Розповідь потенційної переселенки про жорстокі реалії життя в ЛНР

0
293
Фото: i-vin.info
Загрузка...

Страшні події на сході України, на жаль, багатьма людьми нерідко вже сприймаються, як «статистика»: стільки-то атак, стільки-то обстрілів, стільки-то жертв… Страшна статистика… Але «там» є і мирні жителі, безліч зламаних доль…

 

В «ЛНР» місцеві ополченці «наводять» на проукраїнські налаштованих

Про реалії тамтешнього життя сайту fakty.cv.ua розповіла чернівчанка Валентина Т., яка намагається якось допомогти з переїздом знайомій потенційній переселенці з окупованої частини Луганщини:

«Щоби розуміти повніше цю історію, треба знати і невеличку передісторію.

У червні подзвонила знайома клієнтка з Свердловська Луганської області. Вони з травня окуповані. Сказала, що донька її подруги хоче вступати до нашого національного університету в Чернівцях, і цікавилась, чи варто це робити – мовляв, чи не «затюкають». Я запевнила, що все буде ОК, що у нас нормальні люди, це лише там кремлівська пропаганда людей налаштувала, що ми тут ледь не малюків розпинаємо.

Та дівчинка вступила, ще й на державне замовлення. Вчиться, все нормально.

Ми познайомилися з мамою цієї дівчини. Ім’я я не буду називати про всяк випадок. Назвемо її Тетяною. Отож, ми з тих пір з нею почали регулярно спілкуватися.

До цих подій мала там два успішних бізнеса

У неї там свій бізнес. Дві справи (виробнича і інвестиційна), два офіси. До цих подій бізнес був доволі успішним.

Але коли вона вже приїхала в Чернівці з донькою перед навчальним роком, то вже бізнесові справи там довелося прикрити, бо ж там йшли бойові дії. В самому місті, в центрі, не відбувались бої, але там вже була влада так званої Луганської народної республіки. І там встановили незрозумілу «данину». Тобто могли прийти на будь-яке підприємство і вимагати гроші чи ще щось.

Там свої місцеві ополченці були, то вони знали, до кого йти – лише до «неугодних». Тобто більше притиснули або проукраїнських, або тих, хто продуктами займався і тому подібне. Інвестиційні компанії вони на певному етапі не кивали. Але вона вже не могла працювати в тих умовах. З червня розірвала угоди на оренду і фактично вже не працювали. Весь цей час жили вже на запасах.

Водій маршрутки не побачив, що зупиняють, і по машині відкрили вогонь…

А зараз, після тих так званих «виборів», ситуація змінилась кардинально. По-перше, в місто зайшли донські козаки, як вони себе називають. В місті коїться «беспредел», людей вбивають. Тетяна розказала історію, яка трапилась з батьком її бухгалтера. Він працює водієм маршрутки. Їхав раненько вийти на маршрут (вони живуть по московському часу). Своєю машиною. Було ще темнувато, плюс туман. І він не помітив, що його зупиняли. І по його машині відкрили вогонь. Одна куля пробила лобове скло – якби поруч був хтось, то влучила би в голову. Ще дві кулі влучили в заднє скло. А ще одну кулю «зловив» компресор, який був в багажнику. Він і врятував чоловіка. В комендатурі питали, в чому справа. Він пояснив, що не помітив як зупиняли. Але вони не розбираються – стріляють…

Люди вже помирають від голоду…

Недавно Тетяна подзвонила і запитала, чи є тут перспективи знайти роботу і т.п. Вона активна, цілеспрямована. І розказувала, що у її подруги є похоронне бюро, то за тиждень вони поховали 9 чоловік, які померли з голоду… У місті помирає багато людей від голоду, особливо літні люди. І це інформація лише з одного бюро…

Якщо молоді ще мають запаси або можуть кудись виїхати, щось з Харкова чи ще звідкись привезти. А у літніх людей такої можливості немає.

Тетяна каже, що її хресна жила у неї пару тижнів. Старша людина, нічого не розказувала, а сусіди повідомили, що вона вже ледве жива, тому Тетяна забрала було до себе – поки її донька не приїхала з Харкова і не забрала туди.

Чоловікові прострелили ногу за відмову платити за неіснуючу оренду

Днями Тетяна подзвонила в паніці. Каже, що до влади там прийшли люди, які до цього на вулицях недопалки збирали. Вони без поняття, що таке бізнес, що таке вести справи і т.п. І вони тепер там керують. Почали ходити по адресах людей, які знімали раніше офіси, і примушують платити за оренду. Нікому нічого не доведеш. Її знайома знімала офіс в центрі міста, з липня розірвала угоду, підприємство не працює. Але нові «керівники» розірвали той акт про розрив угоди на оренду, чоловікові прострелили ногу і сказали: або даєте гроші, або буде гірше.

Коли почали ходити з автоматами по домах, зрозуміла, що треба швидше їхати

Тетяна з літа, відколи приїхала в Чернівці, виношувала плани щодо можливого переїзду. Думала, може, десь після Нового року, в лютому чи березні. Просила мене придивитися якусь двокімнатну квартиру або пів будинку десь в передмісті, щоби зняти.

Але тепер хоче пришвидшити переїзд. З жовтня, після виборів, заборонили в школах українську мову. Точніше до Нового року ще дають можливість довчитися українською, а з лютого все буде російською.

Меншій доньці 11 років. Тетяна каже: я розумію, що треба її звідти вивезти, бо там ніякої перспективи не видно.

Коли почали ходити з автоматами по домах, Тетяна зрозуміла, що треба терміново виїхати звідти. Бо рано чи пізно прийдуть і до неї.

Нова «влада» поселяє інших в квартири і будинки, звідки виїжджають

Ось тепер вона попросила якомога швидше знайти якесь житло тут. Щоби вони могли швидше звідти виїхали. Під загрозою життя. Мінімальні збереження на рахунку, готівки немає. Правда, ще треба виїхати, пройти 16 блок-постів, а там всяке може бути…

Взагалі Тетяна оптимістка, вважала, що наша армія прийде і звільнить, але армія туди не пішла…

У неї там двоповерховий будинок. Тепер речі старається пороздавати знайомим. Розуміє, що як поїде, дороги назад практично не буде. Бо там вже можуть жити інші люди – нова влада поселяє в ті будинки чи квартири, звідки виїжджають.

Тут мала теж плаче. До 24 грудня екзамени, потім збиралась їхати додому на канікули. А куди їхати…»

Ось такі життєві історії. Якщо хтось раптом може посприяти в плані потенційного місця проживання, – e-mail: <fakty.cv@gmail.com>.

Записав Георгій МАЗУРАШУ, fakty.cv.ua

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ