Визначні пам’ятки (Чернівці, Буковина) / Достопримечательности (Черновцы) / Sights (Chernivtsi, Bukovyna)

5
16708
Загрузка...

Чернівці по праву вважають одним з найгарніших міст України і символічно називають «Маленьким Парижем».

 

Чернівці розташовані у мальовничому куточку Західної України, на березі річки Прут в 40 кілометрах від кордону з Румунією.

Історична (стара) частина Чернівців будувалась за проектами кращих європейських архітекторів.

Знайомство з містом для багатьох гостей Чернівців розпочинається з залізничного вокзалу. Його будівництво розпочалось на початку ХХ століття (16.09.1906), а офіційно відкритий був 30.11.1909.
Туристи, які вперше відвідують Чернівці, годинами «пропадають» в старому місті (центрі), не перестаючи дивуватися дивовижним архітектурним рішенням, які красою і стилем, як зазначають, нагадують Відень та Париж (багато чого було побудовано в часи входження міста до Австро-Угорщини).

Деякі будівлі мають статус пам’яток архітектури та історії.Chern-Panorama3-copy

Найцікавіші місця Чернівців:

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича (центральний корпус) – справжня візитка столиці Буковини. Заснований 4.10.1875 указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа, на основі теологічного інституту, Chern_ratusha-copyщо існував з 1827 року. Головна будівля ЧНУ міститься в колишній резиденції буковинського митрополита. Центральний корпус з 29.06.2011 рішенням 35 сесії комітету світової спадщини ЮНЕСКО включений до списку Світової культурної спадщини.

Чернівецька Ратуша. Будівництво розпочалось 19.04.1843 і тривало 4 роки. Приміщення завжди використовувалось за призначенням – тут розташований орган місцевого самоврядування (Чернівецька міська рада).Chernivtsi-teatr

Чернівецький український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської.

Театр звели в рекордно стислі терміни – за 14 місяців (з 1 серпня 1904 по 3 жовтня 1905). Оформленням інтер’єрів займалися майстри з Чехії (Гудячек та Chernivtsi-korabel-3a77edec9ed1ddc63f1fce684cd4224fЯгода). На Театральній площі перед театром розташована «Алея зірок».

Будинок-корабель. Жодна серйозна серія поштових листівок не обходиться без цієї незвичної будівлі.Chernivtsi-Turetsjka-ploscha-1

Турецька площа. Там знаходиться Турецька криниця, Турецькі лазні. Ці назви пов’язані з турецьким військовим гарнізоном, який був розквартирований у Чернівцях на початку XVIII ст. Саме туркам міські легенди приписують спорудження мурованої криниці та добротного кам’яного резервуару для води, а також мурованого мосту над вулицею Турецькою. Останнім часом привабливість Турецької площі зросла ще й завдяки велосипеду-великану та незвичному Chernivtsi-pyana-tserkvaгодиннику на схилі перед площею.

«П’яна церква» (з крученими куполами). Миколаївський собор почали будувати у 1927 р. Потім будівництво через фінансові проблеми було призупинено і відновлено через 10 років. А через 2 роки собор відкрили.

У Чернівцях відкрито найбільший в регіоні торговельно-розважальний комплекс «Панорама».

Одне слово, у Чернівцях є що подивитися.

З Чернівців зручно здійснювати недалекі поїздки і подивитися деякі історичні місця або незвичні об’єкти. Наприклад:Hotyn-fortetsya

Хотинська фортеця. Веде свій початок від Хотинського форту, що був створений у 10 столітті князем Володимиром. У 1847 році відбила напад турецьких військ. Фортеця була фігурантом багатьох історичних битв. В даний на території фортеці розташований Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця».

Камяне́ць-Поді́льська форте́ця. Відома з XIV століття як частина K-Podiljsk-fortetsya-copyоборонної системи міста Кам’янець – колишньої столиці Подільського князівства XIV-ХV століть, Подільського воєводства XV-XVIIІ століть, Подільської губернії (1793-1924 рр.). Є складовою частиною Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець», що відноситься до «Семи чудес України».

Монастир в с. Банчени. Свято-Вознесенский Банченский чоловічий монастир – одне з найбільш незвичайнихbanchenskij-cholovichij-monastir місць на Буковині. До цього святого місця сходяться і з’їжджаються паломники з усієї України, а також з Молдови, Румунії, Росії та інших країн. Монастир заснував Михайло Жар – перший священик, нагороджений званням Герой України. При монастирі є дитячий будинок, в якому виховуються понад 200 знедолених і хворих дітей. У монастирі навіть в будні дні запросто можна зустріти зірок естради та спорту, знаних політиків та інших відомих людей, які приїжджають туди помолитися. Отець Михайло Жар благословив збірну України з боксу, яка у 2012 р. виступила дуже вдало на Олімпіаді в Лондоні.

У Чернівцях є чимало комфортабельних готелів – від найбільш престижного 4-зіркової «Буковини», до найбільшого в регіоні «Черемошу» та багатьох невеличких мотелів, в тому числі у передмісті столиці Буковини.

Чернівці відомі не лише своєю архітектурою та відомими вихідцями, а й різноманітними резонансними спортивними заходами, серед яких міжнародні змагання «Буковинська миля» (а з 2013 р. і чемпіонат України з бігу на 1 милю), етапи чемпіонатів Європи та світу з мотокросу, етап чемпіонату Європи з авторалі «Александров ралі», міжнародні змагання зі стрільби з лука «Кубок Буковини» тощо.

У Чернівецькій області останнім часом з’явилось багато баз для зимового відпочинку, які швидко набули популярності завдяки вдалому поєднанню якості та вартості послуг.

Зимовий відпочинок більше «розкручений» в комплексі «Мигово» в однойменному селі у вижницьких Карпатах, де, зокрема, відбуваються навчально-тренувальні збори та представницькі змагання з гірськолижного спорту, та комплекс «Сонячна долина» (с. Бояни Новоселицького району, sdolina.com.ua), який не один рік приймає всеукраїнський захід «Спортивна зима». Розташована лише у 12 км від Чернівців «Сонячна долина» користується популярністю в будь-яку пору року. Розвинута спортивна інфраструктура дозволяє проводити там навчально-тренувальні збори з різних видів спорту (там періодично тренуються збірні України з боксу – від юнацької до національної, волейбольна збірна інваспорт, волейбольні команди Суперліги, там же декілька разів відбувалась фінальна частина вищої аматорської ліги України).

Влітку популярним місцем відпочинку є туркомплекс «Аква-Плюс» (с. Кам’яна Сторожинецького району, akva-plus.com), до якого лише 15 км. Там є готель, сауна, ресторан, умови для водного відпочинку, різні спортивні майданчики, на яких, зокрема, відбуваються змагання Ліги пляжного волейболу.

У 20-ти кілометрах від Чернівців розташований комплекс «Буковинська троя» (с. Реваківці Кіцманського району, buctroya.com), який відомий, передусім, своєю кінною базою, де відбуваються регіональні та національні змагання з кінного спорту. З 2013 р. на базі функціонують і майданчики для пляжного волейболу і футболу, а також екзотичного акваболу.

Названі готелі та туристичні комплекси залюбки йдуть назустріч організаторам спортивних заходів.

Детальнішу інформацію про це можна дізнатися за e-mail: <sportbuk@gmail.com> (050 841-61-33).

***

***

Пішохідна прогулянка історичним центром Чернівців (від trip.cv.ua)

Якщо Ви бажаєте самостійно ознайомитися з Чернівцями, то скористайтесь нашим маршрутом, який охоплює Chernivtsi-map-guide-copyусі визначні місця і пам’ятки архітектури старого міста та є адаптованим варіантом оглядової екскурсії. Його пішохідна ділянка становить 3,5 км, а відносно тривалі переїзди на початку та наприкінці маршруту здійснюються тролейбусом.

Якщо Ви приїхали поїздом, то перейдіть на протилежний від вокзалу бік вул. Гагаріна, сядьте на тролейбус № 3 або № 5 і проїдьте одну зупинку в напрямку до центру міста. Радимо Вам скористатися тролейбусом, оскільки подолати затяжний підйом пішки буде доволі виснажливо. Вийдіть на наступній зупинці «Театр ляльок» (чернівчани її ще називають «Шкільна» або «Боженко»), перейдіть вулицю Головну та, обійшовши спереду будинок «Корабель», вул. Шолом-Алейхема. Ви знаходитись на колишній площі Святого Хреста, проте не затримуйтеся тут – Ви сюди ще повернетесь. Підніміться пару кроків до початку вул. Шкільної (колишня Боженко) та пройдіть цією вулицею до «Турецького мосту». Там ліворуч відкриється панорама Турецької площі.

Якщо Ви приїхали автобусом чи розмістилися в готелі десь в місті, то відшукайте найближчу зупинку тролейбуса № 3 або № 5 та проїдьте ним в напрямку до залізничного вокзалу до зупинки «Театр ляльок» (чернівчани її ще називають «Шкільна» або «Боженко»). Тепер Ви знаходитися на колишній площі Святого Хреста, проте не затримуйтеся тут – Ви сюди ще повернетесь. Знайдіть початок вул. Шкільної (колишня Боженко) та пройдіть цією вулицею до «Турецького мосту». Там ліворуч відкриється панорама Турецької площі.

Якщо Ви подорожуєте автомобілем, то їдьте одразу на Турецьку площу. Там є зручна парковка, де можна залишити автомобіль. Маршрут прокладений таким чином, що закінчується неподалік від Турецької площі, отож Ви туди повернетесь по вул. Сагайдачного.

За молдавсько-турецьких часів, тобто до кінця XVIII ст., Чернівці своїм виглядом нагадували радше велике село. Розкидані поміж пагорбами хатини міщан були оточені городами та садками, тож до такої забудови якнайменше пасувало поняття «архітектурний ансамбль». Тодішнє середмістя охоплювало невелику територію схилу та низини в районі сучасних вулиць Головної (на самому початку), Шолом-Алейхема, А. Барбюса, Петра Сагайдачного, Турецької та прилеглих до них вуличок і провулків. Єдиним з трьох майданів тодішніх Чернівців, що зберігся дотепер, є Турецька площа

Поверніться пішки по вулиці Шкільній до перехрестя з вул. Шолом-Алейхема й Головною – колишньої площі Святого Хреста, тобто туди, куди Ви приїхали тролейбусом. Назва цієї вулиці походить від першої школи, яка з’явилась тут на початку австрійської доби у 1784 р. На жаль, вона не збереглася, натомість на своєму місці залишилась споруда колишньої другої чернівецької школи з меморіальною дошкою про те, що тут навчався майбутній великий румунський поет – Міхай Емінеску.

Площа Святого Хреста знаходилася на роздоріжжі теперішніх вулиць Шолом-Алейхема, Шкільної й Головної. Звідси наприкінці XVIII ст. розпочалася забудова міста новоспеченою австрійською владою. Площа стала, власне, першим архітектурним ансамблем австрійських Чернівців: мурований костел Воздвиження Святого Хреста разом із адміністративними спорудами – «Генеральським домом», гауптвахтою та сусідніми кам’яницями – надали їй привабливого, насправді європейського вигляду. Від цієї тоді центральної площі в усі кінці міста розходилися вулиці, які забудовувалися й подовжувалися разом зі зростанням Чернівців…

Вздовж лівої бічної стіни костелу Воздвиження Святого Хреста, на якій знаходиться сонячний годинник, тягнеться вулиця Бетховена. Пройдіть нею до площі Філармонії. По дорозі зверніть увагу на старі металеві електричні стовпчики, які збереглися ще з австрійських часів. До речі, електричне освітлення у Чернівцях з’явилося у 1896 р., а наступного року вулицями міста пішов трамвай.

Одним із найстаріших майданів середмістя, який розквіт за австрійської доби, є площа Філармонії. Історія цього майдану сягає кінця XVIII ст., коли тут розташовувався ринок, де торгували переважно мукою. Звідси і перша його назва – Мучний, чи, по-німецьки, Мельпляц. Окрім торжища тоді тут знаходилися військові склади та крайова в’язниця, які знесли в середині XIX ст., а на їх місці збудували житлові двоповерхові кам’яниці. Тож площа стала набувати пристойного вигляду та її вподобали чернівецькі меломани, які плекали мрію про власне концертне приміщення. У 1880 р., після зведення тут будинку Музичного товариства, площу перейменували на честь кронпринца Рудольфа – Рудольфспляц…

Обійдіть будівлю філармонії з правого боку по вулиці Чайковського та ознайомтеся з меморіальними дошками на її бічній стіні. Там, де будівля філармонії закінчується, поверніть праворуч на вул. Худякова та пройдіть нею до Центральної площі. По дорозі з лівого боку зверніть увагу на споруду Головного поштамту, збудовану наприкінці ХІХ ст. у стилі італійського відродження.

Центр Чернівців уособлює Центральна площа, у минулому майдан Ринок або Рінґпляц, що є серцем міста ось уже майже два століття. Площа справді є центральною – від неї як промінці розходяться врізнобіч майже всі головні вулиці міста: Головна, Руська, Університетська, І. Франка, О. Кобилянської та ін. Архітектурний ансамбль майдану Ринок, що почав формуватися на рубежі XVIII-ХІХ ст., став уособлювати нове обличчя міста. Однак справді європейського вигляду площа набула лише після спорудження тут у 40-х роках ХІХ ст. ратуші, яка назавжди закріпила за майданом статус центру Чернівців й головного осередку міського життя…

Промінцем від Центральної площі тягнеться вулиця Ольги Кобилянської. На її початок Вам вкаже граційна кутова вежа колишньої кав’ярні «Габсбург», яка височіє ліворуч від Ратуші. Прогуляйтеся цією єдиною в Чернівцях пішохідною вулицею, а по дорозі загляньте у внутрішні подвір’я, зокрема будинку під № 22. Не затримуйтеся біля Кафедрального собору, що буде з правого боку, – Ви його відвідаєте пізніше. Натомість одразу після собору на перехресті поверніть ліворуч і вулицею Вірменською спустіться до Вірменської церкви. Потім поверніть праворуч і пройдіть по вул. Українській до першого перехрестя. Тут знову поверніть праворуч і вулицею Челюскінців поверніться на вул. О. Кобилянської.

Промінцем від Центральної площі тягнеться вулиця Ольги Кобилянської – єдина у Чернівцях пішохідна вулиця. Дата народження тодішньої Молодіївської, а пізніше Панської вулиці відома точно: в 1786 році на розі Центральної площі та теперішньої Кобилянської був закладений перший мурований будинок, а перед тим на його місці довелося викорчувати чимало пеньків. На початку XX ст. старожитні хатки були витіснені дво- і триповерховими стильними кам’яницями, а саму вулицю забрукували. Ще живі ті чернівчани, котрі пам’ятають, як тодішню Панську двірники мили водою з милом по кілька разів на день, а поліціант примушував кожного «нечупару» з брудним взуттям гарно витерти ноги, перш ніж ступити на бруківку…

Верніться вулицею О. Кобилянської до перехрестя, звідки Ви спускалися до Вірменської церкви. Поверніть тут ліворуч на вулицю Кафедральну та відвідайте Кафедральний собор Святого Духу. На його подвір’ї, ліворуч від головного входу, є безкоштовний туалет WC. Перейдіть вулицю Головну та пройдіть далі по вул. Кафедральній до Соборної площі. По дорозі зверніть увагу на Костел Серце Ісуса, що буде з лівого боку в кінці вул. Поповича, а також на будівлю колишньої Крайової управи Буковини.

Соборна площа, у минулому Австріяпляц, є найвищою точкою старого міста – 225 м над рівнем моря. Колишня назва площі пов’язана з монументом Австрії, який був споруджений у 1875 р. з нагоди сторіччя приєднання Буковини до імперії Габсбургів і знесений румунською владою після Першої світової війни. До архітектурного ансамблю Соборної площі також належить пам’ятник радянським воякам, загиблим у Другій світовій війні, споруджений у 1946 р. на місці недобудованого румунського військового меморіалу.

Від Соборної площі пройдіть повз пам’ятник загиблим радянським воякам по вул. Червоноармійській до вул. Головної. На розі цих вулиць знаходиться розколота брила з дерев’яним хрестом – все, що залишилося від пам’ятника полеглим солдатам 41-го піхотного полку австрійського війська, сформованого буковинцями, знесеного радянською владою у 1949 р. Спустіться трохи вулицею Головною й одразу після готелю «Київ», що буде з лівого боку, поверніть ліворуч і пройдіть Готельним провулком до вул. І. Франка. Трохи спустіться по ній праворуч і одразу поверніть ліворуч на вул. А. Міцкевича, а потім – праворуч на вул. М. Ватутіна. По вул. М. Ватутіна пройдіть до Театральної площі, по дорозі зверніть увагу на будівлю колишнього Палацу юстиції, що буде на початку вулиці з лівого боку.

Наприкінці ХVIII ст. там, де тепер Театральна площа, була околиця міста, за якою починався густий ліс. Пізніше тут знаходилися військові склади з провіантом, які були знесені на початку XX ст., коли на площі розпочалась активна забудова. У середині XIX ст. на майдані торгували зерном. Пізніше торгівлю зерном перенесли в інше місце, а натомість майдан облюбували торговці рибою, тож він став називатися Рибним – Фішпляцом. Наприкінці XIX ст. цю площу офіційно назвали на честь монаршої особи ім’ям Єлизавети. До початку XX ст., попри пишну назву, Єлизаветпляц залишався пересічним базарним майданом, куди городяни навідувалися хіба що для купівлі харчів. Перевтілення цієї містечково-базарної площі в імпозантний і стильний європейський майдан відбулося завдяки спорудженню тут у 1904-1905 рр. нового міського театру…

Обійдіть театр з правого боку, позаду нього поверніть праворуч на вулицю Гете і по ній спустіться до перехрестя з вул. Університетською. Тут поверніть ліворуч і пройдіть вулицею Університетською до колишньої Резиденції православних митрополитів Буковини і Далмації, де сьогодні знаходиться Чернівецький національний університет. На початку по дорозі з правого боку зверніть увагу на перший корпус університету, відкритий у жовтні 1875 р. указом цісаря Австро-Угорщини Франса Йосифа, про що свідчить меморіальна дошка на його фасаді. Потрапити на територію університету можна до 5 години, заплативши за вхід 10 грн. з особи. Щоб оглянути внутрішні приміщення колишньої Резиденції Буковинських митрополитів, слід замовити екскурсію.

Серед визначних пам’яток Чернівців особливе місце посідає архітектурний ансамбль колишньої Резиденції православних митрополитів Буковини і Далмації, включений до всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Він був побудований на місці старого єпископського будинку в 1864-1882 рр. Нині тут розмістилися центральні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Цей унікальний архітектурний ансамбль з’явився на світ завдяки зусиллям єпископа Євгена Гакмана. У 1863 р. він домігся від австрійського цісаря дозволу на будівництво нової просторої резиденції, гідної столиці Буковини. Наступного року, одразу після освячення Кафедрального Свято-Духівського собору, владика Гакман уже заклав наріжний камінь у фундамент майбутньої резиденції…

Навпроти входу до Університету знаходиться кінцева зупинка кількох тролейбусних маршрутів. Сядьте на тролейбус № 2 або № 4 і проїдьте до зупинки «Садовського» – третя, не рахуючи кінцеву. Вам виходити одразу після Центральної площі, на якій Ви вже були, так що легко зорієнтуєтеся. Тут на розі вулиць Руської та Ломоносова знаходиться, побудована у стилі українського бароко, Успенська греко-католицька церква. Пройдіть трохи вперед вулицею Руською та з лівого боку побачите Миколаївський кафедральний собор, зведений за зразком румунської культової архітектури, на що вказують «кручені» бані храму. Позаду нього на вулиці Сагайдачного знаходиться найдавніша культова пам’ятка міста – дерев’яна церква Святого Миколая. Тут наша прогулянка добігає кінця. До речі, по вулиці Сагайдачного можна повернутися на Турецьку площу.

Chernivtsi-guide (подорож Чернівцями PDF)

***

Визначні пам’ятки (Чернівці, Буковина) / Достопримечательности (Черновцы) / Sights (Chernivtsi, Bukovyna)

***

***

http://www.fakty.cv.ua/tserkva-pam-yatka-arhitektury-1772-r-na-bukovyni-s-krup-yanske-pasat/

***

***

Загрузка...

5 КОМЕНТАРІ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ