Забродський: Влада обікрала Польового, проблему «Льодового» має вирішити суд

6
899
Загрузка...

У цьому, незрозумілому для багатьох, процесі визнання власності Павла Польового за «Льодовим майданчиком» постійно відчувалась присутність якоїсь «невидимої сили». Всю цю історію хтось «супроводжував». Хтось «невловимий» залишався в тіні і «сіпав за ниточки». Припущення були… Але декілька коментів в ФБ, невеличкий аналіз і цей хтось «матеріалізувався». Василь Забродський. Вінчальний батько Павла і Діани. Багаторічний друг сім’ї Польових. Після позитивного для Павла Польового рішення сесії 30.06.15 та вето мера Олексія Каспрука пан Василь погодився відповісти на запитання fakty.cv.ua і висловити своє бачення виходу із ситуації.

Пане Василю, чому намагались «сховатись» в цих подіях?

– Якщо і намагався, то тільки з метою не завадити Павлу отримати потрібний результат. Без об’єднання зусиль депутатів його б не було. А моя присутність зробила б неможливим голосування декого з них.

Головне питання, яке ставлять чернівчани: чому Польовий опонився в такій ситуації (і можуть потенційно опинитися інші інвестори)? Ніби і сам збудував, а його майном юридично розпоряджається «дядя»?

– Певно, потрібно почати з того, що всі угоди підписувались Федоруком. А той «дядя» умів розпоряджатись чужим майном.

– Якось двозначно звучить

– Насправді підписана угода гарантувала місту, що на цьому місці буде льодовий майданчик, а не черговий генделик. Погано тільки, що Пашу обікрали.

Хто обікрав? Натякаєте на тодішнього мера Федорука?

– Чиновники на чолі з ним.

Конкретизуйте

– В момент завершення своїх зобов’язань, усвідомлюючи неможливість законного закінчення данної угоди, Польовий звернувся до Федорука з пропозицією обговорення і внесення змін в угоду. Але чиновники на чолі з Федоруком його обікрали. Те, що він збудував за власні і кредитні кошти, в нього вкрали, оформивши власність за містом.

Але такою була умова? Будує і передає місту!

– Так. Але тільки злодій і шахрай вимагає виконання від вас вимог угоди, при цьому усвідомлюючи, що сам вимог не виконає ніколи. Депутати розібрались і спробували розрубати цей вузол. Але на заваді став Каспрук і прокурор.

Проти і департамен економіки

– Мене дивує позиція деяких чмошних чиновників. Воно, падлюка, в житті жодноі копійки не заробило, все життя на відкатах і хабарях просиділо, а тепер «майно громади» захищає.

Це ви про кого?

– Хто впізнає себе, – хай в суд звернеться.

Але як, на Вашу думку, насправді можна вийти із непростої ситуації, що склалась?

– Тільки суд зможе поставити крапку. При цьому міська рада в кінцевому результаті сплатить усі судові витрати. Все, що сьогодні пропонують Польовому, є таким самим незаконним, як і все, що було до цього. Тому – вперед в суд. Тільки його рішення може задовольнити усіх.

***

Ваше ставлення до проблеми з «Льодовим майданчиком»

Результати

Loading ... Loading ...

***

Замість P.S.

У п’ятницю, 3.07.15, у мерії відбулися, можна сказати, своєрідні «громадські слухання» на тему «специфічної» проблематики «Льодового майданчику». Ініціювала зустріч міська влада. І, на думку автора цих рядків, дуже добре, коли влада намагається «звіряти» свої рішення, обговорювати проблеми з громадою або окремими представниками, які плюс-мінус можуть висловити якусь «попсову» думку мешканців міста.

Крім міського голови Олексія Каспрука, на зустрічі були присутні, зокрема, його радник Ірина Карімова, депутат міської ради В’ячеслав Кишлярук, керівник міського спорту Дмитро Макаренко, директор департаменту економіки Ярослав Городенський, начальник юридичного управління міськради Олександр Шиба, прокурор міста, інші посадовці, звісно, сам власник «Льодового майданчика» (реальний, а не юридичний) Павло Польовий, плюс представники спортивної громадськості – Олександр Яновицький, Олександр Білоус, автор цих рядків…

Олександр Шиба розповів, так би мовити, юридичну історію цієї проблеми.

Мер наголосив на тому, що Павло Польовий підписав саме «такий» договір у 2007 р. і погодився побудувати та передати «Льодовий майданчик» у власність громаді. Інакше, як акцентував і Олексій Павлович, і Ірина Карімова, йому не дали би можливість побудувати «Льодовий майданчик» на території стадіону «Буковина» (згадали і те, що йому пропонували місце біля ФОК «Олімпія», але Польовий відмовився, і це можна зрозуміти – там ймовірність того, що можна було би вивести такий «бізнес» на нуль або в плюс, – набагато менша, ніж з «Льодовим» в центрі міста, на «Буковині»).

З цими тезами, звісно, теж можна сперечатися, але… не тут і не в двох словах:)

Прокурор міста нагадав, що сесія ухвалило рішення з порушенням законодавства, тому що не можна віддавати підприємцю майно, яке юридично належить громаді. Тому, мовляв, якби навіть він «закрив на це очі» (хоча не міг цього зробити), все одно на цю незаконність звернули би увагу обласна або Генпрокуратура, і все одно меру, якби він підписав таке рішення, довелося би відповідати, в межах кримінального законодавства.

Іншими словами, присутнім чітко дали зрозуміти, що Каспрук не міг вчинити інакше, як ветувати це рішення.

Неодноразово звучали там словосполучення «захист інтересів громади», «власність громади» і т.п. Чесно, так і не зрозумів, чому те, що місто фактично присвоїло собі чуже майно, тобто майданчик, який був побудований за власні та кредитні кошти сім’ї Польових, називається «захистом інтересів громади»… Хіба в інтереси громади входить присвоювати собі чуже майно?.. Так, Польовий у 2007 р. підписав цей злощасний договір і погодився будувати «Льодовий майданчик» з умовою, що передає його у «власність громади». Але… У нього тоді був вибір вузький: або погоджуватися на такий варіант, або не мати права будувати цей майданчик там. Хіба краще було б для громади (?!), якби Павло тоді, передбачаючи ці всі проблеми, не погодився би на цей, по суті своїй, аморальний з боку влади договір, і не побудував би «Льодовий майданчик»?! Багато представників громади вважає, що так було б краще?! (о, це ми запитаємось нижче в опитуванні)

Отже, Польовий погодився на завідомо погані для нього умови договору, лише б побудувати майданчик. І ось через роки депутати міськради вирішили виправити ту несправедливість і визнати, що побудований Польовим майданчик справді належить йому. Але, як виявляється, наше законодавство це вважає незаконним (о, Боже, чому в цій країні стільки нонсенсів, стільки антинародного, аморального, неправильного по своїй суті?!) І як тепер бути?

Мер і його підлеглі запевнили, що справді хочуть вийти на законну і позитивну для Польового розв’язку цієї проблеми. Тобто на той результат, який дозволить Польовому почуватися впевнено і спокійно, що протягом років 50-ти (мінімум) у нього або його дітей ніхто не забере «Льодовий майданчик», а отже він або його сім’я зможе надалі вкладати в цей проект кошти, розвивати його на користь громаді в т.ч.
Як можливі варіанти фігурували оренда та позичка. Власне, за умовою згаданого договору міська рада і зобов’язувалась передати (після отримання у власність) «Льодовий майданчик» Польовому в оренду мінімум на 50 років, зарахувавши капітальні вкладення в рахунок оренди. І не виконала цей пункт.

Тут варто зауважити, що «передати в оренду» в тому договорі носило відносний характер, тобто всі розуміли, що за таких «специфічних умов» Польовий має тих мінімум 50 років користуватися побудованим ним же майданчиком, не сплачуючи ніякої оренди. Тому що це соціальний об’єкт і тому що при «стандартному бізнесовому» підході до оренди «Льодовий майданчик» не міг би функціонувати реально. Тобто щоби тягнути і оренду, власнику довелося би підняти ціну на оздоровчі послуги, які, у свою чергу, стали би недоступними для більшості мешканців міста.

У цьому контексті, якщо чесно, важко було розуміти логіку «головного економіста Чернівців» п. Ярослава Городенського, який декілька разів акцентував увагу на приблизно прораховану вартість оренди, яка тепер становила би ледь не 100 тис. грн. в місяць. Невже не ясно, що не можна соціальний спортивно-оздоровчий проект тягнути під стандартні бізнесові підходи?.. Іншими словами, п. Ярослав таким «орендним підходом» просто ратував, грубо кажучи, за закриття «Льодового майданчика». Можливо, не свідомо, можливо, під тиском службових обов’язків (які в нашій, перепрошую, достатньо дебільній СИСТЕМІ не завжди або не дуже розрізняють бізнесові та соціальні проекти і не завжди дозволяють адекватно реагувати на ці такі різні обставини), але по суті – саме воно:) Іншими словами, позицію департаменту економіки можна було зрозуміти і десь так: або ти, Польовий, погоджуєшся на те, що тобі пропонують від влади по доброму (навіть якщо тебе це не дуже влаштовує), або ти доб’єшся тієї передбаченої договором оренди, але ми її тобі «впаяємо по повній програмі» (на законних підставах, бо, нагадаю, законодавство у нас нерідко, ще раз перепрошую, антинародне, неадекватне і дебільне) і твій проект «Льодовий майданчик» просто «заглохне», а влада потім скаже: «бачиш, ми ж тобі казали», «ми ж тобі пропонували» і т.п. Сподіваюсь, насправді п. Ярослав точно не хоче закриття майданчику;) І знайде можливість законно посприяти розвитку, а не закриттю цього соціального проекту;)

Щось забагато вже про економіку:)

Виважено, толерантно, спокійно і конструктивно висловлювався депутат міської ради В’ячеслав Кишлярук. Було відчуття, що він озвучував саме «народну» позицію. І говорив реально, а не «тупо юридично» в інтересах громади. Хоча інтереси громади, на жаль, не завжди реально захищати в умовах нашого «специфічного» законодавства… Тобто В’ячеслав Васильович наголошував на важливості реально сприяти інвестиціям в соціальні проекти, а не шукати юридичні зачіпки як залишити в комунальній власності побудований підприємцем спортивно-оздоровчий об’єкт, ризикуючи при цьому втратити і «Льодовий майданчик», і цього реального (Польового) та інших потенційних інвесторів.

Ще на звітній зустрічі поінформували про геодезичні проблеми. Виявляється, грунтові води в тому районі піднімаються, і це, за висновками фахівців, негативно впливає, зокрема. на стадіон «Буковина». Зафіксований певний зсув. Напрямок – в бік річки, яка починається в районі колишнього магазину «Ріпка» (через дорогу від стадіону). Кажуть, рівень грунтових вод піднявся на 6 метрів.

У цьому контексті представник міської влади звернули увагу на можливі проблеми, які можуть виникнути в стосунках з Польовим, в разі набуття ним права власності на «Льодовий майданчик». Тобто може виникнути необхідність проводити якісь протизсувні, укріплюючі роботи на території стадіону, на якій розташований і «Льодовий майданчик». І якщо тепер це можна робити без проблем (бо майданчик – юридична власність міста), то з Польовим-власником, мовляв, проблеми можуть теоретично виникнути.

Зрештою, зійшлися на тому, що юристи міської ради та Польового мають обговорити можливі інші варіанти позитивного вирішення проблеми «Льодового майданчика». Тобто щоби і в межах чинного законодавства, і щоби Павла це задовольнило і він міг далі займатися цим проектом та розвивати його.

Зрозуміло, що ця ситуація є, певною мірою, таким собі лакмусовим папірцем – показовою для інших потенційних інвесторів у спортивно-оздоровчі соціальні проекти. Їх і так, м’яко кажучи, не дуже видно в «чергах бажаючих вкладати в соціальні об’єкти». А якщо влада не знайде як законно «вгодити» інвестору Польовому, тоді… вгадайте з трьох разів, як це вплине на відповідну інвестиційну привабливість Чернівців…

Чекаємо нових юридичних новин:) Бажано обнадійливих, конструктивних, позитивних і на благо громади по суті, а не «де-юре»:)

А, мушу додати, що, як мешканець Чернівців, я не хочу бути «спільним власником» майна, яке реально за свої кошти побудував Польовий чи хтось інший… Мені чужого не треба;) Це принципово! (незалежно від законодавчих «нюансів») Як мешканець міста, я би хотів, щоби влада знайшла як визнати право власності Польового на «Льодовий майданчик» і, водночас, гарантувати неможливість відчуження землі під об’єктом, незмінність цільового призначення та реальне сприяння функціонуванню цього соціального проекту! Зрозуміло, що у цьому я зацікавлений і як керівник державної спортивної організації. Хоча у інших мешканців міста можуть бути і інші думки та побажання, кожен має на це право;) Висловлюйтесь! (у т.ч. участю в опитуванні)

Георгій МАЗУРАШУ,
директор облцентру «Спорт для всіх»

***

На своїй сторінці в ФБ Василь Забродський додав нові пояснення:

Для тих, хто не знає ситуаціі з “Льодовим майданчиком” Павла Польового, розкажу.
2003 рік – Польовий пропонує місту збудувати льодовий майданчик. В результаті довгих перемовин йому дають місце біля стадіону. Там, де він знаходиться сьогодні. У зв’язку із необхідністю контролю міста за цільовим призначенням і неможливістю відчудження земельноі ділянки від цілісного майнового комплексу стадіону, народжується славнозвісна угода. Угода передбачала:
1. Польовий будує майданчик як інвестор.
2. Після будівництва майданчик стає власністю міста.
3. Польовий отримує свій же майданчик у безкоштовну аренду не менше, ніж на 49 років.
Така угода дозволяла контролювати використання земельноі ділянки. Щоб замість майданчика не з’явився генделик. Але ще під час реалізаціі угоди, стало відомо, що іі виконання в повній мірі неможливе. Закон ЗАБОРОНИВ безкоштовну аренду. Тільки конкурс. Умовно кажучи, якщо міська рада оголосить конкурс для Польового про аренду за 1 гривню на 50 років, то прийде Бурбак, запропонує 2 гривні і виграє конкурс. На момент закінчення будівництва вже було відомо, що третій пункт виконати неможливо. Польовий звернувся до Федорука із проханням переглянути умови угоди. І замість того, щоб сісти за стіл переговорів і знайти правильне рішення, Федорук записує у власність міста майданчик. Прекрасно знаючи, що виконання угоди далі, а саме передача в аренду, стало неможливе. Ось тут і відбулась, на мою думку крадіжка. У Польового вкрали майданчик, збудований за його ж гроші.
Два роки тому міська рада під керівництвом Михайлішина спробувала вирішити цю проблему і відчуджила майданчик в статутний фонд нового підприємства, де основну долю має Польовий. Але при цьому виникло фінансове навантаження для комунального підприємства в розмірі мільйона двісті тисяч гривень. Процес призупинили.
Тепер депутати проголосували СОЛОМОНОВЕ рішення. А саме: угода змінюється. По суті – обнуляється. Майно записане за територіальною громадою, а по суті вкрадене у Польового, йому повертається. А сесія наступним рішенням встановить обмеження по використанню землі, точніше унеможливить зміну цільового призначення. І замість того, щоб підтримати справедливе рішення депутатів, Каспрук наклав ВЕТО!
Олексій Каспрук
Все місто знає, що майданчик збудований Польовим!
Всі ваші пропозиціі по подальшій позичці чи аренді є НЕЗАКОННИМИ. Вони так само потребують змін до існуючоі угоди. То чому одразу не внести зміни, які б унеможливили б втрату Польовим своіх інвестицій?
Чому в цьому випадку ви демонструєте свою принциповість, а в інших – ховаєте голову в пісок?
Ще будучи депутатом в далекому 2007-му я голосував, щоб “Добробуту” надали можливість збудувати дорогу до ринку з боку Московськоі Олімпіади. Після будівництва, згідно рішення сесіі, дорога мала бути передана на баланс міста. Але іі записали у власність “Букотрейдінга” (де засновником на 17 мільйонів грн батько Бурбака) і повернути у власність міста іі тепер неможливо.
Чи може громадяни міста дочекаються від вас звернення в прокуратуру, щоб перевірити і цей, наведений мною, факт? Може і в цьому випадку ви назвете порушників закону?

***

Загрузка...

6 КОМЕНТАРІ

  1. Пояснюю для Мазурашу формулу:

    Польовий будує та працює на майданчику, НЕ сплачуючи протягом певного строку орендну плату за землю.

    За рахунок того, що орендну плату НЕ платив, – Польовий відшкодовує вкладені власні інвестиції з доходів майданчику.

    І саме головне.
    Майданчик – як і земля, – власність громади.
    Польовий сьогодні ніякий не власник.
    В жодному сенсі.
    Він власник лише тих доходів, які заробив за строк безоплатного користування майданчиком.

    • Це пропозиція?
      Думаю, Ви трохи переоцінюєте бізнес-можливості такого об’єкту. Грубо кажучи, якби це була прибуткова справа, то багато хто вкладав би у льодові майданчики, басейни і т.п.
      Оскільки ці об’єкти є соціально спрямованими, думаю, влада має їх підтримувати, всіляко стимулювати потенційних інвесторів в вкладати у такі проекти кошти.

      Ви констатуєте юридичну сторону – що Польовий не власник?
      Особисто я повторюю вкотре: змалку вихований так, що чуже мені не потрібне, відповідно, як мешканець міста не хочу бути спільним власником майданчику, який побудований за кошти сім’ї Польових.
      Розумію, що є юридичні колізії, але, загалом, присвоювати собі чуже – це крадіжка, я не хочу бути навіть колективним крадієм (в складі громади), навіть якщо саму крадіжку організували не прості люди, а керівники міста (і вкрали вони не собі, а для громади, правда, не запитавши громаду, чи нам треба чуже майно)…

  2. то тепер виходить, що всі договори потрібно переглядати й визнавати не дійсними. жесть просто. чувак підписав договір, 8 років не платив нічого в бюджет. напевно думав через 8 років порішати питання з ригами за бабло. а тут облом.

    • Шановний земляче! А що, на Вашу думку, мав би платити ці 8 років у бюджет Павло?
      Ви добре знаєтесь на бізнесі? Ви хоч приблизно уявляєте собі, що таке вкласти стільки коштів і соціальний проект, а потім ще й платити місту за використання земельної ділянки? Це означає, що майданчик просто не працює.
      Ви розрізняєте соціальні і бізнесові проекти?
      Іншими словами, Ви за те, щоби майданчик не працював? Чи за те, щоби таки залишити фактично викрадене у Польового майно у власності міста, його “післати подалі”?
      Аналізуйте ситуацію глибше.
      Я не хочу бути спільним власником того, що збудувала інша людина за свої кошти. Бо це – крадіжка чужого майна.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ