Європейський Союз може профінансувати ремонт та реставрацію однієї з найкрасивіших і найзагадковіших будівель Чернівців – Костелу єзуїтів “Пречистого серця Ісуса” – на суму більше 1 мільйона доларів. Як стало відомо fakty.cv.ua, є реальна можливість виграти відповідний грант ЄС.
Нині збирається відповідна документація та гарантійні листи від влади, для подачі заявки. Міські й обласні очільники все необхідне надали, справа за Кабміном. Вже декілька років, як звідти переїхав Державний архів Чернівецької області. З тих пір парафіяни збирають кошти на відновлення цієї перлини нашого міста та України, адже за “совєтів” інтер’єр був знищений та перероблений під кабінети та складські приміщення, знищено унікальний орган. Щоб трохи зануритись та відчути красу споруди можна звісно відвідати її, або прочитати трохи з історії появи її та буремних подій навколо костелу.
Цікаві факти (ми все ж таки Fakty.cv.ua) з історії костелу.
Починаючи з кінця 70-х років XIX століття у Чернівцях з’явилися перші місіонери єзуїтів. Дещо пізніше, у 1885 р., архієпископ Зигмунт Щесни Фелинськи вже сам офіційно звернувся до Товариства єзуїтів з проханням сприяти поширенню діяльності отців-єзуїтів також на територію Чернівців. Для швидшого просування справи архієпископ навіть погодився здавати їм під житло за низькою ціною свій власний будинок. Не обійшлось і без підтримки влади так особливо сприяли діяльності єзуїтів – бургомістр краю барон Піно де Фриденталь, бургомістр Чернівців Антон Кохановський. Позаяк кількість послідовників єзуїтів швидко росла, з’явилася необхідність негайного будівництва нового костьолу. Ініціатива належала отцеві Францишеку Ксав’єру Еберхарду. Під будівництво костьолу міська влада подарувала єзуїтам земельну ділянку, на якій раніше солдати 41-го буковинського полку проводили свої “муштрування”.
Автором проекту костьолу став директор Чернівецької вищої ремісничої школи (приміщення середньої школи № 2 ) професор Лайцнер. Кошти на будівництво збиралися, як і в наш час, переважно з пожертвувань місцевих віруючих та високопоставлених осіб. Не можемо провести і паралелі із сьогоденням в зміні первинного кошторису, спочатку визначили вартість будівництва у близько 160 тис. крон, а вийшло 210 тисяч, тобто час іде, а “схеми” не змінюються)))
Як і все в нашому місті, не обійшлось без поліетнічності: Віконні вітражі привезли із Гротова (Бєльско-Бяла, Польща). Автором настінних розписів став художник Каша з Миколаєва, автором головного вівтаря й амвона – майстер Штуфлесер (Тіроль, Австрія). Встановлений у костьолі орган вартістю 5 тисяч флоринів виготовили на заводі Рігера в Едендорфі (Біненбюттель, Німеччина). Весною 1894 р. з Едінбурга ( Велика Британія) доставили три дзвони, найбільший з яких назвали “Серце Ісуса”.
У перші роки радянська влада на Буковині костьол продовжував працювати, але перебував під пильним наглядом органів. Після завершення війни, у 1945 році, місцева влада передала цей єзуїтський храм віруючим православного віросповідання, мотивуючи цей крок неможливістю існування у місті одразу двох костьолів.
Існує теорія, що у підвалі споруди поховано польських військових посилаючись на встановлену таблицю з написом: “Тут поховані 60 польських солдатів, загиблих у війну 1914-1917 рр.”. Однак історики сумніваються у тому, що у цій каплиці справді когось поховано. Добре знаючи тодішню владу, фахівці схильні вважати, що могили солдатів просто зрівняли з землею, а на стіні просто встановили муляж, щоб заспокоїти громаду міста.
За КДБ-ешниками слідкував єврей!)) У сквері з лівого боку костьолу, якраз напроти будівлі управління СБУ була каплиця. Вже у радянські часи єврейський швець Мошко відкрив у ній майстерню з ремонту взуття. Старожили подейкують, що це чомусь дуже не сподобалося тодішнім власникам будівлі – співробітникам КДБ, які опинилися під пильним “спостереженням” з ранку до вечора підозрілого єврея-шевця! Маразм “крепчал”))) Однієї ночі вона згоріла. Цієї ж ночі невідомі розвалили й вивезли у невідомому напрямку ще одну католицьку святиню Чернівців – “Пієту” – фігуру Матері Божої з дитиною Ісусом на руках і двома ангелами по боках, яка за австрійських часів стояла на Центральній площі міста, якраз напроти мерії. Румунська влада ще у 1922 році, без дозволу католицької влади, скульптуру Матері Божої демонтували (але рука не піднялась знищити) й установили на Хальцпляце, з правого боку костелу єзуїтів, приблизно там, де сьогодні перебуває верхній вхід на Червоноармійський базар.
Маємо надію, що справа із грантом вирішиться позитивно і нарешті розпочнуться роботи, щодо відновлення цієї величної споруди.
(Частково використані публікації Державного архіву Чернівецької області, а саме автора Драгоша Олара)