також іншими високопосадовцями “Народного фронту”, яких називають “чернівецьким кланом”, який сьогодні є кістяком парламентської коаліції і верхівкою “Народного фронту”, – говорить журналіст Святослав Вишинський.

Крім Арсенія Яценюка, братів Бурбаків та Павла Петренка, до студентської компанії увійшли Андрій Іванчук, майбутній голова “Ощадбанку” Андрій Пишний та військовий прокурор Анатолій Матіос. У цій компанії Максим завжди був молодшим партнером, стверджує політолог Олег Хавич.

“Не варто переоцінювати Максима Бурбака як самостійну політичну фігуру, тому що він лише молодший член політичної сім’ї Арсенія Яценюка… Максим Бурбак став публічним обличчям цієї сім’ї… Коли в 2014 році формувалася нова влада, Олексій Бурбак відмовився займати будь-яку публічну позицію в цій владі і висунув на цю позицію свого молодшого брата Максима Бурбака”, – говорить Хавич.

З чого виріс його перший бізнес, сьогодні Максим Бурбак згадувати не любить. Втім, виданню “Буковинська правда” якось зізнався: починав з того, що переганяв автомобілі з Угорщини в Україну. Справи йшли настільки добре, що невдовзі він відкрив власний автосалон. Втім, аби в буремні 90-ті досягти чогось більшого, потрібні були зв’язки в колах пострадянської еліти. Це швидко зрозумів Арсеній Яценюк, який у 92-му знайомиться із сином тодішнього губернатора Чернівецької області Валентином Гнатишиним і за його підтримки відкриває юридичну фірму “ЮрЕк Лтд”. У компаньйони бере своїх старих знайомих: Пишного, Іванчука та братів Бурбаків.

“… Вони обслуговували бандюків, бізнесменів всіх рівнів, і тоді вони почалися як клан”, – говорить Забродський.

Завдяки юридичним послугам, компаньйонам вдалося налагодили тісні контакти з багатьма представниками українскої політики та великого бізнесу. Це стало поворотним моментом в їхній  біографії. Розумник Арсеній почав стрімкий злет по щаблях державної влади. А у 2004 році після Помаранчевої революції Яценюк став до керма Нацбанка. Саме тоді за підтримки впливового партнера брати Бурбаки починають впроваджувати ринкову реформу в рідних Чернівцях.

“Головним бізнесом у Чернівцях у групи Яценюка-Бурбаків можна вважати ринок “Добробут”, – вказує громадський активіст Микола Шморгун.

Це ринок “Калинівський” у Чернівцях. Його засновано в далекому 1990 році, він був комунальною власністю міста і є одним з найбільших ринків України. На кшталт “7-го кілометру” в Одесі.

“… Це комунальний ринок, який є найбільшим платником податків після бюджетної сфери… І в якийсь момент за головування Федорука, який зараз у “Народному фронті”, почали створюватися паралельні структури біля ринку “Калинівський”, – розповідає Святослав Вишинський.

У 2005 році міська влада Чернівців, за підтримки міського голови Миколи Федорука, виділила в оренду компанії “Інвест Альянс” ділянку площею близько 6,5 га, на межі з ринком “Калинівський”.  Засновницею компанії виявилась родичка Яценюка, на той час вже міністра економіки України.

“Один із перших бізнесів Арсенія Яценюка – ринок, який сьогодні відомий як ринок “Добробут” у Чернівцях, свого часу був зареєстрований на тітку Яценюка, вважався його родинним статком. Сьогодні він зареєстрований на три юридичні особи, всі пов’язані з Максимом Бурбаком. Кажуть, що цей бізнес Яценюк чи перепродав, чи передав Максиму Юрійовичу”, – говорить Вишинський.

Ділянка поруч з ринком “Калинівський” була отримана начебто під будівництво учбово-виставкового павільйона. Однак замість нього з’явився приватний ринок “Добробут”.

“…Що парадоксально, зареєстрована структура як виставковий центр, щоб не сплачувати місту ринковий збір… Ринок став головним конкурентом комунального підприємства “Калинівський ринок” і заблокував йому можливості росту і розвитку”, – зазначає Вишинський.

Серед засновників “Добробуту” з уставним фондом 17 мільйонів гривень по документам проходив і пенсіонер Юрій Миколайович Бурбак. Батько Максима Бурбака.

У 2006 році орендована “Добробутом” ділянка збільшилася майже вдвічі. А далі, за сприяння того ж таки міського голови Миколи Федорука, була приватизована. Отож комунальний ринок “Калинівський” плавно перейшов у приватний ринок “Добробут”. Лише за в’їзд автомобілів за день збиралися десятки тисяч гривень. Натомість, завдяки фіктивному статусу “виставкового павільйону” ринок “Добробут” нічого не сплачував до міського бюджету.

“… Щодо ринку є дуже великі питання. Чинна міська рада, яка негативно ставиться до Максима Юрійовича, вважає що через те, що були для ринку викладені унікальні умови для приватизації землі, місто Чернівнці через цю оборудку втратило до 400 млн грн”, – говорить громадський активіст Микола Шморгун.

У 2011-му міськрада відправила мера Миколу Федорука у відставку. А директор “Калинівського” Іван Ринжук був арештований за хабар в 250 тисяч доларів. Нова міська влада намагалася “націоналізувати” ринок “Добробут” і навіть ініціювала судовий позов, аби анулювати угоду про приватизацію землі. Та як часто буває в Україні, завадила чергова зміна злочинної влади.

У 2014-му хвиля Революції гідності не лише поховала режим Януковича, а й винесла  чернівецький клан до найвищих сходинок української влади.

Після революції в Чернівцях було обрано нового мера. Олексія Каспрука, близького знайомого Яценюка та Бурбаків. А вже за рік, у 2015-му, суд припинив справу про хабар проти колишнього директора ринку Івана Ринжука. Далі – більше.

“…Друга історія – це передача у користування дороги, яка веде до ринку “Добробут”, це перший і єдиний прецедент в Україні, коли міська рада передала комерційній структурі дорогу в дострокову оренду на багато років…. Дорога мала повернутися в міське користування, але була провернута цікава схема. Одна структура, яка була афільована з Бурбаком, передала цю дорогу в користування іншій структурі, яка афільована з Бурбаком. Були проведені операції з банкрутством, таким чином дорога пропала. Мала повернутися до міста, але насправді повернути її до користування міській владі найближчим часом буде неможливо”, – розповідає Вишинський.

Паралельно з бізнесом, Яценюк розбудовував і свій політичний проект. У 2009 році своїх однокласників та бізнес-партнерів Арсеній Яценюк мобілізував на “Фронт змін”. Вірний лідеру Максим Бурбак очолив Чернівецьке обласне відділення.

У 2010 році Максим Бурбак був обраний депутатом облради. А вже у 2012-му він перебирається до столиці, бо став народним депутатом України 7-го скликання.

Все з змінилось у 2014-му. Після перемоги революції Арсеній Яценюк стає прем’єр-міністром України. А Максим Бурбак йде долати корупцію на високій та відповідальній посаді в уряді.

В команді реформаторів нашого героя призначають цілим міністром інфраструктури. Певно за фахом та досвідом, адже колись ганяв іномарки з-за кордону.

Щоправда, сьогодні ніякої користі від першого постреволюційного уряду та його міністрів не можуть пригадати навіть у рідних Чернівцях. Сюди їздить два поїзди, літає один літак. Він, будучи прем’єр-міністром і міністром інфраструктури, нічого не зробив”, – скаржиться Василь Забродський.

Можливо, так сталось тому, що державний діяч Бурбак опікувався більш глобальними, а не містечковими проектами. І тут, кажуть наші експерти, він досяг дійсно видатних успіхів. Почнемо з хоча б з Адміністрації морських портів. Це одна з галузей, що підпорядкована Міністерству інфраструктури.

“Бурбак це креатура “Народного фронту”, а в системі морських портів встановилась тоді тіньова система смотрящих”, – розповідає голова правління організації State Watch Гліб Каневський.

Схем, за якими в портах можна розкрадати мільйони, безліч. Як стверджує Гліб Каневський, замість клану донецьких їх просто взяв під контроль клан чернівецьких.

“Наприклад, тендери, коли у фіктивних фірм закуповують роботу на сотні мільйонів гривень. Друге це гра з цифрами портових зборів. Комусь надаються знижки своїм компаніям. Комусь не надають. З когось стягують гроші офіційно, з когось ідуть тіньові платежі. Деякі судна рахують як крупногабаритні, деякі навпаки зменшують по документах в розмірах, щоб брати з них менше стягнень. Третє, це зарплати і премії керівництву. Мільйони”, – говорить Каневський.

Державна аудиторська служба протягом 2015-2017 років проводила аудит Адміністрації морських портів і зафіксувала, що через махінації по маркуванню суден, порти втратили понад 100 млн гривень тільки офіційних платежів. Через те, що Адміністрація морських портів працювала з фіктивними підрядниками, які існували тільки на папері, адміністрація портів втратила понад 27 млн грн. А через те, що адміністрація морських портів нараховувала необґрунтовані великі зарплати та премії, порти втратили понад 40 млн грн.

Зрештою, багатомільйонними розкраданнями та корупційними оборудками у портах зацікавилися у НАБУ. Серед фігурантів справи – земляки соратники та однопартійці Бурбака.

“Якщо зосередитися на цій схемі, за яку взялось Антикорупційне бюро, це класична схема, коли тендер заточили під дві фіктивні компанії, які були організовані керівництвом Адміністрації морських портів. Амелін пов’язаний з “Народним фронтом”, оточенням Іванчука. Тоді ці компанії отримали 700 млн грн на днопоглиблювальні роботи, а НАБУ у суді оспорило цей контракт і довело, що фірми існували тільки на папері, що фірми не мали жодної виробничої бази. Що в цих фірм один організатор, який координував роботу з Амеліним. Що тендерні компанії підписані під ці фірми. Що фірми потім залучали просто субпідрядників, яким платили значно менше, а маржу залишали собі”, – говорить Каневський.

На початку цього року співробітники Національного антикорупційного бюро провели ряд обшуків та затримали колишнього голову адміністрації морських портів Андрія Амеліна. Людину, яка свого часу отримала свою посаду за сприяння саме Максима Бурбака. Розслідування по справі зловживання при проведенні робіт з днопоглиблення в портах виявило збитки на суму у кілька сотень мільйонів гривень.

За Максима Бурбака схеми процвітали і в інших галузях Міністерства інфраструктури. Під час парламентської виборчої компанії 2014 року “Укрпошта” надала представникам “Народного фронту” щедрої знижки у 900 тис. грн на розсилку агітаційних листівок. Втім, міністр Бурбак встигав опікуватися не лише приземленими справами.

Одна з найвідоміших афер це історія з “Платінум банком”. Напередодні банкрутства на його рахунки держпідприємство “Украерорух” перекинуло понад 400 мільйонів гривень. Наразі цією справою опікується Нацполіція. Слідчі намагаються з’ясувати, з чиєї подачі в банк, без одного дня банкрут, перевели близько півмільярда гривень. Які після банкрутства фінустанови були розпиляні по кишеням зацікавлених осіб. Паралельно цю зухвалу оборудку розслідують в ГПУ та НАБУ.

Таких звершень Максим Бурбак встиг досягти лише за рік плідної праці міністром інфраструктури. А після відставки уряду Яценюка на чолі “Народного фронту” пішов боронити Україну у Верховній Раді. Тут його можна побачити на самих гарячих ділянках.

Свої заяви Максим Бурбак підтверджує не словом, а ділом. Нині його донька Катерина отримує якісну освіту в Лондоні. Навчання коштує 20-ть тисяч доларів на рік. І це без витрат на харчування, проживання та розваги. Офіційно за рік депутат заробляє вдвічі менше, ніж потрібно платити за навчання дитини. Але чого не зробиш задля наочного успіху освітянської реформи.

Тим часом, Максим Бурбак невтомно поливає праведним гнівом усіх зрадників, які готуються до втечі за кордон у важкі для країни часи.

Щоправда, злі язики подейкують, що Максим Юрійович разом із родиною готуються стати підданим Британської корони. Принаймні Бурбаки вже інвестували в економіку цієї крани понад 2 млн фунтів стерлінгів. Саме така інвестиція дозволяє претендувати на англійське громадянство.

Втім, ми щиро віримо, що ніякий Туманний Альбіон не спокусить справжнього патріота залишити Україну. Адже йому є що втрачати та боронити у рідному краї.

Якщо подивитися декларацію, Максим Юрійович мало не жебрак і живе на одну зарплату. Весь бізнес і активи записані на найближче оточення та його дружину. Згідно декларації родині Бурбаків належить кілька земельних ділянок на тисячі метрів квадратних, п’ять квартир, кілька десятків автомобілів, підприємства вартістю у мільйони гривень, також мільйони гривень, розміщені на банківських рахунках, і мільйони гривень готівкою. І ще є об’єкт незакінченого будівництва.

Цей шикарний комплекс знаходиться в мальовничому місті на схилі Карпат. Сюди разом з місцевим активістом навідалася наша знімальна група.

На об’єкті нас запевняють, що комплексом володіє дружина Максима Бурбака. Хоча і він сам нерідко сюди навідується.

Всередину журналістів “Зворотного боку” не пустили. Але нам вдалося дістати кілька фотографій звідси. Інсайдери повідомляють, що навіть кухня і плитка були придбані за кордоном на замовлення за тисячі доларів, аби всередині все виглядало навіть краще ніж зовні.

“Зараз ми знаходимося в селі Виженка Чернівецької області. На задньому фоні так зване Виженське Межигірья. Це та земельна ділянка і будівлі, які знаходяться у власності дружини, згідно декларації народного депутата Максима Бурбака… Це так зване Межигір’я Бурбака”, – говорить Микола Шморгун.

Офіційно тут буде готельний комплекс для відпочинку. Однак, зважаючи на коштовне оздоблення, навряд чи тут зможуть відпочивати прості смертні. Тож звичайні люди можуть лише зовні помилуватися цією красою. Ми ж вам ще покажемо, як це виглядає з висоти пташиного польоту.

Незважаючи на кілька квартир та будинків, Максим Бурбак як справжній газда, не гребує компенсацію за оренду житла.

До речі, днями НАБУ відкрило справу про розкрадання бюджетних коштів, виділених на компенсацію оренди житла. У ній фігурують 25 народних депутатів.

Окремої уваги заслуговує автівка депутата. Для загалу у декларації зазначена старенька “Жигулі”.  Та нещодавно Максима Бурбака викрили в тому, що він пересувається на елітному позашляховику “Мерседес Бенц” вартістю понад 100 000 доларів.

“Мерседес оформлений на його підприємство, і взагалі він, альфонс, бо всі бізнеси у нього на дружині… Всі 50 машин, які перевозять контрабанду, всі фірми, вони на дружині”, – розповідає Забродський.

Оформили автівку цього разу не на дружину, а на чернівецьке приватне підприємство ТБ “Лог”. До 2016-го воно дійсно належало дружині Бурбака – Тетяні.  Звісно, це заважало легенді про бідність. Отже, підприємство переоформили на людину з оточення Бурбака. І тепер Максим Юрійович може спокійно стверджувати, що йому просто дали покататися на елітній іномарці.

Зрештою, декларація Максима Бурбака виявилася настільки цікавою, що досліджувати її взялися навіть у НАЗК. Проте, результати перевірки чомусь не досі не оприлюднено. Навіть попри наш офіційний запит.

Патріот, реформатор, борець з корупцією, викривач зрадників. Саме таким ми бачимо його на трибуні у цій будівлі. Наглядач по Буковині та контрабандних потоках на кордоні – таким його знають у рідному краї. Всі деталі та схеми у наступній програмі “Зворотний бік”.

Джерело: ua.112.ua

***

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ