У п’ятницю та суботу, 4-5.11.16, у чернівецькому ФОК «Олімпія» відбудеться меморіальний турнір з волейболу серед ветеранів, присвячений пам’яті колишнього мера столиці Буковини Павла Каспрука, – повідомляє SportBuk.com.
Свого часу це був дуже популярний аматорський турнір, на який з’їжджалися сильні команди з різних куточків України. Але після чергового Меморіалу один з місцевих учасників, під впливом негативних емоцій, спричинених незадовільним виступом, зволів розібратися з тими «копійками», які виділялись з місцевого бюджету на проведення цих змагань. Суми там були «копійчані», і ніхто, звісно, нічого з тих «копійок» не крав, але правоохоронці стільки «тягали» організаторів і суддів по тих кабінетах, стільки останнім довелося давати пояснень, що у них, як кажуть, відбили охоту проводити ці змагання надалі…
І ось через багато років відродженням цього ветеранського волейбольного проекту зайнявся екс-капітан ВК «Роднічок» Анатолій Синицький.
У Меморіалі Каспрука 2016 візьмуть участь по 4 жіночі та чоловічі команди:
жінки
Білорусочка (Білорусь)
Киянка (Київ)
Хмельничанка (Хмельницький)
ЧНУ (Чернівці)
***
чоловіки
ВК Поділля (Вінниця)
ВК Омега (Львів)
ВК Фуршет (Київ)
Динамо (Чернівці)
У п’ятницю, 4 листопада, ігри, як повідомив SportBuk.com директор ФОК «Олімпія» Геннадій Дзівідзінський, розпочнуться з 13:00 і триватимуть орієнтовно до 20:00, а в суботу, 5 листопада, – з 9:00 і орієнтовно до 16:00.
Головний суддя – Петро Григорович Раца, головний секретар – Серафім Михайлович Синицький.
Підтримали відроджений Меморіал Каспрука, за словами Анатолія Синицького, наступні партнери змагань:
ТОВ «Інвест Альянс», ТК «Добробут» (Прозоровський М.)
ПП Кузьмович І.
Фермерське господарство «Агро-Дан 2006» (Бурденюк В.)
ПМК-76 (Каглянчук В.)
Готельно ресторанний комплекс «Орлинне гніздо» (Довгань А.)
Молочна компанія «Галичина» (ПП Гуйван А.)
ПП Фаркаш А.
Мережа магазинів «Нива» (Тимощук Р.)
Юридична компанія «Вікторія» (дир. Задорожний Р.)
Чернівецький підрозділ ТОВ «Волинь Табак» (Соболь Б.)
Гожда Юрій і Бартош Антон
Інформаційна підтримка – SportBuk.com (облцентр «Спорт для всіх»).
Розклад ігор можна подивитися тут:
***
Павло Михайлович Каспрук (28 квітня 1940 — 27 лютого 1991) — почесний громадянин Чернівців, багаторічний керівник міста.
Народився Павло Михайлович 28 квітня 1940 року у селі Ракова Томашпільсько
го району Вінницької області у селянській родині.
Після закінчення середньої школи працював на робітничих посадах – вантажником, водієм тощо. 1958-го р. був призваний на строкову військову службу у радянській армії.
Після демобілізації, Павло Каспрук вступив на біологічний факультет Чернівецького університету, який закінчив в1967 році. Пізніше здобув ще й економічну освіту. У 1980-их р.р. закінчив ВПШ при ЦК КПУ.
Відразу після здобуття вищої освіти Павло Михайлович перейшов на партійну роботу. Протягом 1980-1985 р.р. був другим секретарем Чернівецького міського комітету КПУ.
П.М.Каспрук неодноразово обирався депутатом міської та обласної рад народних депутатів. Поряд з управлінням містом Чернівці, був членом Виконавчого комітету Чернівецької обласної ради.
11 березня 1985 року Павла Каспрука було обрано головою Виконавчого комітету Чернівецької міської ради народних депутатів, а з грудня 1990 року — головою міської ради та її виконкому.
Часи, коли Павло Михайлович керував Чернівцями були не простими. Наприкінці 1980-их р.р. в СРСРрозпочалися демократичні зміни — перебудова. На той час мер не був повноправним господарем міста та повністю самостійною фігурою, свій вплив зберігав перший секретар міськкому КПУ. Тож голові міської ради доводилося балансувати між партійною владою, яка не здавала своїх позицій, і громадою, яка дедалі більше відчувала свою силу та вимагала свободи й участі у політичних процесах. Все це потребувало неймовірного напруження, мудрості, зважених ефективних рішень. За таких умов Павло Каспрук зміг організувати роботу таким чином, що дорікнути йому сьогодні не візьметься ніхто.
Кінець 1980-их р.р. — це період інтенсивної розбудови Чернівців. Поряд з величезною кількістю житлових будинків, було зведено чимало об’єктів соціально-культурного побуту. Розпочато процес налагодження зв’язків із закордонними партнерами, зокрема встановлено побратимські відносини з містом Солт-Лейк-Сіті. За урядування Павла Михайловича відбулася демократизація суспільного життя, почала складатися багатопартійна система.
1990-го р. у Чернівцях було проведено перший український пісенний фестиваль «Червона Рута», для чого довелося подолати чимало бюрократичних перепон.
Водночас, Чернівці охопило лихо у вигляді алопеції. Павло Каспрук цілодобово перебував на робочому місці, беручи цю проблему дуже близько до серця. При цьому, мерові доводилось постійно протидіяти партійній владі, яка намагалася «зам’яти проблему». Все це підкосило здоров’я посадовця.
27 лютого 1991 року після важкої хвороби Каспрук Павло Михайлович помер.
Своєю працею на благо міста, яке стало для нього рідним, Павло Каспрук заслужив добру пам’ять серед чернівчан, яку не стирає час. Незважаючи на 20 років, що минули з того часу як Павло Михайлович відійшов у вічність, про нього продовжують згадувати з повагою і теплотою як колишні колеги так і звичайні городяни.
Ось, як про П.М.Каспрука висловився колишній його підлеглий, а згодом багаторічний мер Чернівців Микола Федорук:[1]
| « | …Уродженець Вінниччини, Павло Михайлович був істинним чернівчанином. Виважений, толерантний, він з усіма знаходив спільну мову, заради блага міста вмів об’єднати зусилля непримиренних опонентів. За нього почалося відродження європейських Чернівців, налагодження їхніх міжнародних зв’язків… | » |
Своїми спогадами про Павла Михайловича залюбки діляться його товариші та соратники:[2]
| « | …Він був дуже вимогливим, але насамперед до себе… Тож працювати з ним було важко — він вимагав, але і сам повністю віддавався роботі… не один раз ми з Павлом Михайловичем проводили ночі у місцях аварій теплотрас — він не їхав додому, доки аварію не усунуть і не подадуть людям тепло. І на роботі він практично щодня засиджувався допізна. Траплялося, викликав до себе навіть о 20.00… Він був сміливою людиною… різко заперечив всесильному тоді першому секретареві обкому Нівалову, бо вважав його думку щодо алопеції неправильною. А за переконаннями Павло Михайлович був демократом — свої погляди відкрито він не висловлював, але завжди був на боці людей і жодного разу не виступав проти мітингів, які тоді почали організовувати, готовий був підтримати їх… | » |
Закарбувався Павло Каспрук й у пам’яті звичайних чернівчан, зокрема сусідів:[3][4]
| « | …З усіма П.Каспрук був простим і щирим, не мав ні краплі начальницького гонору, не цурався ніякої роботи… Його можна було побачити і зі щіткою в руках, коли він чистив усій родині взуття, і з відром біля криниці неподалік… Ходив голова міської ради і до магазинів за покупками як звичайний чернівчанин. Ми його знали ще до того, як він став головою міськради — після обрання він зовсім не змінився… | » |
З особливим шануванням згадують мера Каспрука ветерани афганської війни. У той час, коли від них почали відвертатися в усіх установах, Павло Михайлович намагався допомогти хлопцям, сприяв їх згуртуванню та долучився до створення міського товариства. Під його головуванням виконком Чернівецької міськради прийняв, на той час безпрецедентне рішення — утримувати «афганську» організацію за рахунок міського бюджету.
Біографічні дані: uk.wikipedia.org
***
