Учень Чернівецької гімназії №5 Артур Качур став переможцем cуперфіналу конкурсу науково-технічної творчості школярів Intel ISEF (International Science and Engineering Fair). Він став одним із трьох переможців, які поїдуть до Америки на всесвітній конкурс.
Артур Качур був одним із восьми учасників суперфіналу, який відбувався у Києві. Представляти Україну на світовому рівні в США він буде з 13 по 18 травня. Про це він розповів у коментарі «Твоє місто.Чернівці».
«Із восьми учасників суперфіналу обрали трьох людей. Я та ще один учасник 100% поїдемо до Америки на всесвітній конкурс, а ще один учасник поїде, якщо знайдуть кошти», — сказав Артур.
Робота чернівецького гімназиста має назву «Космічні вітрила». У своїй роботі він досліджував можливість створення ракетного двигуна з використанням радіоактивного розкладу речовини.
Конкурсний проект Артур готував ще із сімома школярами з усієї країни в онлайн-режимі. До Америки Артур Качур поїде разом із керівником проекту, викладачем Київського політехнічного університету.
Довідка
Корпорація Intel — найбільша у світі компанія – виробник напівпровідникових елементів та пристроїв.
Іванна Аннин, «Твоє місто.Чернівці»
Зазначимо, що Артур Качур входить до числа стипендіатів Президента України.
***
Чернівецькі учні здобули в Німеччині наукові нагороди (відео)
***
А ось ще цікавий матеріал «Твоє місто.Чернівці» про успіхи Артура Качура:
Школяр з Чернівців розробляє швидкісні двигуну для космічних кораблів
Учень гімназії №5 Артур Качур на міжнародних олімпіадах представляє Україну, але вчитись поїде закордон.
Артур Качур став переможцем семи наукових змагань та здобув друге місце на Міжнародній олімпіаді із астрономії, змагаючись із представниками 16-ти країн. Одинадцятикласник другий рік поспіль отримує президентську стипендію, є учасником Малої академії наук та працює над власними науковими проектами. Артур розповів «Твоє місто.Чернівці» про свої досягнення, мрії та про те, як зробить космічні кораблі швидшими.
Про участь в олімпіадах
9 січня я посів перше місце на обласній олімпіаді з фізики. Тож незабаром у Сумах представлятиму нашу гімназію на всеукраїнській олімпіаді. А попереду ще дві обласні олімпіади – з математики та астрономії. Також я працюю над двома науковими роботами – із фізики та астрофізики. Один із проектів я презентував на Малій академії наук й на міжнародній конференції молодих учених у Німеччині.
Восени 2017 я брав участь у конкурсі, який проводить в Україні найбільша у світі компанія —виробник напівпровідникових елементів та пристроїв—корпорація Intel. Із 200 учасників конкурсу обрали вісьмох найкращих, мені вдалось стати одним із них. Наприкінці лютого цьогоріч буде очний суперфінал – із тих восьми учасників оберуть трьох переможців, які поїдуть до Америки на всесвітній конкурс.
Торік я їздив на Міжнародну олімпіаду з астрономії та посів там друге місце. А два місяці тому був у Таїланді на Міжнародній олімпіаді з астрономії та астрофізики, в якій брали участь представники 46 країн. Це була складна олімпіада. Як на мене, вона була студентською, бо всім її учасникам було 19-20 років. А мені лише 16. За її результатами я посів 4 місце.
Про те, як зробить космічні кораблі швидшими
«Космічний корабель, що використовує радіоактивний двигун», – так звучить тема моєї роботи з астрофізики. Над нею я працюю разом з викладачем коледжу ЧНУ Олегом Стратійчуком. Зрозумілою мовою, ми пропонуємо у якості пального використовувати не звичайний газ, за допомогою якого рухаються ракети, а радіоактивні частинки. З таким двигуном космічні кораблі будуть вдвічі-втричі швидшими, аніж є зараз. Сподіваюсь, у майбутньому наш проект реалізують.
А над новою роботою з фізики ми працюємо разом із викладачем Богданом Тимочком. На сьогодні не існує приладу, який міг би вимірювати середнє значення сили змінного струму. У мого наукового керівника виникла ідея його виготовити. Вимірювання середнього значення сили струму має важливе практичне значення. Адже більшість електроприладів живиться змінним струмом, а через величезну кількість перешкод сигнал спотворюється. Якщо ми виміряємо середнє значення струму, ми зможемо вирахувати величину цих відхилень, а отже усунути їх. Для прикладу, відомі випадки, коли через спотворення електричного сигналу гіроскопи, що встановлені на кораблях, показували неточні значення. Це призводило до відхилення курсу корабля на кількасот кілометрів.
Важливо, аби прилад був малих розмірів. Нам вдалося це зробити. За допомогою нашого приладу ми можемо знайти величину похибки будь-якого сигналу.
Фізика як хобі і фізика як робота
З шести років я професійно займався великим тенісом. Але десь у сьомому класі залишив це заняття, бо почав більше працювати над різними проектами із фізики. Виходить, що у восьмому класі моїм хобі була фізика. Зараз це переросло в мою роботу. Роботу, яка приносить задоволення.
Окрім цього, фізика дає можливість розширювати горизонти та подорожувати. Завдяки різноманітним проектам, олімпіадам та конкурсам я побував у Болгарії, Таїланді, Німеччині, Румунії, Швейцарії. І якщо пройду відбір, то у квітні вже з новим проектом поїду до Сербії на конференцію молодих учених. Звісно, хотілося б перемогти у суперфіналі конкурсу Інтела та полетіти до США. Це моя головна мета.
В освіту потрібно вкладати гроші
В усьому світі розуміють, що гроші потрібно вкладати в освіту. Найбільший капітал, який зараз втрачає Україна – це люди, які з неї виїжджають. Свого часу в Сінгапурі значну частину бюджетних коштів виділили на розвиток освіти і науки. І зараз у них одна із найкращих систем освіти у світі. Навіть у Росії, якщо учень був учасником міжнародної олімпіади, він без іспитів може стати студентом будь-якого вишу. А в Україні? Те, що я призер багатьох олімпіад, не дає мені жодних переваг. Хіба те, що перемога на Всеукраїнській олімпіаді додає 10 балів до загального балу під час вступу. І все. У результаті, я все одно складаю ЗНО, не дивлячись на те, на скількох різних олімпіадах я представляв Україну.
Іноземні виші пропонують талановитим українцям безкоштовне навчання, а наша держава такого не практикує. У мене є запрошення від Київського та Харківського університетів, але мене все одно чекає процедура вступу. Тож, якщо я отримаю запрошення з інших країн, я погоджуся.
Тести – не критерій знань
Тести не показують, чи знає учень предмет. Тести можна вгадати, списати, а найгірше – їх можна завчити. Вони не дають того, що дійсно потрібно знати. Окрім цього, рівні складності завдань у тестах не відповідають кількості балів. Наприклад, за встановлення відповідностей передбачено більше балів, аніж за розв’язання задач. Мало б бути навпаки. Адже саме над задачами потрібно добряче подумати.
Про мрії
Мрію навчатися у Массачусетському технологічному інституті – це найпрестижніший університет у світі в технічному профілі. Він конкурує з Гарвардом за звання найкращого в світі вишу. Головна його фішка в тому, що він спонукає працювати над науковими роботами вже з першого курсу.
Звісно, й працювати я хочу в галузі, пов’язаній з фізикою. Наприклад, у тій же корпорації Інтел, що в США, або у ЦЕРНІ- лабораторії ядерних досліджень, що у Швейцарії. Проводити там дослідження – це щось неймовірне.
Іванна Аннин
Фото: Володимир Гуцул
Повна републікація тексту без згоди редакції або його часткове відтворення без покликання на оригінальний матеріал забороняється і вважається порушенням авторських прав.
