Чернівецька міська рада поки що не підтримала заборону реєстрації та діяльності на території столиці Буковини окремих політичних сил. А як діють у подібних випадках в інших країнах і що з цього приводу думають прості чернівчани?
Останнім часом багато громадських організацій та ініціативних груп готують та приймають звернення до Верховного Суду України з вимогою заборонити діяльність Партії регіонів, Комуністичної партії України та Народної партії.
Висувається здебільшого така вимога, ґрунтуючись на положеннях ст. 5 Закону України «Про політичні партії в України», що передбачає заборону діяльності політичних партій, дії яких спрямовані на незаконне захоплення державної влади. До фактів, що свідчать про незаконне захоплення державної влади, можна віднести, у першу чергу, самовільне привласнення пропрезидентською більшістю повноважень за Конституцією 1996 року та самовільне продовження каденції Верховної Ради до кінця 2012 року. Існують також інші законні підстави для заборони діяльності партій парламентської більшості. Відповідно до тієї ж ст.5 Закону «Про політичні партії в Україні», діяльність політичних партій забороняється, якщо їхні дії спрямовані на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, підрив безпеки держави, посягання на права і свободи людини. Ознаки таких дій присутні у діяльності усіх вказаних партій.
Усе вище зазначене має право на існування та має раціональне та обґрунтоване зерно, та все ж хочеться зауважити, що такий шлях може призвести до “скочування” нашої країни до тоталітаризму, а не розквіт у лоні європейських демократій. Якщо будуть доведені факти правопорушень, можливо, мають відповідати конкретні постаті, а забороняти цілі ідеології і бачення певної кількості людей, – це вже зовсім не демократично. Сьогодні заборонять комуністичну партію, а завтра все зміниться і заборонять політичні партії демократичного крила, як це зроблено у Китаї, і базується ця заборона так само на небезпеці підриву державної влади КНР. Чи, як приклад, наш в минулому “братній” російський народ лишає собі зареєстрованих все менше політичних партій, а ті, що лишаються, – “кишенькові”.
Задля справедливості маємо сказати, що ми не будемо унікальні у забороні певних політичних сил. Якщо далеко не ходити, то в Європі таких прикладів чимало. В Іспанії 16 вересня 2008 р. була заборонена політична партія “Баскська національна дія” – за зв’язки із терористичною організацією ЕТА. У Чехії з 2011 року заборонена ультра права “Національна партія”, що виступала проти вступу у Європейський союз. Комуністична партія заборонена у балтійський країнах. Також, звісно, заборонені нацистські та фашистські рухи Нідерландів (Чорний фронт), Норвегії (Національне єднання), Угорщини (Схрещені стріли) та інші.
Насправді таких прикладів досить багато, але чи не повинно суспільство визначати – відправляти на “свалку” політичних “мерців”, чи ні? Підтримуючи або не підтримуючи ту чи іншу партію на виборах. А базуватись на голослівних вигуках – це досить крихка “істина”, яка потім може обернутись спиною до тих, хто застосував її сьогодні.
Ще раз: є доведені факти правопорушень, злочинних дій – у в’язницю лідерів і учасників! Так виглядає набагато логічніше. Кожен має відповідати за свої конкретні дії. А якщо в програмних засадах немає нічого злочинного, а негативними чи злочинними діями “відзначаються” лідери політичних сил, – тоді за що забороняти саму ідеологію?
Одразу прошу не шукати у моїх рядках симпатії до обговорюваних політсил- кандидатів на заборону, бо їх нема!
Олександр БІЛОУС, fakty.cv.ua
Можна голосувати одночасно за 2 варіанти!
Loading ...***
Loading ...***
У Чернівцях депутати пробують повторити 30-ті?.. (відео)
