Буковинський «металіст» Ткачук: Футбол – це шанс забезпечити своє майбутнє

2
1981
Загрузка...

Буковинський гравець харківського «Металіста» та юніорської збірної України Юрій Ткачук (18.04.1995), який влітку потрапив до десятки кращих українських футболістом віком до 20 років, в ексклюзивному інтерв’ю fakty.cv.ua і sportbuk.com розповів про те, як опинився у топ-клубі, про тренування Маркевича, європейський досвід та плани на майбутнє.

ІЗ КЕЛЬМЕНЦІВ ДО ХАРКОВА ТРАНЗИТОМ ЧЕРЕЗ ІЛЛІЧІВСЬК

Як ви взагалі потрапили у футбол і чому обрали саме футбол, а не якийсь інший вид спорту?141227-Tkachuk-Yuriy-fakty.cv.ua (Siretskiy)

– З дитинства футбол подобався і все. Почав займатися в місцевому ДЮСШ в Кельменцях, десь в класі другому, потім, є такий турнір «Шкіряний м’яч», в якому ми стали чемпіонами області і я був кращим гравцем визнаний. Після того мене запросили спочатку у Володимир-Волинський, у місцеву команду «BRW-ВІК», я приїхав на перегляд, не підійшов… Сказали, що зателефонують, а в дитячих командах, якщо кажуть, що «ми вам зателефонуємо», то це означає, що не підходиш. Потім поїхав у Іллічівськ (Одеська обл.) у 12 років, там підійшов. Грали товариський матч із «Шерифом» (Тирасполь), зіграли 1:1 і я, як виявилось підійшов. Пробув я в іллічівському «Олімпіку», який пізніше перейменували в «Моноліт», півтора року. Можна сказати, саме там заклали в мене фундамент. Ми вийшли у Вищу лігу ДЮФЛ, і хоча були «новачками», та за 4 тури до кінця чемпіонату пройшли у фінальну частину. Після першого кола я був найкращим бомбардиром, хоча грав на позиції центрального захисника. У першому матчі фінальної частини обіграли «Металіст» з рахунком 4:1, а я віддав три гольові передачі, але в результаті харківчани зайняли 3 місце, а ми – восьме (останнє).

– А як сталось так, що ви опинились у харківському «Металісті»?

– Після фінальної частини ми приїхали в Іллічівськ і нам сказали, що команда розпадається, www.metalist.ua.фінансування немає і «Моноліт» буде грати в Першій лізі. А після того, як пограв у фіналі Вищої ліги, повертатись у Першу не хотілось…І тоді я за два тижня об’їхав ледь не всю Україну. Одразу зателефонували мені із «BRW-ВІК». і я поїхав у Володимир-Волинський, куди мене навіть без перегляду брали, але умови, які там запропонували, мені не сподобалися. Потім поїхав в одну із команд Київської області, куди пішов головний тренер «Моноліта» і хотів забрати із собою десь чоловік вісім «основи» з Іллічівська. Але спортивний директор «Моноліта» хотів, щоб за нас грошову компенсацію заплатили, яку в той час могли собі дозволити тільки «Динамо», «Шахтар». Тоді батько мого товариша з «Моноліта», який родом з Харкова, запропонував мою кандидатуру ФК «Металіст». Там сказали, що знають мене і запропонували приїхати. Тобто поїхав я з дому у Володимир-Волинський, а опинився у Харкові. Не пройшовши зборів, потренувавшись із командою 5 днів, тренер мене ставить в основу із найпринциповішим суперником – дніпропетровським «Дніпром», з яким ми зіграли 1:1. Після того я всі матчі відіграв у «основі».

А на якій позиції на полі ви тоді вже грали?

– Перше коло сезону 2009/2010 я відіграв ще на позиції центрального захисника, а в другому колі вже з мене «зробили» опорного півзахисника. Взагалі, у різних командах і у збірній я грав на всіх позиціях, крім нападаючого та воротаря.

ВІД НОВАЧКА «ДУБЛЯ» ДО ГРАВЦЯ «ОСНОВИ» ЗА ДВА РОКИ…

Як розвивалась ваша карєра у «Металісті»?www.metalist.ua

– Одну зі сходинок дитячо-юнацького футболу я «перестрибнув», і мене на рік раніше взяли в «дубль». З основною командою проходив збори тільки влітку, у Харкові. Взагалі, свій перший професійний контракт я підписав у 16 років.

Він дійсний і досі?

– Ні, влітку я підписав новий контракт, на дещо кращих умовах, адже вже є гравцем основної команди, а не молодіжної, який закінчується влітку 2015 р. Мені запропонували підписати п’ятирічний контракт, але так, як на той час у мене були варіанти змінити клуб, я подумав, що краще підписати контракт на рік, а там, якщо все буде виходити, то продовжу його.

Виходить, що наступний рік дуже важливий для вас, потрібно зробити правильний вибір?

– Головне, що варіанти є, залишилось тільки прийняти правильне рішення…

Варіанти стосуються клубів рівня «Металіста»?

– Це зарубіжні клуби…Чи це країни ближнього зарубіжжя, чи дальнього, нехай залишиться невеличким секретом. Але це європейські команди.

Ви самі до якого варіанту продовження карєри більше схиляєтесь? Грати в «Металісті» чи спробувати себе в іншому чемпіонаті?

– Чесно кажучи, я в Харкові уже 5 років, для мене «Металіст» став «другим домом», і мені хотілося б там залишитись. Але з тією ситуацією, що зараз у країні, невідомо, що буде взагалі з футболом, хоча, наприклад, у Харкові, запевняю, все спокійно. Крім того, для мене головне – ігрова практика, розвиток, прогрес. Який сенс просто сидіти на лавці? Футбольний вік дуже короткий. А для мене футбол – це шанс забезпечити своє майбутнє.

А чи памятаєте ви свій перший матч за основу «Металіста»?www.metalist.ua дебют у прем'єр-лізі

– Перший раз я попав у заявку ще у 17 років, в останній грі чемпіонату проти полтавської «Ворскли». А дебютував у минулому чемпіонаті у матчі з «Севастополем» за три хвилини до закінчення гри. Тоді я відчував, що от-от уже мав би дебютувати, дуже хотілося!!! Ще й останні 5-6 матчів був постійно у заявці першої команди. Із перших хвилин на поле вийшов проти ПФК «Суми» цього року в Кубку України і відіграв 120 хвилин.

– У продовження теми «Металіста», яка в клубі взагалі фінансова ситуація в нинішніх умовах?

– Зарплати виплачуються, але знизився рівень самої команди, пішли висококласні футболісти – Соса, Марлос і т.д.

МАРКЕВИЧ ТА ІНШІ «ЗІРКИ» «МЕТАЛІСТА»

– А от з колишнім головним тренером «Металіста» Мироном Маркевичем ви мали змогу працювати?

– Так, я з ним не раз спілкувався…Вперше, це було тоді, коли я прийшов у дубль в 16 років…У нас після кожної гри першої команди відбувались тренування, в яких разом брали участь основні гравці дубля і ті, хто не виходив на поле, не потрапляв у заявку першої команди. І тоді, якось Мирон Богданович мене покликав і каже: «Так, тут попрацюй над лівою ногою, тут головою…», і відправив відшліфовувати різні елементи. Зараз тренування кардинально не змінилися, Ігор Володимирович (Рахаєв, нинішній головний тренер ФК «Металіст». – прим. авт.) продовжує роботу Маркевича, він і тоді часто проводив тренування. Просто футболісти пішли, а на їхнє місце рівноцінної заміни не було.

Але, з іншого боку, отримали свій шанс такі, як ви…www.metalist.ua..

– Ну для мене може воно й так, але мені жаль тієї команди, яка була, хоча для мене це безумовно шанс заграти. Так само, як і для Ігора Володимировича – це шанс заявити про себе як про кваліфікованого тренера.

Ви взагалі спілкувались з кимось із зірок «того» «Металіста»?

– Звичайно! Наприклад, перед нашим Чемпіонатом Європи U-19 Хосе Соса, який ще влітку був з нами на зборах, побажав нам успіху та багато працювати.

А із Клейтоном Шавєром?

– Шав’єр – це топ-футболіст! «Клєй» (саме так ми його називаємо) – це людина, яка дійсно веде за собою команду. Не скажу, що ми – дуже близькі друзі, але спілкуємося часто. І мені би дуже хотілося, щоб він продовжив свої виступи за «Металіст», тому що це футболіст, у якого є чого навчитись. Йому 31 рік, але він в кожному матчі «набігає» по 12 км!!!

Хто є вашим найближчим другом, товаришем в команді?

– Та усі, адже зараз у нас більшість – українці, і з усіма дружні відносини. Але, звичайно, Артем Радченко – це мій найкращий друг, ми з ним ще в академії разом були, і на базі разом з ним четвертий рік живемо в одній кімнаті. Радий, що він дебютував у Лізі Європи у наймолодшому віці серед українців.

ДЕБЮТ В ЄВРОПІ ТА ЗБІРНА УКРАЇНИ

Щодо Ліги Європи УЄФА… Які були ваші враження від дебюту в цьому престижному турнірі в листопаді у матчі проти «Трабзонспора»?

– Це словами не передати! Коли ти виходиш, грає гімн Ліги Європи і весь стадіон, забитий турецькими вболівальниками, кричить, ті тренування, на яких дуже важко, вони того вартують! Я розумів, що це мій шанс, яким треба користатись.

У чому, на вашу думку, причина, таких, на жаль, невдалих виступів «Металіста» у Лізі Європи?

– У Європі не пробачають того, що пробачають у Чемпіонаті України. Були матчі, де ми перегравали vk.com із А. Радченком після перемоги над Англієюсуперника, але в останні хвилини десь трішки розслаблялись, у противника з’являвся момент, який зразу реалізовували. Знову ж таки, якби це був «Металіст» дворічного зразка, ми би вийшли із цієї групи за два матчі до кінця групового турніру.

Крім Ліги Європи, ваш міжнародний футбольний досвід також включає виступи за збірні України.

– Я пройшов усі вікові групи, від U-16 до U-20, і тепер ми дійшли до Чемпіонату світу, ту ціль, яку ми ставили ще у 16-річному віці, ми досягли. Залишилися ще лиш дві збірні, але які – молодіжна і національна!

БУКОВИНЕЦЬ ІЗ ЄВРОПЕЙСЬКИМИ АМБІЦІЯМИ

Як часто ви приїжджаєте додому, в Чернівецьку область?

– Два рази на рік, взимку і влітку. В основному відпочиваю вдома, з рідними, навіть у відпустці граю з друзями у футбол. Другої половинки у мене немає, і поки що серйозні стосунки мені не потрібні. Для мене зараз на першому місці стоїть футбол.

Цікаво те, що ви народились у Чернівецькій області, але ніколи не грали за чернівецьку «Буковину»…

– Так сталось, що я в 12 років уже поїхав з дому, спочатку в Іллічівськ, потім Харків…vk.com дебют у лізі європи

Де ви б хотіли пограти в майбутньому?

– В Німеччині, Італії, Англії (але туди дуже важко потрапити), в Іспанії хотів би, але їхній футбол надто технічний для мене.

А який ваш улюблений топ-клуб?

– «Барселона», звичайно! Хоч в останні роки команда виграла менше трофеїв, однак там будується нова команда…Також з дитинства вболівав за «Динамо» (Київ), навіть, коли я приїхав у «Металіст», у мене в кімнаті стіни були всі в плакатах «Динамо». Радий, що вони зараз показують хороший футбол, атмосфера в команді Реброва чудова. Тим більше, в «Динамо» грає мій хороший друг по збірній Микита Бурда, з яким ми часто в одній кімнаті жили.

– Чи могли б ви назвати символічну футбольну збірну Юрія Ткачука?

– Ну давайте спробуємо…

У результаті вийшла наступна картина:

 симв збірна

Ну і насамкінець, що ви б хотіли побажати вашим буковинським уболівальникам?

– По-перше, хочу привітати усіх буковинців із наступаючим Новим Роком, побажати, щоб у кожній сім’ї був спокій і достаток, а в Україні нарешті настав мир і стабільність!

Розмову вів Іван СІРЕЦЬКИЙ, fakty.cv.ua

Фото з домашнього архіву Юрія Ткачука

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ