Теза про те, що бандити (злочинці) мають сидіти в тюрмах, досі є актуальною і має велику підтримку серед простих українців. Хоча, звісно, при цьому віра в реальність її втілення в життя останнім часом зменшилась – через брехливих політиків, яким довіряються виборці…
Символічним у цьому контексті є номер Кварталу 95, в якому Володимир Зеленський, граючи Президента Віктора Ющенка, каже його словами, мовляв, «ми передсаджали майже всіх бандитів… Ой, ні, ми майже пересаджали всіх бандитів»…
Проте Анатолій Гриценко поки що ніби не давав приводів сумніватися в його порядності, політичних і життєвих принципах… Можливо, тому й роблять все можливе різні «моральні уроди», щоби такі, як він, не отримували допуск до серйозних владних повноважень…
Колишній очільник міністерства оборони, кандидат в президенти України, «хороша людина», «біла ворона» Анатолій Гриценко головним завданням своєї команди бачить якнайшвидше наближення миру. Саме миру, а не перемир’я, що дасть можливість розвивати економіку та повернути окуповані території.
Чому розроблений ним спільно з представниками Росії, Америки та Європи мирний план розпочне діяти тільки після обрання нового президента?
Чому, як Гриценко стане президентом, то першим своїм законопроектом про імпічмент він вдарить сам по собі?
Коментуючи журналісту видання ймовірність переходу до парламентської республіки, політик стверджує, що зараз в Україні парламентська модель неприйнятна – все одно депутати й олігархат домовляться між собою для подальшого грабунку людей. А прізвище Порошенка, участь якого у другому турі зараз під великим сумнівом, він навіть не хоче згадувати. Тому що за чотири роки українці відчули на собі, що таке «життя по-новому» в редакції чинного президента в повній мірі.
Про ці та інші гострі теми читаймо в його ексклюзивному інтерв’ю журналу Persona.Top.
– Анатолій Степанович, в Україні не припиняються дискусії щодо форми державного правління. Забрати у президента повноваження і перетворити його на «англійську королеву» агітує Юлія Тимошенко. Колишня прем’єр-міністр вважає, що парламентська республіка канцлерівського типу – найбільш вдала форма правління для України. Чи потрібна Україні, на ваш погляд, парламентська республіка?
– На відміну від позиції Юлії Тимошенко, я вважаю, що найбільш ефективною формою правління для нашої держави є та, де, по-перше, народ має прямий вплив на обрання глави держави, а по-друге, де влада ефективна, з персональною відповідальністю за зроблене та за незроблене, і яка діє в тому ритмі, в якому живе країна, а краще – в більш швидкому. В цьому плані парламентська модель є абсолютно неприйнятною на даному етапі розвитку України. Ліквідовувати або обмежувати повноваження президента як всенародної посадової особи неправильно, – я категорично проти.
Люди повинні обирати главу держави. Саме люди, а не парламент в режимі «междусобойчика» і олігархату, які тихенько собі домовляться. Таке «рішалово» в нас було понад двадцятиріччя. Вже досить!
– Голова Центральної виборчої комісії Михайло Охендовський заявив, що найбільша небезпека і найсерйозніші кіберзагрози на майбутніх виборах будуть виходити не з-за кордону, а з території України. Кому вигідні такі провокації? Чи загрожують країні масштабні фальсифікації на президентських виборах?
– По-перше, я дам відповідь на це питання без прив’язки до прізвища, яке прозвучало, – до Охендовського. Давно пора йому та іншим членам ЦВК бути заміненими, а затягування з вирішенням цього питання – це персональна безвідповідальність Порошенка. Це потрібно виправити негайно, ще до початку виборчої кампанії.
По-друге, кібератаки мають різні цільові установки. Вони були и продовжуються час від часу на фоні російської агресії. Виникали і виникають на фоні конкурентної боротьби проти українського бізнесу, наприклад, на міжнародному ринку озброєння. Вони посилюються багатократно під час буремних подій, як це було під час Майдану, під час початку Російської агресії і так само вони посилюються в ході проведення виборчих кампаній
Порошенко може спробувати застосувати якісь силові чи адміністративні механізми, щоб утриматись за крісло… Але йому доведеться тікати дуже далеко і дуже швидко, тому я не радив би цього робити…
Можу додати з легкою долею іронії, тому що ми все одно йдемо вперед і не звертаємо на це увагу, але ось такі фейкові кібератаки проти нашої команди, проти мережевих ресурсів були, є і зараз продовжуються, причому не з одного, а водночас з декількох вітчизняних виборчих штабів. Ми до цього звикли і рухаємося вперед.
– Шанси Петра Порошенка на перемогу на виборах президента в 2019 році зменшуються з кожним місяцем. Окремі соціологічні опитування ставлять під сумнів навіть участь чинного президента у другому турі виборів. Які його найбільші помилки як президента?
– Найбільша помилка – це мотивація. На посту президента в такий кризовий період, тим більше на фоні агресії, має бути людина з державницьким мисленням, зі стратегічним баченням, мораллю та ефективними діями. Чинний президент має мотивацію стати найбагатшою людиною в країні. Він обріс офшорами і займається переважно піаром. Я не хочу навіть згадувати його прізвище. Люди за понад чотири роки вже змогли відчути на собі, що таке «життя по-новому» в його редакції.
Шансів переобратись в нього немає жодних. Він може спробувати застосувати якісь силові чи адміністративні механізми, щоб утриматись за крісло, але навіть з недавньої української історії відомо, чим завершуються такі спроби. Доведеться тікати дуже далеко і дуже швидко, тому я не радив би цього робити.
– Головне питання, яке сьогодні стоїть в українському порядку денному: як зупинити військовий конфлікт на Донбасі. Мінський формат в даному контексті є актуальним? У нас ще є шанс домовитися з Росією мирним шляхом? США може допомогти зупинити бойові дії на Донбасі?
– Країні вкрай потрібен мир. Не коротке перемир’я, а саме довготривалий, стійкий мир, який поверне в наші душі спокій, впевненість і відчуття безпеки. Мир дасть нам можливість розвивати економіку, провести деокупацію нині окупованих територій.
Це одне з першочергових завдань, над вирішенням якого ми зараз працюємо як команда, не чекаючи поки пройдуть вибори, поки ми переможемо чи отримаємо можливість реалізовувати це.
Я не хочу докоряти тим, хто обіцяв швидке рішення, але по факту люди зневірені, розчаровані, стривожені. Нам потрібен цей спокій і позитивна перспектива. Ми розуміємо, що це питання буде вирішено лише в багатосторонньому форматі за участю Європи й Америки. Наша команда пропонує рішення, яке знаходиться в політико-дипломатичній площині і передбачає залучення міжнародного контингенту на перехідний етап. Ми говоримо про встановлення контролю над державним кордоном, щоб не було нових поставок озброєння, боєприпасів, пального, солдат і потім поетапне повернення нині окупованих територій під юрисдикцію України.
Таким є мирний план, напрацьований за моєю особистою участю спільно з представниками Європи, Америки і Росії. Цей мирний план буде задіяний лише тоді, коли зарубіжні партнери побачать в Україні легітимно обрану владу, яка спирається на тверду підтримку народу і тримає своє слово. На жаль, тільки після завершення президентських виборів. З нинішньою владною командою переговори про довготривалий мир вже проводити ніхто не буде.
– Назвіть, будь ласка, вигоди, які отримала Україна від Асоціації з Євросоюзом. Економічні в першу чергу.
– Співпраця з ЄС іде за кількома напрямами. Ключові принципи, які закладені в співпрацю – це досягнення європейських стандартів: прозорості, пріоритету прав людини, захисту власності. Вони для нас вкрай важливі, тому що радянська історія була абсолютно іншою. Там усе вирішувала партія, держава керувала усією економікою, і ми знаємо, як порушувалися права людини. Новітня українська історія – це шанс для нас закріпити в практиці життя усе те, що записано в Конституції. Співпраця с ЄС дозволяє це зробити швидше, це абсолютно об’єктивно. На цьому шляху в нас є і економічний сектор, про який ви і питаєте.
Тут поки що успіхи мають обмежені масштаби. Причин цьому декілька. Перша – це внутрішня. Україна ще не пройшла всі відповідні процедури, лише прийняли необхідні закони для того, щоб нас сприймали державою, в якій є справедливий суд, в якій не беруть хабарів на кожному кроці, в якій чиновники, починаючи з першої особи в державі, працюють жорстко в рамках підслідності і прозорості, а не набивають собі кишені.
Нам потрібно пройти свій шлях, скажу відверто – це, можливо, не всім приємно чути на Заході, але є фактор, який залежить від Євросоюзу. Я говорю про егоїстичність, віддання переваги своїм інтересам, інколи не на користь України та інших держав. Цей фактор так само має бути відсунутий, якщо ми говоримо про рівноправні стосунки.
По Донбасу наша команда пропонує рішення, яке знаходиться в політико-дипломатичній площині і передбачає залучення міжнародного контингенту на перехідний етап. Ми говоримо про встановлення контролю над державним кордоном, щоб не було нових поставок озброєння, боєприпасів, пального, солдат і потім поетапне повернення нині окупованих територій під юрисдикцію України
Наприклад, Європа хотіла би, щоб Україна експортувала ліс-кругляк, переробляла цей ліс у себе і потім продавала нам готову продукцію. Це категорично неприйнятно, такого не буде, тому що це знищує наші ліси, екологію, гальмує розвиток деревообробної, паперової та інших галузей промисловості. Це спричиняє ситуацію, коли усі робочі місця знаходяться в Європі, а наші люди змушені залишати власну Батьківщину і їхати туди. Такого не буде, доведеться переглянути ці рішення!..
Другий приклад – це намагання збудувати ще один газопровід – Північний потік – 2. Він явно суперечить інтересам України, Польщі та Балтійських держав, але егоїстичні інтереси бізнесу, насамперед в провідних країнах ЄС, мають визначальний вплив.
Тому, коли зарубіжні партнери абсолютно правильно звертають увагу на невирішені проблеми у нас, ми слухаємо і маємо робити для себе правильні висновки, але так само нехай вони навчаться слухати наші застереження й поважати наші інтереси.
– За останні місяці відбулося декілька конфліктів, побудованих на національній, расовій, етнічній основі. Чому в Україні процвітає правий радикалізм, а влада бореться з екстремізмом тільки на словах?
– Президент, згідно Конституції, має бути гарантом дотримання прав, свобод і законних інтересів усіх громадян України. Всі громадяни, незалежно від того, хто якій колір шкіри має, чи якою мовою мама співала колискову, чи до якої церкви ходить, повинні дотримуватися закону, і у випадку порушення відповідати за це. Це базові принципи.
Коли правоохоронна система працює не для того, щоб кришувати наркотики чи контрабанду, переслідувати політичних опонентів, прослуховувати їх телефони, а стоїть на стражі саме дотримання закону, тоді не буде отаких проявів. Звичайно, звести їх до нуля неможливо, вони є і на заході, і на сході, але тоді всі будуть чітко розуміти, що принципи, які я вказав, дотримуються і поважаються, та хто би не виходив за ці межі, буде покараний.
– Часто можна почути, що у вас репутація «хорошої людини». В українській політиці це зустрічається не часто. Чим заробляється такий імідж?
– Розумієте, я не прокидаюся зранку і не думаю, як би мені зробити таке враження, що я хороша людина. Якщо говорити просто, по-людськи, то я вдячний першій вчительці та іншим вчителям по життю, вдячний командирам, які допомагали мені стати таким, яким я є, моїм рідним і близьким.
Вважаю, що людина повинна бути відповідальною, чесною, поважати інших, шанувати труд, дотримуватися закону. Я людина віруюча, тому намагаюся дотримуватися Божих заповідей. Ось, власне, і все. Якоїсь програми по створенню собі іміджу ніколи не було, немає і не буде. Ми повинні бути щирими, природними, живими і намагатися завжди ставати кращими.
– Досить великий рейтинг Анатолія Гриценка швидко обріс різними плітками. Вашими спонсорами називали і Сороса, і Кремль, і Пінчука, і Льовочкіна. Хтось пропонував вам реальну допомогу і протекцію?
– Я не хочу коментувати ні пліток, ні фейків. Станом на нашу з вами розмову в мене немає ні перед ким, включаючи названі прізвища, жодного зобов’язання, яке б обмежувало мене на посту президента в реалізації того, що я говорю і обіцяю людям. Жодного. Навішати на себе рюкзаки обіцянок олігархату чи комусь? Ні, мене по-іншому виховали.
Ліквідовувати або обмежувати повноваження президента як всенародної посадової особи неправильно, – я категорично проти
Більше такі питання я коментувати не хочу, тому що це все іде від Банкової і ще з одного штабу кандидата в президенти, прізвище якого я називати не хочу, це і так зрозуміло.
Ми йдемо своєю дорогою. Якщо слухати і реагувати на весь той бруд, що ллється, не залишиться часу на продуктивну роботу, а це для нас найважливіше.
– Ви пишаєтеся своїм старшим сином Олексієм? Чи підтримуєте його діяльність в «Автомайдані», даєте поради?
– Я ним пишаюся. Він доросла, самостійна людина, яка веде активну громадську діяльність. Він був співзасновником Автомайдану і пройшов через буремні події Майдану, ризикував своїм життям та гідно вистояв. Олексій був мобілізований, виконав свій військовий обов’язок. З Автомайданом пройшов Крим, на жаль, був захоплений в російський полон. Там йому було тяжко, постійні допити і побиття, імітування розстрілів. Найголовніше – він вистояв.
Ми з Олексієм однакові люди, дивимось вперед в одному напрямку.
– Вам подобається, коли вас порівнюють з Піночетом? Як вважаєте, у вас дійсно є щось спільне?
– Моє прізвище Гриценко. Я народився, живу і буду закінчувати життя в Україні. Піночет – це Чілі, це інший період. Там була неприйнятна, жорстока, кривава складова, тому порівняння вважаю недоречним.
– Як ви вважаєте, антикорупційні структури реально почнуть боротися з корупцією в Україні, або це ручна конструкція діючої влади?
– Тут є дві новини – як завжди, погана и добра. Почну з поганої. Доки на посту президента залишається Порошенко П.О., антикорупційна інфраструктура, до якої входять НАБУ, САП, НАЗК, ДБР і тепер сподівання з’явилися на створення Вищого Антикорупційного суду, не запрацює ефективно.
Добра новина полягає в тому, що ця інфраструктура запрацює після перемоги на виборах команди, яка має інші цінності і яка не буде імітувати, а буде справді сприяти викриванню корупції в Україні. В сприятливих умовах ці органі зможуть «брати за жабри» вищих посадових осіб, притягувати їх оперативно до відповідальності і тим самим відновлювати справедливість у суспільстві.
Доки на посту президента залишається Порошенко П.О., антикорупційна інфраструктура, до якої входять НАБУ, САП, НАЗК, ДБР і тепер сподівання з’явилися на створення Вищого Антикорупційного суду, не запрацює ефективно
В разі обрання мене на пост президента я гарантую, що це так і буде.
– Тобто причина, чому НАБУ не посадили за грати жодного ТОП-корупціонера криєтья в тому, що їм ставить палки в колеса Банкова?
– Абсолютно вірно. Петро Порошенко пообіцяв всьому своєму оточенню, що поки він президент – не сяде ніхто, він не здасть нікого. Насіров, Розенблат й всі інші, попри абсолютно обґрунтовані докази, не за гратами.
При мені такого не буде. Як казав Глєб Жеглов: «Вор должен сидеть в тюрьме».
– Ви неодноразово наголошували на тому, що якщо станете президентом, то «посадки будуть». Ви обіцяєте особисто просувати ці процеси? Хто саме сяде?
– Президент за Конституцією – це гарант дотримання законів, захисту прав, свобод і власності людей. Тому коли якісь посадові особи виходять за межі, вони повинні відповідати негайно. Незалежно від того, в чиїй вони команді – президента чи опозиції.
Прізвища ви почуєте, але якщо цікавить, чи будуть серед них персони найвищого рангу, то я вам скажу, що обов’язково будуть. Тут немає нічого особистого. Треба відновити довіру суспільства до закону, до влади, показати, що влада починає очищення, відновлення моралі.
Насіров, Розенблат й всі інші, попри абсолютно обґрунтовані докази, не за гратами. При мені такого не буде
А починати потрібно з себе.
Я офіцер по життю. Базовий принцип – роби, як я. Один з перших законопроектів, який внесу як глава держави, буде про процедуру імпічменту, тобто про відсторонення від влади президента. Я з себе розпочну. Незалежно від прізвища, президент має діяти відповідально, не виходити за межі кримінального кодексу. І тоді усі зрозуміють, що це не якийсь акт особистої помсти. Нам необхідно провести червону лінію і далі рухатись відповідно до нових цінностей.
– Якщо вас дійсно оберуть президентом, що ви зробите в першу чергу в економічній сфері?
– Лише економічна основа дасть можливість розвиватись і медицині, і освіті, і багатьом іншим сферам. Ніякий друкарський станок, ніякі нові борги не допоможуть. Це все тупиковий шлях. Досить, треба зупинитись.
Якщо на рівні принципів, то бізнесу потрібні дві речі для того, щоб створювалися робочі місця, вироблялася якісна продукція і наповнювався державний бюджет через податки. Перше – це не заважати бізнесу, не кошмарити його. Маски-шоу, затримки з видачами ліцензій, залякування, побори на митницях – все це треба прибрати. Це вже буде великий поштовх вперед.
Друге – це стимулювати там, де держава може и повинна стимулювати. Створення нових робочих місць, розвиток нових економічних напрямів для того, щоб ми виробляли якісну продукцію, яка дасть нам можливість вийти на міжнародні ринки і зайняти там гідне місце. Ось цим треба зайнятись. Про це написано в усіх підручниках, нічого нового видумувати не потрібно. Через механізми державного замовлення, оборонного зокрема, наразі це важливо, через механізми компенсації відсотків за кредити – там, де це треба.
Оця вся оцінка для прийняття рішень буде вже після виборів, тому що ми повинні побачити, в якому фінансовому стані нова команда отримує державу і бюджет. Ми ще не знаємо, як вирішать цей уряд і цей президент питання зовнішнього боргу, чи будуть проведені переговори про реструктуризацію боргів.
Відповідь на ці питання визначать хід економічних змін, але те, що налаштованість буде на стимулювання розвитку на рівні 8-10 % ВВП, а то й більше – це факт. Ми не маємо права з такою низькою базою зростати на 2-3%, тому що це не шлях в Європу, це шлях в 50-60 роки минулого століття в Африку. І коли кажу про Африку, я не зневажливо ставлюся до людей, які там живуть, а просто підкреслюю той рівень злиденного життя, який там був.
– Хто, на вашу думку, найвидатніший політичний лідер? У вас є політичний кумир?
– Для мене це Маргарет Тетчер, Черчіль, Рузвельт, Деголь, Лі Куан Ю, значною мірою Ататюрк. Люди, котрі дивилися у вікно і бачили не своє подвір”ячко, а бачили світ. Які брали на себе відповідальність за прийняття рішень, необхідних для своєї держави і світу навіть тоді, коли вони розуміли, що їх рейтинги будуть падати, але діяли рішуче і відповідально.
– Якби хто-небудь написав біографічну книгу про вас, яка б у неї була назва?
– Біла ворона.
– Що ви читаєте останнім часом? Що вас вразило в цих творах?
– Читаю я постійно. Прямо зараз – це один з останніх бестселерів, який розкриває людську психологію, наскільки ми правдиві перед самими собою в світовому масштабі. Це книга «Усі брешуть» Сета Стивенса-Давидовіца. До того прочитав книгу, яку видав Савік Шустер.
– Вам сподобалась книга Шустера? Вона зібрала дуже суперечливі відгуки…
– Там, де він говорить про свої особисті враження, відчуття, там, де він виступає учасником подій, то виглядає цікавіше і переконливіше, аніж те, що він видав як дослідження громадської думки і настроїв наших громадян через механізм опитування у своїй студії. Там, як на мене, у методологічному і науковому сенсі рівень недостатній. Але я можу помилятися, це моя суб’єктивна думка…
– Що б ви побажали читачам видання Persona.Top? Дайте декілька мудрих порад, як знайти себе і жити в гармонії з оточуючими?
– Ви, власне, все сказали: знайти себе і жити в гармонії з оточуючими. Це найважливіше. Я хотів би, щоб читачі шанованого журналу подивилися навколо себе і на світ трішки по-іншому, через призму того, скільки ще музики ми не почули, скільки книжок не прочитали, скільки приємних вражень не відчули, зі скількома найближчими людьми ми ще не переговорили, прикриваючись роботою і не додаючи їм свого тепла й уваги.
Автор: Марія Маловічко
Джерело: persona.top
***
Анатолій Гриценко: Порошенко піде під суд. Тому розмова там буде дуже коротка, і не зі мною, а з прокурором…
***
