Вулиця Богдана Хмельницького: свіжі фото “Багнюки” і цікаві роздуми мешканців

0
888
Загрузка...

У Чернівцях “родзинкою” міста довгий час була вулиця-довгобуд вул. Воробкевича, яка за задумом – з’єднувала вул. Комарова та вул. Південно-Кільцеву, тим самим розвантажувала трафік на тій ділянці. Зате вона довгий час була “герпесом на губах” мешканців того мікрорайону. Так, тоді роботи створювали проблеми людям, але та ситуація здається зовсім смішною, в порівнянні із реконструкцією, таке враження “всього, що тільки можна” , по вулиці Богдана Хмельницького.  

А саме ця, одна з основних вулиць центральної частини міста, перетворилась на черговий вуличний “довгобуд”.  Нещодавно, як ми вже повідомляли, тендер по вул. Б.Хмельницького виграло підприємство, до якого у Олексія Павловича Каспрука були запитання. Адже представник цього підприємства виявився тією ж особою, яка представляла будівельну компанію, яка виконувала роботи по скандальній вул. П. Каспрука. Нагадуємо, вул. П. Каспрука, також досі не здано в експлуатацію. Є претензії до підрядника, який виконував там роботи. Щодо підприємства, яке виграло тендер на проведення робіт на вул. Б. Хмельницького, то за два місяці там нічого не зроблено, хоча роботи мали розпочати ще першого грудня. Міська рада працює над тим, аби розірвати контракт із підприємством. Доведеться оголошувати черговий конкурс для визначення переможця торгів на проведення робіт на вул. Б. Хмельницького.

Це все дуже цікаво, тендери, роботи, питання у мера до підрядників, а як же людям, які мешкають там, або працюють в “окопах”. Як не цинічно це звучить, але до них війна прийшла декілька років назад і вони мають під боком оборонні редути. Ми вирішили прогулятись по надзвичайно гарному і старовинному чернівецькому авеню, а надзвичайно тепла зима, тільки сприяла цьому. І не просто пройтись, а поцікавитись, як тих хто кожен день зіштовхується з проблемами і незручностями будівельних робіт під своїми вікнами, та ще й протягом довгого часу. Сказати, що це була приємна та невимушена прогулянка – збрехати, весь час треба дивитись під ноги, щоб не провалитись кудись, або не вступити по колін в багнюку. І це в той час, коли все найгарніше згори, румунські й австрійські будинки, старовинні вікна, двері, дахи….

Першим, хто “потрапив нам до рук”, був молодий хлопець Михайло, що працює і мешкає в “центрі” і дорогою від роботи додому і назад, доводиться проходити через “шматок села”(як то кажуть, слів із пісні не викинеш). “Ношу із собою вологі серветки…., а минулої зими, повертаючись вже в темну пору доби, впав у котлован і ледь не зламав ногу.” – каже Михайло.

Зайшли ми і до продуктового магазину, що на розі Хмельницького і Толстого, продавчиня зазначила, що у продукти, як купували, так і купують, а от прибирати доводиться по 4 рази на день….!!! Проблема із підвозом товарів, особливо важких і негабаритних. Пані Ольга відмітила, що хоч їх, лише у “бруді” зачіпає реконструкція вулиці, та багато сусідніх орендарів-підприємців зачинились і переїхали.”

“Нам дуже “пощастило” із погодою цієї зими, яка виявилась дуже теплою та “глиняною”. Зайти в квартиру, або якесь інше приміщення, не “прихопивши” із собою часточку рідної землі – неможливо. Моя “стара” каже, що це вже знак, якийсь, земля кличе” – із гумором розповідає пан Валерій, що проживає в завулку Б.Хмельницького. ” А якщо серйозно, то нам, пенсіонерам важкувато, постійно треба все мити та прибирати, хіба можливо так жити?, а саме гнітюче – кінця і краю цьому не видно!” – підсумовує пенсіонер.

Найбільш змістовним і цікавим вийшло спілкування із приватним підприємцем Євгеном, у якого магазин із сейфами у тих “трясовинних” краях. Моя цікавість, ніби зачепила чоловіка за “живе”. І ця хвиля “болю” полилась на мене. (добре, що живемо в часи технічного прогресу і диктофон є телефоні, так би не запам’ятав все))) )

“От дивіться, сьогодні на сесії міської ради приймали бюджет, в межах якого визначали рівень місцевого податку на нерухомість, але як його платити мешканцям і підприємцям по вул. Б. Хмельницького, якою просто неможливо ходити та їздити…” – розпочав свій, майже монолог, пан Євген – ” я один з тих, хто лишаюсь тут, бо нерухомість моя власність, сплачую податки в повному розмірі, але не маю можливості повноцінно використовувати свої комерційні площі – просто відсутня можливість повноцінно функціонувати. І так не один рік… Я звертався до міської ради, щодо зменшення орендної ставки на землю, яка після “розриття” вулиці та початку так званого “ремонту” – виросла у 5 разів. На таке звернення міська рада відреагувала вчасно та винесла відповідне “справедливе” рішення: оренда не залежить від ступеня використання землі комерційного призначення, навіть якщо це з вини влади. Тендеру по ремонту нормально провести не можуть, роботи в обіцяні терміни не виконуються – як наслідок, влада не створює умови для розвитку бізнесу в цілому. Я в кризовий період намагаюся зберегти бізнес і прогодувати свою сім’ю. Але ми маємо розумі банальні і приземлені речі. І свого магазину я створював давно, багато постійних покупців, клієнти по інтернету та довідникам знаходять магазин “Сейф”, дізнаються куди їхати і все – ступор!!! А ті хто приїхали, купили, а далі? це ж сейф, його треба віднести в машину, по “мінному полю”!!! Більше нікому не порадять…. Навіть зараз, через ситуацію в країні, мій бізнес мав би розвиватись, бо банкам не довіряють…. Старих клієнтів вдається переконати, що вулиця відкрита, проїзд є, ціни найнижчі в регіоні  – але це одиниці, які навіть не покривають мінімальних витрат! Подивіться навколо, скло майстерня закрилась, уро-гінекологічна клініка значно втратила відвідувачів, нажаль, не через покращення здоров’я чернівчан…!” – виговорився бізнесмен.

Після останньої розмови, подумав, що можна мені, ще кабінет психотерапевта відкрити і вислуховувати проблеми містян, головне не відкривати на Б.Хмельницького. Це все жарти, а проблема лишається, як у пенсіонерів, банкірів і підприємців – у всіх!!!

Fakty.cv.ua

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ