Інформація про те, що екс-Президента Грузії та колишнього губернатора Одеської області Міхеїла Саакашвілі позбавили громадянства України викликала неоднозначну реакцію в суспільстві.
Деякі політичні опоненти тішаться і не шкодують не дуже коректних коментарів на цю тему. Проте, схоже, більшість українців все-таки негативно сприйняли цю звістку, вважаючи, що це зроблено з політичних мотивів – таким чином Петро Порошенко мститься за критику на його та режиму адресу, або навіть прибирає можливого конкурента на наступних президентських виборах.
Формально причиною для позбавлення громадянство стало те, що Саакашвілі, коли його “приймали в українці”, не вказав достовірні відомості про кримінальні проблеми. Проте, звісно, всі розуміють, що про нього все це чудово знали тоді, а тепер просто скористались формальною зачепкою…
Після оприлюднення інформації про позбавлення громадянства одного з теперішніх лідерів опозиції не забарились акції протесту в столиці. Проти цього, як передає кореспондент Радіо Свобода, на майдані Незалежності протестують близько 400 людей.
Дехто навіть прогнозує можливий початок третього Майдану – мовляв, ситуація настільки «наелектризована», що вистачить навіть такої «іскорки», щоби “все почалося”…
А ви як думаєте?
Loading ...***
Настрій в контексті громадянства…
***
Громадянство України екс-президент Грузії Міхеїл отримав у травні 2015 року відповідним Указом Петра Порошенка, з яким вони свого часу разом вчились і дружили (біографію дивіться нижче).
***
https://youtu.be/9ECBY5I54CQ
***
***
***
***
Прихильники Саакашвілі влаштували безпорядки біля адміністрації Порошенка
***
Міхеі́л (Михаїл Ніколозович) Саакашві́лі (нар. 21 грудня 1967, Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР) — грузинський та український державний і політичний діяч, Президент Грузії з 25 січня 2004 по 25 листопада 2007 і з 20 січня 2008 по 17 листопада 2013, голова партії Єдиний Національний Рух, один з лідерів «Революції троянд», в результаті якої був відсторонений від влади Едуард Шеварднадзе.
26 травня 2015 отримав громадянство України. З 30 травня 2015 до 9 листопада 2016 року був головою Одеської ОДА. 26 липня 2017 позбавлений громадянства України через недостовірні дані, наведені при отриманні громадянства.
Народився 21 грудня 1967-го в Тбілісі в сім’ї грузинської інтелігенції. Батько Ніколоз Саакашвілі — медик за освітою, розлучився і пішов в іншу сім’ю за кілька місяців до народження сина. Мати — Гіулі Аласанія, професор-історик, тюрколог, фахівець з культури середньовічної Грузії, голова громадської спілки «Будинок дружби Грузії та Азербайджану», згодом вийшла заміж за Зураба Кометіані. Вітчим був головою вченої ради Інституту фізіології імені Беріташвілі й написав більш ніж 100 наукових праць, помер 24 січня 2012 у віці 77 років.
Вихованням займалися мати, вітчим (професор-психолог) і дядько по материнській лінії (Темур Аласанія, дипломат, що працював в ООН).
У Міхеіла Саакашвілі є брат Давид.
В юності Міхеіл Саакашвілі захоплювався плаванням, музикою, баскетболом, а також вивчав англійську та французьку мови. У старших класах був заступником секретаря комітету комсомолу школи № 51, де він навчався.
1984 — закінчив середню школу № 51 в Тбілісі із золотою медаллю. 1988 року служив у прикордонних військах в Чопі.
1992 — з відзнакою закінчив факультет міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т.Шевченка. Навчався разом з Президентом України Порошенком.
1993 — отримав диплом Страсбурзького міжнародного інституту з питань прав людини.
1994 — закінчив магістратуру юридичного факультету Колумбійського університету Нью-Йорка.
1995 — здобув докторський ступінь в Університеті Джорджа Вашингтона.
Навчався в Академії європейського права у Флоренції і в Гаазькій академії міжнародного права. Працював у Державному комітеті Грузії із захисту прав людини (1992), у Норвезькому інституті з питань прав людини.
Депутат парламенту Грузії (1995–1999, 1999–2000). Голова комітету з конституційних, юридичних питань і законності (1995—1998). Голова парламентської фракції «Союзу громадян» (1998—1999).
2000 — віце-президент ПАРЄ. Член Головної ради Союзу громадян Грузії.
2000–2001 — міністр юстиції Грузії.
2001 — обраний депутатом парламенту Грузії за мажоритарною системою. Створив політичну організацію «Єдиний Національний Рух» (2002). Того ж року обраний головою Тбіліського сакребуло (представницькі збори). Один із ініціаторів масових демонстрацій протесту проти Шеварднадзе з вимогами відставки уряду і проведення нових виборів. Акція протесту завершилася так званою «революцією троянд» (20-23 листопада 2003).
Після зміщення Шеварднадзе висунув свою кандидатуру на дострокових президентських виборах. Вибори відбулися 4 січня 2004 року і завершилися перемогою Саакашвілі, за якого проголосували 96,27 % виборців.
Кримінальне переслідування в Грузії
23 березня 2014 року Саакашвілі викликають для свідчення у головну прокуратуру Грузії, плануючи допитати його з приводу помилування ним 2008 року чотирьох високопоставлених співробітників департаменту конституційної безпеки МВС Грузії — Ґії Аланія, Автанділа Апциаурі, Александра Гачави та Міхеїла Бібілурідзе, засуджених як фігурантів справи про вбивство 28 січня 2006 банківського службовця Сандро Ґірґвліані, а також за протиправні дії на адресу його знайомого Левана Бухаідзе.
Також Саакашвілі мав бути допитаний як свідок у ще дев’ятьох кримінальних справах, у тому числі про загибель 2005 року прем’єр-міністра Грузії Зураба Жванії.
28 липня екс-президента звинувачено в перевищенні повноважень при розгоні опозиційної акції в листопаді 2007 року, розгромі телекомпанії «Імеді» та вилученні власності у засновника цієї телекомпанії Бадрі Патаркацишвілі. Саакашвілі в той час перебував у Нью-Йорку, він заявив про те, що не приходитиме на допит в головну прокуратуру Грузії і не має наміру співпрацювати зі слідчими органами країни.
1 серпня 2014 року Тбіліський міський суд задовольнив вимогу головної прокуратури Грузії та заочно обрав попереднє ув’язнення для М. Саакашвілі як запобіжний захід[18][19]; Саакашвілі назвав свій заочний арешт необґрунтованим.
13 серпня Саакашвілі пред’явлено звинувачення в розтраті бюджетних коштів.
14 серпня Головна прокуратура Грузії оголосила у внутрішньодержавний розшук М. Саакашвілі. Саакашвілі були оголошені звинувачення у трьох кримінальних справах. Екс-президент назвав ці звинувачення цинічними і безпідставними.
У вересні 2014 року Головна прокуратура Грузії наклала арешт на майно екс-президента, його дружини та матері.
Також у вересні прокуратура Грузії висунула Саакашвілі звинувачування у справі побиття 14 липня 2005 року члена парламенту країни Валерія Гелашвілі. Крім того колишньому президенту Грузії були пред’явлені звинувачування в перевищенні службових повноважень в рамках справи в присвоєнні телекомпанії «Імеді» і у справі про розгін акції опозиції 7 листопада 2007 року.
В кінці листопада 2014 року прокуратура Грузії висунула Саакашвілі звинувачування у справі про вбивство співробітника Об’єднаного банку Грузії Сандро Гиргвліані.
У лютому 2015 року Головна прокуратура Грузії звернулася до Генеральної прокуратури України з клопотанням про видачу Міхеіла Саакашвілі та Зураба Адеашвілі, але отримала відмову.
31 травня міністр юстиції Грузії Тея Цулукіані заявила, що Грузія вичерпала правовий шанс екстрадувати Саакашвілі, оскільки той отримав українське громадянство, проте формально він лишається громадянином Грузії.
Політична кар’єра в Україні
Передумови
25 січня 2004 делегація блоку «Наша Україна» на чолі з Віктором Ющенком була присутня на церемонії інавгурації М. Саакашвілі. 26 січня в Тбілісі відбулась неофіційна зустріч Саакашвілі з Віктором Ющенком. Крім Ющенка, на зустрічі були присутні дружина Саакашвілі, Зураб Жванія, Р. Безсмертний, П. Порошенко та Д. Жванія.
12 серпня 2008 президенти Польщі, Литви, Естонії та України під час російсько-грузинської війни здійснили візит до Тбілісі, де виступили на мітингу на підтримку Саакашвілі.
7 грудня 2013 приїхав до Києва, де зустрівся з лідером партії «УДАР» В.Кличком та виступив зі сцени Євромайдану[29]. Депутати грузинського парламенту від партії «Єдиний національний рух» жили в наметах на Хрещатику. Під час зустрічі з главою УПЦ КП патріархом Філаретом Саакашвілі заявив: «Прийде час і історики напишуть, що Російська імперія припинила своє існування на Майдані в Києві. І це так і буде. Народ обов’язково переможе, і я вірю, що буде краща доля і майбутнє, яке об’єднає всі народи».
23 лютого 2014 після повалення режиму Януковича Саакашвілі вдруге виступив зі сцени Євромайдану.
26 лютого заявив, що в Україні йому пропонували високу посаду, але зазначив, що в нього таких планів немає. Водночас Саакашвілі сказав, що дуже сумує за Грузією, але з певних причин прийняв рішення виїхати до США.
У червні М. Саакашвілі заявив, що збирається допомагати Президенту України Петру Порошенкові. 8 серпня на річницю воєнного конфлікту між Грузією та Росією у Південній Осетії у львівському храмі Святих апостолів Петра і Павла разом з мером Львова А. Садовим молився за загиблих у російсько-грузинській війні і за тих, хто віддав своє життя, захищаючи Україну.
У грудні 2014 року Саакашвілі було запропоновано посаду першого віце-прем’єра України, але він відмовився через небажання змінювати громадянство Грузії. 2 грудня Саакашвілі заявив, що на боці Збройних сил України в зоні бойових дій на Донбасі воюють багато грузинських офіцерів, які прийняли українське громадянство.
13 лютого 2015 року Президент Порошенко створив Дорадчу міжнародну раду реформ та призначив її головою Міхеіла Саакашвілі. Сам Саакашвілі сказав, що він буде координувати питання постачання Україні західної зброї. 25 лютого Саакашвілі відправився на переговори в Конгрес США про надання Україні оборонної зброї.
Голова Одеської ОДА
29 травня 2015 року Міхеіла Саакашвілі було прийнято до українського громадянства як особу, прийняття якої до громадянства становить державний інтерес України.[3] 30 травня його було представлено як нового голову Одеської ОДА[4]. Сам політик пообіцяв зробити з Одеси столицю Причорномор’я[40][41]. 31 травня він заявив, що не має політичних амбіцій в Україні і рано чи пізно повернеться до Грузії[42]. Свою роботу на новій посаді Саакашвілі почав зі звільнення 24 голів районів[43]. У свою команду запросив Юлію Марушевську та Сашу Боровика. Після свого призначення М. Саакашвілі пообіцяв, що матиме нульову толерантність до корупції. Вже на першій нараді вдвічі скоротив апарат адміністрації та відразу замінив усіх голів районних державних адміністрацій. Керівників районів вперше обрали на основі відкритого конкурсу. Також, в Одесі було запущено універсальний центр надання адміністративних послуг, на відкритті якого був присутній Президент Порошенко, але через конфлікт обласної та міської влади центр мав проблеми з функціонуванням.
Після призначення Саакашвілі в Одесі сталося декілька гучних арештів. Одним з перших було заарештовано військкома області Ю. Піскуна, який був спійманий на хабарі в $1700, потім було затримано декілька прокурорів-хабарників та розпущено 6 відділів ОДА. Саакашвілі звільнив свого радника та екс-заступника М. Кучука, який обіймав свою посаду ще за часів губернаторства Палиці через «кражу сотні мільйонів», добився відсторонення голови Іллічівського порту через підозри у корупції, також було заарештовано голову адмінісрації с. Крижанівка за підозру в розтраті 2,8 млн грн., потім голову селища було відпущено під заставу в 1,5 млн грн.
Серед своїх пріоритетів Саакашвілі також назвав ремонт доріг і відразу скасував результати тендерів на дорожні роботи через підозру у корупції. Головним своїм проектом він вважав реконструкцію траси «Одеса-Рені». Станом на момент відставки, Саакашвілі вдалося відремонтувати 30 % трасси, попри скарги на корупцію. Він ініціював проект спільного фінансування дороги: окрім державних та регіональних коштів, на трасу мали піти гроші з митниці. Проте, за часів прем’єрства Яценюка, одеська митниця отримала нові плани надходжень, що униможливило надпланові прибутки. Тоді в Саакашвілі виник перший конялікт з Яценюком, якого він звинуватив у корупції.
3 липня через бездіяльність розігнав «антикорупційний комітет» Одеси.
Саакашвілі боровся із закритістю пляжів та пообіцяв доступ до моря кожному громадянинові. Через це в нього виник конфлікт з депутатом від «Опозиційного блоку» С. Ківаловим, було відібрано приватний пляж у бізнесмена й екс-нардепа «Партії регіонів» В. Хмельницького, котрий був обнесений парканом.[48], було відкрито доступ до пляжу, який незаконно привласнив міністр екології та природних ресурсів часів Януковича М. Злочевський.
Також Саакашвілі заявив, що виступає за спрощення системи надання дозволу на виробництво вена, чим займаються багато людей на Бесарабії.
5 липня Саакашвілі заявив, що у Будинку профспілок на Куликовому полі, де під час протистоянь 2 травня 2014 р. загинуло 48 людей буде розміщено штаб ВМС України.
1 серпня, відповідаючи на питання журналістів, Саакашвілі сказав, що про війну в Одеській області каже лише російська пропаганда і заявив: «я прийшов сюди, щоб ніхто ніколи не міг принести війну в українську Бесарабію, в Одеську область. Я прийшов сюди, щоб ніхто не міг нав’язати нам Донбас[52].»
19 серпня Саакашвілі заявив, що місцеві кримінальні авторитети покинули регіон.
1 вересня на сайті Президента України з’явилась петиція з пропозицією призначити Саакашвілі прем’єр-міністром України. За два дні її підписали 2 700 осіб з 24 тисяч необхідних. Станом на 7 вересня петицію підписали близько 20 тисяч українців. Сам Саакашвілі неодноразово заявляв, що не має таких амбіцій.
У вересні соціологічні дані показували, що до Саакашвілі позитивно ставиться 44 % українців, в той час, як негативно — 38 %.
18 вересня заступник Саакашвілі О. Боровик заявив, що «Одеський пакет реформ» передбачає сім головних реформ і найпершою має бути реформа державної служби, бо робити реформи із застарілим державним апаратом неможливо, бо вони проти цього.
15 жовтня 2015 року представники громадської організації «КМ» повідомили, що у Саакашвілі є розкішна яхта, на якій він часто здійснює морські прогулянки. На борту яхти розташовані 7 спальних кімнат, переговорна і басейн. Вартість оренди подібної яхти — 700 000 євро на тиждень. Проте за інформацією з яхт-клубу, Саакашвілі не орендує судно, а нещодавно став його власником. Орієнтовна вартість угоди становила понад 50 мільйонів євро.
16 жовтня керівником Одеської митниці було призначено 26-річну Юлію Марушевську — активістку Євромайдана й філолога за освітою.
Осінню 2015 року у Саакашвілі був конфлікт з прем’єр-міністром А. Яценюком, олігархом І. Коломойським та у грудні — з міністром МВС А. Аваковим.
6 грудня під час Антикорупційного форуму, який проходив в Одесі Саакашвілі заявив, що через корупцію Україна щороку втрачає понад 5 мільярдів доларів. За даними Саакашвілі, борг Коломойського перед державою становить до 2,5 мільярдів доларів, Д. Фірташа — 500 мільйонів доларів, через Р. Ахметова Україна щороку недотримує 2,2 мільярди доларів. 23 грудня 2015 року Саакашвілі зібрав Антикорупційний форум у Києві, а 18 січня 2016 року — в Харкові[64]. Під час форумів він заявив про створення позапартійного громадського руху проти корупції та за реформи.
10 лютого 2016 року Саакашвілі повідомив, що відмовився від охорони, яка була надана йому СБУ і складалася з бійців підрозділу «Альфа» та написав, що нікого не боїться і пересуватиметься в Одесі та інших містах України без охорони. 13 лютого під час виступу у Мюнхені заявив, що не висуватиме свою кандидатуру на посаду Президента України.
Конфлікт з президентом Порошенком та відставка
2 листопада 2016 року рішенням Верховної Ради України та підписом президента Порошенка Центр адмінпослуг в Одесі був закритий, через що Саакашвілі був обурений та вимагав від Порошенка відмінити закритття центру.
7 листопада 2016 року Міхеіл Саакашвілі повідомив про своє рішення подати у відставку з посади голови Одеської обласної державної адміністрації. 9 листопада Кабінет Міністрів України запропонував Президенту України Петру Порошенку звільнити Міхеіла Саакашвілі з посади голови Одеської ОДА. Того ж дня Петро Порошенко звільнив Саакашвілі з посади голови Одеської обласної державної адміністрації (указ № 500 від 9.11.2016). Серед причин своєї відставки Саакашвілі назвав закриття Центру адмінпослуг, саботаж центральної влади при призначенні голів райдержадміністрацій та підтримку «кланів, родом з 90-х». Також під час виступу він вперше порівняв Порошенка з Януковичем.
12 cічня 2017 року, представляючи нового голову Одеської ОДА М. Степанова Президент Порошенко жорстко розкритикував роботу М. Саакашвілі на посаді губернатора, звинувативши в провалі всіх реформ, розкритикував Ю. Марушевську за те, що та не впоралась з експериментом фінансування дорожніх ремонтів за рахунок митних надходжень, звинуватив його команду в неправильному оформленні тендерів, відсутності організації субсидування населення, зазначивши, що в Одесі субсидії отримали лише 17 % населення, тоді як в інших регіонах цей показник складав 55 %, висловив здивування проблемами, що виникли у роботі Центру надання адмінпослуг, коли в інших регіонах вони працюють берперебійно. У відповідь Міхеіл Саакашвілі звинуватив Петра Порошенка у «нахабній брехні», новго голову обласної адміністрації назвав «баригою».
За час своєї роботи на посаді голови Одеської ОДА Саакашвілі виконав 14 із 34 обіцянок, 6 обіцянок він провалив, інші були в процесі виконання. Серед невиконаних обіцянок Саакашвілі залишилась прозорість адміністративних послуг, реформа Одеської митниці та перетворення Одеси на столицю Чорноморського регіону.
Через місяць після відставки, рейтинг Міхеїла Саакашвілі в Одесі складав 26,8 %, тоді як С. Ківалова — 27,7 %, Г. Труханова — 55,08 %.
Опозиція до чинної влади України
Загалом, за часів перебування у політичному просторі України та, зокрема на посаді очільника Одеської ОДА, був неодноразово звинувачений у популістських методах управління з метою збільшення власного політичного рейтингу.
Перебуваючи на посаді очільника Одеської ОДА неодноразово виступав з критикою чинного Уряду України та особисто Прем’єр-Міністра України Арсенія Яценюка. В подальшому він зізнався, що при цьому виконував політичне замовлення.
Після відставки з поста очільника Одеської ОДА Міхеіл Саакашвілі щодо своїх подальших планів в Україні зазначив:
« Я сюди приїхав не гастролювати. Я сюди приїхав серйозно і надовго. Україна повинна стати наддержавою Європи. Ми повинні диктувати умови Європі, а не навпаки. Але для цього ми повинні хоча б по-людськи себе поводити. »
11 листопада 2016 року М. Саакашвілі повідомив, що під час його роботи на посаді губернатора, Порошенко пропонував йому посаду прем’єр-міністра України, хотів, щоб він був головою його партії та був не проти проведення дострокових парламентських виборів. Також він звинуватив Порошенка та Коломойського в змові проти нього, сказав, що більше не хоче розмовляти з президентом, але виступає проти його імпічменту, натомість підтримуж дострокові вибори до Верховної Ради.
28 лютого 2017 року Міністерство юстиції офіційно зареєструвало партію Саакашвілі «Рух нових сил», яка стала 353-ю в Україні. Саакашвілі заявив, що не шукає відомих союзників, а його політична сила вже має десятки тисяч активних зарегістрованих членів і фінансують її «місцеві дрібні бізнесмени».
Головним завданням партії є: подалання корупції на всіх рівнях; чесні суди, верховенство права, недоторакність приватної власності; соціальна, політична та економічна стабільність; достойні соціальні стандарти; економіка стабільного зростання; можливості для розвитку бізнесу; розвиток національної культури та ідентичності; динамічний та прогресивний розвиток України.
***
