Довге повернення видатного вченого з чернівецьким корінням

0
103
Загрузка...

Білих плям у буковинській історії не бракує. Та поступово їх список зменшується у зв’язку з тим,що молодша генерація наших науковців почала активніше займатися пошуком та реабілітацією постатей ,що опинилися в полоні забуття.
Тривалий час серед таких духовних ізгоїв перебував і видатний український вчений-лінгвіст, історик, знавець античності Михайло Соневицький. Та мало хто знає,що він був дотичним і до Буковини. На теренах нашого краю почалося його становлення як науковця. Навчався він у Чернівецькому університеті. Згодом доля закинула Михайла до Відня для продовження навчання в стінах тамтешнього університету. Докторську дисертацію молодий науковець захистив у Кракові.

В аннали світової науки він увійшов,як блискучий знавець грецької літератури. А ще Соневицький був поліглотом, знав дев’ять іноземних мов. Вже у студентські роки взявся перекладати класиків перської поезії.Та найглибше оволодів грецькою і з огляду на це був запрошений викладати її в провідних європейських освітніх закладах.

У похилому віці за підказкою свого гімназійного товариша,глави Української греко-католицької церкви,кардинала Йосифа Сліпого Соневицький долучився до створення історії грецької літератури. Щоправда, встиг підготувати лише кілька її томів.

Йосиф Сліпий, а він тоді очолював Український католицький університет імені святого Климента в Римі, допоміг Соневицькому здійснити видання його праці. Водночас Сліпий посприяв, аби вона з’явилася в європейських країнах. Праця здобула там широке визнання.

Йосиф Сліпий написав також передмову до цієї монографії.В ній ,до речі, йдеться й про те,як він спонукав свого приятеля до роботи над згаданою книгою.

-У 1963 році,-згадує Сліпий,- я навідався до Соневицького й поцікавився над чим він працює. Але Михайла тоді підкосила важка недуга і він із сумом сказав мені про те,що готується до смерті,на що я йому відповів: “Ти зарано себе хорониш ,друже.Смерть сама прийде колись до тебе, а зараз треба налаштувати себе на працю, аби залишити по собі добру пам’ять”

І Соневицький прислухався до моєї поради й приступив до написання історії грецької літератури.Я втішився його вчинком, адже подібного посібника в україномовному варіанті тоді ще не існувало. Крім нього ніхто би не зміг подужати такий пласт світової культури.

Після своєї появи монографія привернула увагу не лише українських фахівців, але знайшла і жвавий відгук у європейському науковому середовищі та була перекладена багатьма мовами.До речі, нею до цього часу послуговуються в світі.

Соневицький, крім усього, ще й успішно перекладав класиків старогрецької літератури. Він, приміром, блискуче витлумачив українською віршовану спадщину поетеси Сапфо, твори Софокла, Есхіла, Ціцерона, Геракліта Ефеського та багатьох інших елінських діячів. Він також переповів для юнацтва “Пригоди Одіссея”.

Показовий і такий факт. Більшість своїх есеїв на античну тематику та перекладів творів старогрецьких літераторів Соневицький видрукував на сторінках львівського журналу “Життя і знання”, який редагував наш земляк Василь Сімович.
До 1944 року проживав у Львові, але емігрував звідти до Німеччини, щоб не потрапити до рук сталінських опричників за те,що входив до лав Української Галицької армії. Доживав віка у США, де й помер і похований у Нью-Йорку.

Нещодавно видатного вченого добрим словом згадав у “Літературній Україні” наш колишній краянин професор Київського інституту журналістики Микола Тимошик, якому випала нагода навідатися до Українського католицького університету в Римі і попрацювати в архівах закладу. Науковець зумів почерпнути там багато цінних відомостей про Михайла Соневицького. Дещо з тієї інформації подано в публікації автора, яка з’явилася на шпальтах письменницького видання.

Отже, тепер маємо право констатувати,що українцям повернуто з полону забуття ще одне добре ім’я подвижника, який жертовно присвятив себе розвою рідної культури.

Василь БАБУХ про цікавих людей

Джерело: сторінка на Facebook

***

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ