Кіоск “полетів”, а запитання залишились

1
945
Опальні вивіски
Загрузка...

Медійний простір провінційно тихих і спокійних Чернівців минулого тижня, на тлі військових, політичних та ще якихось подій, сколихнула хвиля гучних демонтажів рекламних бордів, вивісок та «літаючих» кіосків у центральній частині міста, і не тільки. Зважаючи на резонансність подій, вирішили проаналізувати ситуацію трішки глибше, ніж просто «новинний привід» і констатацію фактів.

Отож, нагадаємо передісторію, в ніч з 14 на 15 листопада 2014 р. у Чернівцях на тротуарі поблизу корпусу №14 біля Соборної площі ЧНУ встановили малу архітектурну форму (МАФ). А документацію погодили і затвердили рішенням сесії (фото нижче у галереї).

Літаючий” кіоск з погодженою документацією
Літаючий” кіоск з погодженою документацією

Встановлений кіоск неабияк обурив громадськість, і наступної ночі власники його забрали. Йдемо далі. 3 і 4 грудня міським комунальним підприємством МКП “Реклама”, спільно з працівниками відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради, здійснено демонтаж самовільно встановленої рекламної вивіски “З’їв би сам” (за адресою Героїв Майдану, 1-в, Є. Гакмана, 1) та рекламних конструкцій “Ломбард Благо” (вул. Головна, 16) та «Швидко гроші» (вул. Головна, 101), сіті-лайтів на розі вулиць Руської та Винниченка.

Також зазначалось, що робота по демонтажу інших об’єктів буде продовжена.

Опальні вивіски
Опальні вивіски

На перший погляд, ніби все по ділу, проводиться поточна, корисна справа, яка очищує перлину Буковини від засилля реклами  та несмаку у встановленні інформаційних вивісок. Але у мене, як у звичайної мешканки, виникає запитання: Де та межа, того самого несмаку? Хто вирішує, що це можна встановити, «воно» вписується у архітектурний ансамбль старовинних Чернівців, а «інше», як більмо на оці?!

І тут варто наголосити – у центрі Чернівців знаходиться об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, а саме – Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації. Окрім власне самої території об’єкта ЮНЕСКО, створена буферна зона навколо об’єкта, яка охоплює  240 га. Вона проходить центром міста, простягаючись фактично до парку імені Тараса Шевченка, і в межах цієї зони не дозволено будь-яке самовільне будівництво, зміна фасадів, встановлення кіосків, тобто будь-які дії, які порушуватимуть історичний ансамбль міста. Всі роботи мають погоджуватись з ЮНЕСКО. А як воно насправді?

Також не можна забувати, що Чернівці постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. N 878

Буферна зона
Буферна зона

внесено до Списку історичних населених місць України. І до чого я це? А тут треба звернутись до законодавства, а саме Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Довідка: Історичне населене місце — згідно з українським законодавством, це місто, селище чи село, яке зберегло повністю або частково свій історичний ареал з об’єктами культурної спадщини і пов’язані з ними розпланування та форму забудови, типові для певних культур або періодів розвитку.

І цей факт тягне за собою певні законодавчі зобов’язання.  Якщо Чернівці являють собою історичне населене місце, згідно вище згаданого Закону України, відповідно із пунктами 14, 17 статті 5:  «погодження    програм, робіт   та   проектів   містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам’ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях,   у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також  програм і  проектів,  реалізація  яких може позначитися на об’єктах культурної спадщини» відноситься до повноважень Центрального органу охорони культурної спадщини. Іншими словами,  дозволи надає орган в структурі Міністерства культури, а аж ніяк не відділ місцевого рівня! Чи може були делеговані повноваження?! То проблема тут не тільки у встановлені МАФів та кіосків, а взагалі у забудові у центральній частині міста, а вона проводиться досить активно, та за наявності погоджених документів.

А повертаючись до самовільно встановленої реклами та вивісок у місті, знову ж таки, у чиїх повноваженнях дозволяти встановлення? Повертаючись до букви Закону, то стаття 24 встановлює, що «Розміщення реклами на пам’ятках національного значення, в межах зон охорони цих пам’яток, історичних ареалів населених місць, дозволяється  за  погодженням  з  центральним  органом  виконавчої влади,  що  реалізує  державну політику у сфері охорони культурної спадщини». І в цій царині виходить, що погоджує не місцевий орган! Чи також делеговані повноваження?!

Одній мені здалося, що в охороні культурної спадщині у нас в місті, як і у всій країні, легенький бардак?! А проблемних питань вистачає і вони відкриті, як і ситуація із добудовою за адресою Шкільна, 1, на пам’ятці місцевого значення – «Генеральський дім» (фото погоджень теж нижче). Та й з радістю прогулялась і пофотографувала вивіски і рекламу у центральній частині міста (Дивіться галерею).

Як підсумок – якщо ми рухаємось в проєвропейському напрямку, нам треба навести лад у принципах надання дозволів на рекламу, будівництво, реставрацію в історичному ареалі міста, та не користуватись вибірковим принципом при реалізації законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Антоніна ХОДОРКО, fakty.cv.ua

Фото: Антоніна Ходорко

***

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ