Річний звіт мера Чернівців Олексія Каспрука та емоційні коментарі (відео)

0
432
Загрузка...

«Романтичним і мелодійним» назвали деякі чернівчани початок річного звіту мера Олексія Каспрука, який відбувся у дворі Ратуші 28.04.17. 

Модераторами спілкування міського голови з громадою (точніше з тими чернівчанами, які змогли і схотіли завітати на звіт мера) виступили доцент кафедри історії України ЧНУ Ганна Скорейко та випускник історичного факультету ЧНУ і журналіст Юрій Чорней.

Сам звіт зайняв невелику частину зустрічі, далі були запитання і відповіді. Модератори попередили, щоби задавали запитання короткі і чіткі. І щоби не запитували про якісь свої особисті речі (тобто лише про загальноміські проблеми, грубо кажучи). Але були нарікання, що Юрій Чорней трохи некоректно переривав людей, які хотіли задавати запитання, у т.ч. тому, що йому не хотілось про щось чути…

Ми спробували дізнатися у Олексія Павловича, які запитання йому видались найприємнішими, які, навпаки, найнеприємнішими, а які, можливо, найнедоречнішими (сподіваємось, він поділиться враженнями і ми додамо його коментар).

Нижче до вашої уваги трансляція зі звіту, а також емоційні коментарі від свідків події – як позитивні, так і навпаки (до слова, можете звертати увагу на інші цікаві коментарі, у т.ч. розмістивши автора, зміст та посилання тут, в коментарях до цієї інформації).

***

Олексій Каспрук: «Звітував.
Вдячний всім, хто знайшов час і прийшов поспілкуватися, за небайдужість, коректність, конструктив.
Приємно вразило, що чернівчани добре обізнані майже з усіма міськими проблемами, що вболівають за загальне, а не винятково особисте.
Всі запитання і пропозиції почув. Беру в роботу.
Люблю Чернівці і вас, чернівчани. Гарних вихідних!

P.S. Запитанням і пропозиціям завжди радий. І не лише в день звіту🙂».

***

***

***

Олена Раца: «ЗВІТ ЧЕРНІВЕЦЬКОГО МІСЬКОГО ГОЛОВИ
Побувала сьогодні на звіті проробленої роботи за рік нашого шановного мера Чернівців Олексія Каспрука. Порадувала відкритість та діалог з Олексієм Павловичем. Відповіді отримані. Побажання на майбутнє – подальшої більш плідної роботи, злагодженості нарешті з депутатами міської ради та нових впевнених звершень у покращені Чернівців.
Спільними зусиллями!)»

***

***

***

***

В контексті…

28 квітня – День Павла Каспрука

СЯЙВО ВЕЛИКОГО ЖИТТЯ

Каспрука вулиця, 1 “А”
“У 1980-1991 рр. в цьому будинку проживав Павло Михайлович КАСПРУК. 1940-1991. Обирався головою Чернівецької міської ради народних депутатів та виконавчого комітету в 1985-1991 рр.”.

Палац “Юність Буковини”
“КОЛИСКА МИРУ” на честь встановлення побратимства ЧЕРНІВЦІ – СОЛТ ЛЕЙК СІТІ (Україна – США), яке започаткували ПАВЛО КАСПРУК – ЛОУЕЛ Ф. ТЕРНЕР (1940-1991,1916-1989)”. Автор Д. Сміт, США”

Павло КАСПРУК
(28 квітня 1940 – 27 лютого1991)

Його життя спалахнуло, як яскраве сяйво, що випромінювало Добро, Любов, Віру, Надію. Місто краю сивих буків Чернівці навіки увійшло у біографію подолянина Павла Михайловича Каспрука, возвеличило його до рангу мера. У пам’яті чернівчан він залишився як талановитий Голова міськради, Мудра і Високопорядна Людина.
Чернівецький міський голова Микола Трохимович Федорук, називаючи його першим демократичним головою, говорячи про нього з високою повагою, наголосив: “У час невідомої хвороби – алопеції, на мою думку, він прийняв геніальне рішення. Без погоджень з надзвичайною комісією, очолюваною високим ставлеником з Києва, яка займалась з’ясуванням причин хвороби, на нараді у міськвиконкомі чітко і недвозначно сказав: “Треба дітей вивезти з міста!” Таке рішення для тих часів, за існуючої системи – подвиг. А за це довіку йому має бути людська подяка”.
Він любив життя, працю. За свій подвижницький труд – мав вдячність простих людей, але його дії, ідеї, слово не завжди підтримувались “великими” через недосяжність сприйняття його любові, неординарного мислення, а дехто й побоювався, щоб П. Каспрук не “зазіхнув” на чиєсь престижне керівне крісло. Тому за життя й не був гідно пошанований.
Та визнання прийшло і добра пам’ять живе.
Його ім’я увіковічено меморіальною дошкою на колишній вулиці Канівській, нині Павла Каспрука, звідки він пішов у Вічність. Цей художній витвір – прекрасна творча знахідка і удача члена Національної спілки художників України Артема Присяжнюка з Чернівців. Подібність героя стовідсоткова. Напис сповіщає: “У 1980-1991 рр. в цьому будинку проживав Павло Михайлович Каспрук /1940-1991/. Обирався головою Чернівецької міської ради народних депутатів та виконавчого комітету в 1985-1991 рр.”
Народився Павло Каспрук 28 квітня 1940 року у простій селянській сім’ї у селі Ракова Томашпільського району на Вінниччині. Після закінчення середньої школи працював вантажникком, шофером, служив в армії, був секретарем виконкому сільської ради, на комсомольсько-молодіжній роботі. А закінчивши у Чернівцях біологічний факультет держуніверситету, довіку залишився на буковинській землі, де народилися у них з Ольгою Яківною сини Олександр та Олексій. Тут же, працюючи у Ленінському райкомі, міськкомі партії, здобув вищу економічну та політологічну освіти.
На його долю випало постійно працювати з людьми, займатися питаннями їхньої освіти, культури, здоров’я, спорту.
Він був в епіцентрі всієї роботи під час пронесення через область вогню Олімпійських Ігор у Москві. Та сповна талант організатора розкрився на посаді другого секретаря міському партії. Знаний в області фінансист Григорій Васильович Охрімовський відзначив, що він “на цій посаді набув навичок зрілого керівника, пізнав складне господарство міста, оволодів методами керування ним. Йому доручали найскладніші ділянки функціонування господарського механізму – будівництво молокозаводу, водогону, очисних споруд”.
З числа багатьох достойних кандидатур 13 березня 1985 року йому довірили високу посаду голови виконкому Чернівецькою міської ради народних депутатів, а відтак до останнього дня свого життя, 27 лютого І99І року, був головою міської ради та її виконавчого комітету. Цей період – найяскравіша сторінка в його житті, вікопомний час неординарних, пам’ятних подій у літописі Чернівців.
Гідно шануючи незабутні справи П.М. Каспрука, виконком міської ради 17 березня 1992 року присвоїв йому звання Почесного громадянина міста Чернівців.
У меморіальному літописі Чернівців ще є один пам’ятник, який має безпосереднє відношення до імені Павла Михайловича. Оригінальна і нестандартна скульптура двох дівчаток, що розмотують “нитку миру”, досить органічно вписалася в архітектурний простір напроти палацу “Юність Буковини”. Золотий напис на чорному граніті: «Колиска Миру» на честь встановлення побратимства Чернівці – Солт Лейк Сіті яке започаткували Павло Каспрук (1940-1991) – Лоуел Ф. Тернер (1916-1989) . автор Д. Сміт/США»
У серії “Золоті імена Буковини” вийшла книжечка-спогад, книжечка-пам’ять, книжечка-реквієм “Сяйво життя” *про Павла Каспрука -Життєлюба, Людину, Лідера, Особистість. Спогади – це спроба доторкнутися до його життя, осмислити, зрозуміти, закарбувати ім’я цієї неординарної людини на скрижалях історії Буковини Золотими Літерами і Доброю Пам’ятю.
* Гусар Ю. Сяйво життя: Книга-спогад про Почесного громадянина м. Чернівців Павла Михайловича Каспрука. – Чернівці: Видавництво «Місто», 2000. – 130 с., іл.

Юхим Гусар

***

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ