Медійний простір провінційно тихих і спокійних Чернівців минулого тижня, на тлі військових, політичних та ще якихось подій, сколихнула хвиля гучних демонтажів рекламних бордів, вивісок та «літаючих» кіосків у центральній частині міста, і не тільки. Зважаючи на резонансність подій, вирішили проаналізувати ситуацію трішки глибше, ніж просто «новинний привід» і констатацію фактів.
Отож, нагадаємо передісторію, в ніч з 14 на 15 листопада 2014 р. у Чернівцях на тротуарі поблизу корпусу №14 біля Соборної площі ЧНУ встановили малу архітектурну форму (МАФ). А документацію погодили і затвердили рішенням сесії (фото нижче у галереї).
![Літаючий” кіоск з погодженою документацією](http://www.fakty.cv.ua/wp-content/uploads/2014/12/141209-reklama-Hodorko-fakty.cv_.ua-1-300x168.jpg)
Встановлений кіоск неабияк обурив громадськість, і наступної ночі власники його забрали. Йдемо далі. 3 і 4 грудня міським комунальним підприємством МКП “Реклама”, спільно з працівниками відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради, здійснено демонтаж самовільно встановленої рекламної вивіски “З’їв би сам” (за адресою Героїв Майдану, 1-в, Є. Гакмана, 1) та рекламних конструкцій “Ломбард Благо” (вул. Головна, 16) та «Швидко гроші» (вул. Головна, 101), сіті-лайтів на розі вулиць Руської та Винниченка.
Також зазначалось, що робота по демонтажу інших об’єктів буде продовжена.
![Опальні вивіски](http://www.fakty.cv.ua/wp-content/uploads/2014/12/141209-reklama-Hodorko-fakty.cv_.ua-3-300x199.jpg)
На перший погляд, ніби все по ділу, проводиться поточна, корисна справа, яка очищує перлину Буковини від засилля реклами та несмаку у встановленні інформаційних вивісок. Але у мене, як у звичайної мешканки, виникає запитання: Де та межа, того самого несмаку? Хто вирішує, що це можна встановити, «воно» вписується у архітектурний ансамбль старовинних Чернівців, а «інше», як більмо на оці?!
І тут варто наголосити – у центрі Чернівців знаходиться об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, а саме – Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації. Окрім власне самої території об’єкта ЮНЕСКО, створена буферна зона навколо об’єкта, яка охоплює 240 га. Вона проходить центром міста, простягаючись фактично до парку імені Тараса Шевченка, і в межах цієї зони не дозволено будь-яке самовільне будівництво, зміна фасадів, встановлення кіосків, тобто будь-які дії, які порушуватимуть історичний ансамбль міста. Всі роботи мають погоджуватись з ЮНЕСКО. А як воно насправді?
Також не можна забувати, що Чернівці постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. N 878
![Буферна зона](http://www.fakty.cv.ua/wp-content/uploads/2014/12/141209-reklama-Hodorko-fakty.cv_.ua-4-karta-300x237.jpg)
внесено до Списку історичних населених місць України. І до чого я це? А тут треба звернутись до законодавства, а саме Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Довідка: Історичне населене місце — згідно з українським законодавством, це місто, селище чи село, яке зберегло повністю або частково свій історичний ареал з об’єктами культурної спадщини і пов’язані з ними розпланування та форму забудови, типові для певних культур або періодів розвитку.
І цей факт тягне за собою певні законодавчі зобов’язання. Якщо Чернівці являють собою історичне населене місце, згідно вище згаданого Закону України, відповідно із пунктами 14, 17 статті 5: «погодження програм, робіт та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам’ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об’єктах культурної спадщини» відноситься до повноважень Центрального органу охорони культурної спадщини. Іншими словами, дозволи надає орган в структурі Міністерства культури, а аж ніяк не відділ місцевого рівня! Чи може були делеговані повноваження?! То проблема тут не тільки у встановлені МАФів та кіосків, а взагалі у забудові у центральній частині міста, а вона проводиться досить активно, та за наявності погоджених документів.
А повертаючись до самовільно встановленої реклами та вивісок у місті, знову ж таки, у чиїх повноваженнях дозволяти встановлення? Повертаючись до букви Закону, то стаття 24 встановлює, що «Розміщення реклами на пам’ятках національного значення, в межах зон охорони цих пам’яток, історичних ареалів населених місць, дозволяється за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини». І в цій царині виходить, що погоджує не місцевий орган! Чи також делеговані повноваження?!
Одній мені здалося, що в охороні культурної спадщині у нас в місті, як і у всій країні, легенький бардак?! А проблемних питань вистачає і вони відкриті, як і ситуація із добудовою за адресою Шкільна, 1, на пам’ятці місцевого значення – «Генеральський дім» (фото погоджень теж нижче). Та й з радістю прогулялась і пофотографувала вивіски і рекламу у центральній частині міста (Дивіться галерею).
Як підсумок – якщо ми рухаємось в проєвропейському напрямку, нам треба навести лад у принципах надання дозволів на рекламу, будівництво, реставрацію в історичному ареалі міста, та не користуватись вибірковим принципом при реалізації законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
Антоніна ХОДОРКО, fakty.cv.ua
Фото: Антоніна Ходорко
***