У Заставні та Герцах скоро вибори, а претенденти реєструватися не поспішають

0
290
Загрузка...

29 квітня 2018 р. у двох новостворених об’єднаних громадах, – Заставнівській та Герцаївській, – відбудуться вибори міських голів та депутатів.

17 березня були створені міські  виборчі комісії, які вже встигли затвердити виборчі округи та, навіть, як у Заставні, пройти низку судових засідань.

Комітет виборців нагадує, що офіційно висунення претендентів розпочалося кілька днів тому. Щоправда, за інформацією зібраною КВУ у виборчих комісіях, до вечора 30 березня 2018 року жодна політична сила ще не подала документів на реєстрацію своїх списків кандидатів. Окрім цього, не поспішають із реєстрацією й майбутні учасники перегонів за крісла міських голів – до комісій станом на 16 годину від потенційних кандидатів не надійшло передбаченого пакету документів.

При цьому, в учасників виборів залишається не так багато часу, адже згідно календарного плану 4 квітня закінчується термін подачі документів на реєстрацію кандидатів на посаду голів громад та кандидатів у депутати за партійними списками

Довідка КВУ: 16 лютого ЦВК своєю постановою призначила вибори у 40 об’єднаних громадах, у тому числі у двох громадах з Чернівецької області – Герцаївській та Заставнівській. До складу першої, окрім міста Герца, увійдуть населені пункти Мольницької та Лунківської сільських рад. Довкола ж міста Заставна поки що об’єднується лише село Вербівці. Вибори до міських рад відбуватимуться за партійними списками.

Інформацію fakty.cv.ua надала ЧОГО Комітет виборців

***

***

У Чернівцях обговорили процес самоорганізації населення

29 березня 2018 року, Чернівецька обласна громадська організація «Комітет
виборців» спільно з Чернівецькім Центром розвитку місцевого самоврядування
за участі заступника голови Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації
населення Андрія Крупника провели круглий стіл на тему «Стан
самоорганізації населення на Буковині. Вплив активних мешканців на розвиток
громад». В обговорені взяли участь: директор Чернівецького ресурсного центру
підтримки місцевої демократії Ігор Бабюк, представники Чернівецького центру
розвитку місцевого самоврядування, об’єднаних територіальних громад,
сільських та селищних рад, громадських організацій.

Учасники круглого столу обговорили питання розвитку соціального
капіталу в Україні, практики об’єднаних територіальних громад у процесі
залучення членів територіальної громади до розвитку території,
функціонування органів самоорганізації населення у громадах, бюджети участі
як механізми залучення громадян до прийняття рішень на місцевому рівні,
форми співпраці громадських організацій Чернівецької області для підвищення
активності мешканців громад.

Андрій Крупник проаналізував стан розвитку соціального капіталу в
Україні на основі результатів дослідження Всеукраїнської асоціації сприяння
самоорганізації населення. Він відзначив, що в більшості областей та в місті
Києві поки що не створено належних для формування і розвитку соціального
капіталу у сферах міжлюдських та владно-громадських відносин. Зокрема: не
забезпечена належним чином відкритість та прозорість діяльності органів
виконавчої влади та їх посадових осіб, зворотній зв'язок від громадськості до
влади є слабким та не регулярним, зменшено рівень співпраці з інститутами
громадянського суспільства, недосконалість чинних актів законодавства,
діючих регламентів та інших організаційно-правових актів, якими керуються у
своїй роботі органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх
структурні підрозділи, а це в свою чергу не дає можливості належним чином
залучати громадськість до формування та реалізації місцевої політики.

За словами Андрія Крупника, соціальний капітал в Україні
характеризується відносно низьким рівнем відповідальності людей за стан
справ на своїй території та в державі, низькою довірою до інституцій влади та
високим рівнем суспільної напруженості. В той же час відбувається
консолідація активних і небайдужих людей навколо існуючих проблем,
продовжується активна діяльність волонтерських рухів, рівень довіри до яких в
українському суспільстві найвищий.

На думку експертів, відсоток активних українців становить 15%. Серед
причин пасивності громади ‒ зневіра та розчарованість людей, низький рівень
довіри, в першу чергу до інститутів влади, брак інформації, виїзд молоді як
потенційно активної групи та занепад села, бідність, незнання людьми
інструментів впливу на стан справ у громаді та відсутність відповідної
інфраструктури.

Успіх впливу забезпечують такі складові соціального капіталу як
активність, небайдужість та згуртованість мешканців навколо існуючих
проблем, рівень інформування громадян, безпосереднє живе спілкування.

Хоча нормативно-правові акти в більшості громад є, але не завжди
застосовуються на практиці через бюрократичність, неактивність мешканців та
брак знань щодо застосування цих інструментів.

Ігор Бабюк зазначив, що залучення громадян до прийняття управлінських
рішень, на жаль, нормативно правовим чином не врегульовано на рівні
об’єднаних територіальних громад. Деякі інструменти впливу взагалі не
використовуються. Головними методами впливу є: загальні збори за місцем
проживання, громадські слухання, громадські ініціативи, створення органів
самоорганізації населення та місцеві референдуми. Для ефективної роботи
об’єднаних територіальних громад, не достатньо лише прописати ці механізми,
а навчитися ними ефективно користуватися. Ці процедури дозволять
врегулювати процес комунікації з громадськістю, вирішувати проблемні
питання не методами протестних акцій, а за столом переговорів. А органам
місцевого самоврядування це дасть можливість ефективно управляти
громадами.

***

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ