Про що домовились Меркель, Олланд і Путін в Москві (відео)

1
496
Загрузка...

Канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франція Франсуа Олланд і президент Росії Володимир Путін провели 6.02.15 позапланові переговори в Москві.

 

Лідери Німеччини та Франції прибули до столиці Росії, коли вже темнілось. Спілкувались вони у форматі «тет-а-тет», без помічників, преси. Відеокамера зафіксувала лише те, як вони присіли за стіл переговорів.

Завершилась зустріч ближче до півночі.

Прес-секретар президента Росії Дмітрій Пєсков назвав 5 годин переговорів «конструктивними».

Французький чиновник, як зазначає telegraph.co.uk, також назвав переговори «конструктивними і предметними». За його словами, обговорювали план реалізації попередніх мирних домовленостей, тобто Мінської угоди. У даний час готуються документи для реалізації цього мирного плану…

Російське видання «Комерсант» припускає, що суть ініціативи Меркель і Олланда може зводитися до припинення вогню на умовах визнання нової лінії розмежування: «Суть франко-німецької ініціативи може зводитися до припинення вогню на умовах визнання нової лінії розмежування, яка не співпадає з тією, яка була обумовлена в вересні минулого року, коли підписувалися Мінські угоди». При цьому зазначається, що лінія з вересня змінилась не на користь Києва. Проте Захід може погодитися визнати ці зміни в обмін на тверді гарантії, що надалі ця лінія не буде порушуватися.

На думку опитаних «Коммерсантом» експертів і західних дипломатів, посередницька місія Ангели Меркель і Франсуа Олланда стане останньою спробою запобігти «катастрофічному  розвитку подій», при якому, як пише patrioty.org.ua, війна в Україні може піти по непередбачуваному сценарію, а відносини між Росією і Заходом опиняться на межі розриву.

Офіційні джерела вказують, що ніяких остаточних домовленостей в Москві 6 лютого досягнуто не було. І що лідери трьох країн домовилися продовжити переговори в неділю, 8 лютого, в телефонному режимі.

Італійська repubblica.it розглядає переговори в Москві та кризу в Україні крізь таку призму: «Росія – США: зіткнення зброї в Києві». Видання звертає увагу на те, що градус напруги в стосунках між Сполученими Штатами і НАТО, з одного боку, і Росії з іншого, різко зріс в останні дні. Перспектива доставки смертоносної зброї з Вашингтона до Києва, на яку звернув увагу президент США Барак Обама, викликала бурхливу реакцію з боку Москви, яка попередила, що такі події завдадуть «величезних збитків» відносинам між двома країнами.

Європа у цьому плані поводиться більш стримано. Експерти сприймають це як ознаку певного страху перед Росією, яка все ж є дуже потужною у військовому плані країною, ще й з серйозним арсеналом ядерної зброї…

З останніх зустрічей і заяв представників країн-світових лідерів видно, що Європа все ж тяготі до пошуку шляхів припинення військових дій на сході України і вирішення кризи дипломатичними засобами. А США, навпаки, певною мірою, навіть провокують ескалацію конфлікту. Віце-президент США Джо Байден провів серію зустрічей в Європі і робив доволі різкі заяви в бік Кремля: «Ми не дозволимо Росії перекроїти карту Європи». Байден відкрито звинуватив Москву в порушенні угод і у відправці озброєних найманців на схід України.

Сполучені Штати теж можна зрозуміти: будь-які дії, які послаблюють Росію, для них вигідні. І воювати проти Росії «руками України» теж достатньо прийнятний варіант для США. Але ось для самої України цей сценарій надто дорогий і вимірюється непоправними людськими жертвами та величезними економічними збитками…

А яка ж роль офіційного Києва в цих «геополітичних розборах»? Судячи з того, що після візиту Меркель і Олланда до столиці України 5.02.15 не послідувало ніяких серйозних спільних або окремих заяв учасників переговорів, думка Києва «великих світу цього» не дуже цікавить, – зазначають у т.ч. деякі західні ЗМІ.

При цьому вітчизняні аналітики відмічають, що в середині української влади теж помітні певні суперечності: президент Петро Порошенко схиляється до дипломатичних шляхів, а прем’єр Арсеній Яценюк та секретар РНБО Олександр Турчинов підтримують військовий напрям «вирішення проблем»… І цей кровавий конфлікт, кажуть, вони можуть розглядати і як один з «надійних інструментів» утримання своїх владних позицій. Багато хто зазначає, що реальне припинення військових дій у зоні АТО і повернення озброєних патріотів з передової до Києва владній верхівці, як кажуть, «сниться у жахливих снах»…

Очікується, що певна розв’язка має настати до 12 лютого (включно), коли відбудеться черговий саміт ЄС, на якому можуть бути розглянуті питання нових економічних санкцій проти Росії.

Європейські ЗМІ зазначають, що ці рішення, великою мірою, будуть залежати від успішності остаточних результатів переговорів Меркель, Олланда і Путіна, а також від зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС 9 лютого в Брюсселі. На саміті керівників держав та урядів ЄС 12 лютого буде стояти питання нових секторальних санкцій проти Росії.
В Україні покладають великі надії на розпочаті в Москві 6 лютого переговори, які, як зазначено вище, мають бути продовжені в неділю, 8 лютого, в телефонному режимі. Більшість громадян України дуже сподіваються, що світові лідери все ж знайдуть компроміс і кровопролиття на сході країни буде, нарешті, припинено. Причому, як свідчать різні неофіційні опитування та «кухонні» настрої українців, велика частина громадян України готова змиритися з тим, щоби дві області вийшли зі складу країни, лиш би припинити воєнне протистояння (а далі історія розставить точки над «і»).

fakty.cv.ua

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ