Будинок, як людина, шрами на обличчя нанесемо, очі йому виб’ємо…

0
810
Загрузка...

Наша країна масово взялась до впровадження технологій і конструкцій, що дозволять заощаджувати і економити енергоносії. Так, наразі повально, останні роки мешканці будинків і квартир почали встановлювати металопластикові вікна, двері та “обліплювати” фасади будинків пінополістерольними плитами, тим самим спотворюючи архітектурні памятки й ансамблі в ареалах історично населених місць.

І, на жаль, Чернівці не стали винятком із правил. Декілька днів тому, чернівецький міський голова, Олексій Каспрук, на сторінці у соцмережі повідомив досить оптимістичну новину в цьому напрямку – досягнуто консенсусу із мешканцями будинків, щодо реставрації вхідних дверей у під’їзди та фасадів. Та, от оди з найбільш кричущих моментів – самовільне встановлення “різнобарвних” вікон лишається.

Давайте спробуємо зануритись і розібратись в сутності проблематики:

Найдешевший спосіб енергозбереження дається місту дорогою ціною — такі вікна помітно спотворюють пам’ятки архітектури. У старовинних кам’яницях центру міста активно встановлюють пластикові вікна та броньовані двері замість оригінальних елементів притаманних споруді. Такі ґвалтовні зміни, необдумані та невиправдані…
Заміна вікна — це нищення пам’ятки архітектури, є порушенням норм чинного законодавства. Якщо хтось викидає старі вікна і ставить пластикові — це злочин, за який чекає покарання у вигляді штрафу. В жодному разі не можна міняти формат вікна, бо врешті-решт доведеться все повертати назад і оплатити великий штраф. Те ж саме стосується заміни вхідних дверей. Люди повинні розуміти, що дерев’яне вікно є більш корисне та безпечне. Якщо у вашому помешканні в центрі міста є старі вікна, потрібно подумати як їх реставрувати! На жаль, самостійно за свої гроші реставрувати, бо Чернівці не має програми допомоги жителям міста у цій проблемі подібної до програми німецького товариства з міжнародного співробітництва GIZ у Львові, яка, що правда з нами співпрацює в інших напрямках.

У нас, на Буковині, вікна фарбують в інший колір, міняють конструкцію, а це не відповідає паспорту фасаду. Перед тим як таке робити, нехай мешканець вийде на вулицю та подивиться на цей будинок. Тож відновимо будинки в тому вигляді, в якому вони були збудовані і нехай вони будуть окрасою нашого міста, а не потворами.

Приклад, як можна “полюбовно” виходити із ситуації.

Був прецедент коли власниці помешкання у Львові на Площі Ринок 3. Згідно судового рішення, вона була змушена поставити назад деревяні вікна замість пластикових, це три вікна квартири. Вона це зробила, але суд першої інстанції відмовив місту у відшкодуванні, йшлося про 50 тисяч гривень. Судилася Галицька райадміністрація і, на жаль, не досягли успіху. Раніше складалися протоколи на всі пластикові вікна, які виявляли. Для цього проводили систематичні перевірки. Сьогодні держава не може врегулювати це питання, щоб зупинити оці процеси руйнації. Охоронне законодавство не працює. В українських містах немає чіткої пам’яткоохоронної вертикалі. Також вона не повинна підпорядковуватись районній, обласній чи державній структурі, а бути незалежною. Тільки тоді охорона культурної спадщини стане ефективною.
Керівник проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста» GIZ Іріс Гляйхман займається відновленням старих будинків, поширює знання про архітектурну спадщину серед жителів Львова.
— «Ми три роки тому уклали програму по реставрації вікон та брам. Ці елементи кам’яниць реставрують за гроші мешканців, Німецького товариства з міжнародного співробітництва та міського бюджету. В рамках цієї програми ми проводили семінари на яких навчали локальні фірми та майстрів реставрувати згідно з пам’яткоохоронних умов вікна та брами. Ми звертаємось до мешканців, аби вони проявляли ініціативу, реставрували, а не міняли на нові вікна та брами.

До слова, коли робилась реставрація вікон у Чернівецькому музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської, то чомусь керівництво зробило всю проектно-кошторисну документацію згідно законодавства і встановили саме ті вікна, які повністю відтворюють автентичні і є енергозберігаючими.

Трохи відійшовши від теми, але… пластикове вікно — це знахідка для злодія. Фахівці охоронних фірм зазначають, що грабіжник відкриває такі вікна викруткою, фомкою чи шпателем за 20-40 секунд. Відтиснути пластиковий склопакет простіше ніж дерев’яний Адже для злодія важливий час, якщо він вкладається у 3-4 хвилини, то лізе до помешкання.

А  ще мені, як людині, трошки в “темі” дуже влучним, видається, коментар мистецтвознавця Оксани Романів-Тріски:

 « Мені видається, що наші можновладці все-таки не хочуть брати відповідальність на себе за зовнішній вигляд міста і тому просторікують про недосконале законодавство. Чому містянам не все одно, як виглядає стара частина міста, а людям, причетним до влади байдуже? Невже з Києва має прийти директива, як мешканцям будинків міняти старі вікна на нові, як реставрувати фасади?
В будинках повністю руйнується архітектоніка фасадів, оскільки трьохдільні вікна міняють на дводільні, дводільні — на однодільні, верхні горизонтальні поділи вікна роблять як кому зручніше. Половині вікон надають коричневого кольору, іншій частині — білого… Ще одне болюче питання — чи можна фасади будівель кожному власнику малювати як заманеться, не співставляючи їх з іншими будинками, інший аспект – чи кожен магазин повинен викладати тротуарну плитку біля свого закладу по-своєму? Болюче питання історичних вулиць – «шпаківні» мансард на дахах. Чому не вироблена спільна стратегія ремонтних робіт для старої частини міста?

А у нас вона розроблена?!….

P.S. Легко писалось, дещо запозичив з матеріалів Богдана Ворона(poglyad.te.ua, у них схожі проблеми), бо дійсно – болить! З усієї критики, що лунає на адресу влади, кожної, а теперішньої тим паче, щиро вірю, що дослухаються, бо не претендую на лаври критика, а суто мешканця нашого гарного міста і людини, яка вже волею, не волею в цій сфері працює.))) А, читачам, просто пропоную опісля прочитаного, прогулюючись містом звернути увагу на це жахливе “різношерстя” нових “асмакових” вікон. Для наглядності пропоную придивитись до різноманіття на головній фотографій публікації, та порівняти із показаними нижче фотографіями зі сторінки Олексі Каспрука, що ж більше радує око!?)))

Олександр Білоус, Fakty.cv.ua

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ