25 грудня – Різдво Христове для всіх християн, а не лише для католиків

0
5491
Загрузка...

Дивно, але навіть високопосадовці дозволяють собі некоректно називати Різдво Христове 25 грудня, яке в цей день святкує і значна частина православного світу, «католицьким Різдвом».

 

Освічені люди, звісно, знають, з чим пов’язано те, що частина віруючих святкує Різдво Христове (тобто день народження Ісуса Христа) 25 грудня, а частина – 7 січня, і що насправді за новим стилем святкують далеко не лише католики. Відповідно, називати Різдво Христове 25 грудня «католицьким», – це прояв неповаги до православних, які відзначають свята за новим календарем.

Приміром, мер Чернівців Олексій Каспрук 25.12.15 привітав чернівчан «із католицьким Різдвом Христовим» (вітання – нижче). А православних, які святкують 25 грудня, Олексій Павлович, виходить, привітати не хоче?.. Чи, може, він вважає цих православних «неправильними» віруючими, як «неправильними» вважають депутатів з опозиційними до влади поглядами та виборців, які їх обирають…

Утім, в таке велике свято не варто зупинятися на політичних некоректностях…

Давайте коротко згадаємо історію «подвійного святкування».

Відзначати Різдво Христове кожен рік в один і той же день – 25 грудня, в день Сонцестояння – постановив Нікейський Вселенський Собор у 4 столітті.

Як відомо, перед теперішнім, Григоріанським календарем (за яким ми живемо нині), світ жив за Юліанським календарем.

Юліанський календар був запроваджений з 1 січня 45 р. до н. е. Юлієм Цезарем. Як зазначається у uk.wikipedia.org, спираючись на поради грецького астронома Созігена (Sosigenes) та щоб домогтися того, аби певні астрономічні події на зразок весняного та осіннього рівнодення відбувалися щороку в певний цілком визначений день, Цезар узгодив тривалість року із сонячним календарем, тобто встановив її рівною 365 із чвертю дня (365.25). Четвертинки дня враховувалися так: кожного четвертого року до календаря додавався ще один день, і тривалість місяця лютого ставала не 29, а 30 днів.

У 325 році Перший Нікейський собор затвердив цей календар як обов’язковий для всіх християнських країн.

Але юліанський рік тривалістю в 365 днів і 6 годин довший за істинний сонячний рік (365.2422 днів, або 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 46 секунд) на 11 хвилин 14 секунд. Різниця становить близько 0.0078 дня за рік або близько одного дня за 128 років. За півтора тисячоліття календар знову відставав на десять днів. Що й стало причиною введення в 1582 році Григоріанського календаря.

Григоріа́нський календа́р запроваджений 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII, і нині ухвалений у світі як міжнародний стандарт.

Календар ділить час на календарні роки тривалістю 365 або 366 днів. Роки тривалістю 365 днів називають звичайними, а роки тривалістю 366 днів — високосними. Високосним є кожен четвертий рік, за винятком років, порядковий номер яких ділиться без залишку на 100, але не ділиться без залишку на 400. Таким чином, час поділено на цикли тривалістю 400 років. Середня тривалість року в Григоріанському календарі становить 365,2425 днів або 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд.

Реформа календаря мала за мету ліквідувати зсув весняного рівнодення: від запровадження Юліанського календаря до 16 століття виникла різниця в 10 днів порівняно з фактичним настанням рівнодення. Оскільки дата весняного рівнодення є важливою для визначення дати Великодня, це створювало проблеми. Згідно з нововведенням Папи, одразу ж після 4 жовтня 1582 року настало 15 жовтня. Цього дня в Італії, Франції, Іспанії,  Португалії та Речі Посполитій (зокрема, й на території України) запроваджено Григоріанський календар – десять днів було вилучено з календаря.

У мирському житті Григоріанський календар почав діяти в Українській Народній Республіці з 16 лютого 1918 року, цей день стали вважати 1 березня 1918 року. Закон про це було ухвалено 12 лютого 1918 року (за старим стилем) на засіданні Малої ради Української Народної Республіки вКоростені.

Незадовго до того Григоріанський календар було запроваджено в Радянській Росії: згідно з декретом Раднаркому після 31 січня 1918 року йшло 14 лютого 1918 року. Російська православна церква й деякі інші православні церкви не прийняли Григоріанський календар, тож і далі послуговуються Юліанським календарем.

Всі християни західного обряду (римо-католики та протестанти) відзначають нерухомі свята за Григоріанським календарем. Але і більшість православних (Константинопольський (крім Афону), Александрійський, Антіохійський, Румунський. Кіпрський патріархати, Болгарська православна церква, Польська та Грецька православна церква) також відзначають нерухомі свята нині за Григоріанським календарем, точніше Новоюліанським календарем, який збігатиметься з Григоріанським до 2800 року. У той час як Московська та Сербська церкви та Українські православні та греко-католики відзначають нерухомі свята за Юліанським календарем.

Отож, Різдво Христове західні християни святкують 25 грудня за Григоріанським календарем, а східні – 25 грудня за Юліанським (у 20-21 століттях це відповідає 7-му січня за Григоріанським календарем, а з 2101 року буде відповідати 8-му січня).

Отож, Різдво Христове в ніч з 24 на 25 грудня відзначають Римо-Католицька Церква, більшість протестантських церков, а також частина православних, включаючи  Константинопольську (крім Афону), Антіохійську, Александрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську, Албанську й Грецьку церкви.

Єрусалимська, Російська, Сербська, Грузинська, Чорногорська, Польська православні церкви, Афонські монастирі, Бесарабська митрополія Румунської православної церкви, усі Українські православні церкви, а також багато Східних католицьких церков, Українська греко-католицька церква, Російська греко-католицька церква, російські старообрядці святкують Різдво в ніч на 7 січня (що відповідає 25 грудня за старим Юліанським календарем).

Цікаво, що вже з 2100 року східний християнський світ стане свідком зсуву дат усіх нерухомих свят на 1 добу (вперед за Григоріанським календарем), тому що різниця між календарями зросте до 14 діб. Першим зі «зсунутих» великих свят буде Благовіщення, яке припадатиме на 8 квітня за новим стилем (оскільки 25 березня 2100 за старим стилем стане 8 квітня 2100 за новим стилем). З цього часу всі свята будуть на 1 добу пізніше: Івана Хрестителя – 8 липня, святого Миколая — 20 грудня. Старий Новий рік із 2101 року буде святкуватись 15 січня.

Такий зсув дат християнських свят на 1 добу вперед відбуватиметься кожного столітнього року, номер якого не ділиться націло на 400 (2100, 2200, 2300, 2500 і т. д.). Якщо східні християни будуть і надалі дотримуватися старого стилю, то до 5000 року Різдво досягне дати 29 січня за новим стилем.

Слід зауважити, що в суспільстві тривалий час відбуваються дискусії на тему можливого переходу всіх християн до відзначання нерухомих свят за новим, тобто Григоріанським календарем. В Україні теж достатньо багато людей за це. Тим більше, що ми святкуємо Новий рік в ніч з 31 грудня на 1 січня, тобто в останній тиждень посту перед «старим» Різдвом. А потім відзначаємо ще й так званий Старий Новий рік… Дивно і нелогічно це… І, напевно, мудро було б, нарешті, повноцінно перейти на новий, Григоріанський календар, у т.ч. в контексті відзначання нерухомих християнських свят.

fakty.cv.ua

Дорогі чернівчани!
Щиро вітаю із католицьким Різдвом Христовим!

Щоразу віруючі-католики мають радісну нагоду першими спостерігати на вечірньому небі спалах яскравої зірки, яка віщує гарні зміни. Тепло цього великого свята однаково зігріває усіх християн нашого міста, незалежно від віросповідання  та національної приналежності.

За святковою вечерею із родинами, старими друзями і добрими сусідами ми ділимося спогадами про радощі і прикрощі, будуємо нові  плани, плекаємо світлі мрії та надії.

Давайте у родинному затишку, яким Провидіння наділило нас, не будемо забувати про тих, хто через несправедливість і жорстокість війни не має можливості відчути тепло рідної домівки. Тількилюбов до Бога, любов до людини знайдуть рішення всіх бід, які вражають наш світ сьогодні.

Нехай із першою різдвяною зіркою у ваш дім зійде Боже благословення, добробут, мир і злагода, а ці святкові дні принесуть радість у наші серця та наповнять душу любов’ю і теплом!

Чернівецький міський голова                          Олексій Каспрук

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ