Жижиян просить захисту від переслідувань з боку прокуратури і поліції

1
897
Загрузка...

Активіст і громадський діяч Ігор Жижиян, який останнім часом був організатором та учасником багатьох акцій протесту проти зловживань з боку посадовців, знищення карпатських лісів, недотримання закону про люстрацію тощо, тепер звернувся до народного депутата з проханням посприяти притягненню до відповідальності осіб, винних в його переслідуванні представниками Чернівецької обласної прокуратури та Національної поліції Чернівецької області.

 

Голова ГО «Патріотична Громада Буковини» Ігор Жижиян розповів в деталях про порушені проти нього і батька кримінальні справи:

Звернувся із заявою до народного депутата України, директора адвокатського об’єднання “Адвокатська група “Солодко і партнери”, Lena Sotnyk, яка має досвід роботи із сфабрикованими кримінальними справами. Сподіваюсь, що всі хто має відношення до смерті мого батька та мого переслідування, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності:

Народному депутату України
СотникО.С.
Жижиян Ігор Андрійович
м.Чернівці, вул. О.Щербанюка, 39/38, 58022
тел. моб. 095-0-77-77-14; 098-0-7777-14

ЗАЯВА

Шановна Олена Сергіївна, звертаюсь до Вас із приводу кримінального переслідування мене та моєї родини буковинськими тітушками в погонах у період з 2010 р. по даний час.
У 2010 році, будучи депутатом Чернівецької обласної ради V скликання (фракція “Батьківщина”), я розкрив схему незаконного привласнення керівництвом буковинської міліції 5 млн. грн. з комерційного банку “ПУМБ”. Із цього приводу у мережі інтернет є чимало публікацій, в тому числі на сайтах: http://ord-ua.com; http://bukpravda.cv.ua; http://www.chas.cv.ua під назвою: “Як буковинська міліція Ахметова обікрала”; “Лист із пекла”; “Лист із СІЗО” та інші.

У 2010 р. я звертався із депутатським зверненнями до органів прокуратури про вчинення злочину керівництвом Чернівецької міліції. Натомість, мені почали відкрито погрожувати розправою та арештом. На погрози я не звертав уваги, так-як ніколи не робив нічого протизаконного. 7 квітня 2011 року погрози арештом були втілені в життя – відносно мене і мого батька сфабриковано кримінальні справи, наступного дня мене взяли під варту.
Зміст обвинувачення виходить за межі здорового глузду. У вересні 2005 року я став учасником прилюдних торгів по реалізаці майна боржника МКДО «Райагробуд», а саме адмінбудинку (контори) та котельні. Стартова ціна становила 14955 грн., запропонувавши ціну 42 500 грн., мене визнано переможцем прилюдних торгів. Отримавши всі документи на право власності, я зареєстрував дане майно у Глибоцькому БТІ. Пізніше, подарував його своєму батькові Жижиян А.Д. Договір дарування нотаріально посвідчений, у районному БТІ зареєстрований, але через 6 років, у 2011 році, слідчий УБОЗу Беженар О.Ф. у своїй творчій роботі під назвою – обвинувальний висновок – напише, що договір мав формальний характер, тому він підроблений. Порушить карну справу за ст.358 ч.2 КК України (підробка документів). Батько замовив проект реконструкції адмінбудинку під восьмиквартирний житловий будинок. Отримавши всі необхідні дозвільні документи та провівши, згідно з проектом, всі необхідні будівельні роботи, об’єкт ввели в експлуатацію. Але «професійний» слідчий УБОЗу Беженар О.Ф. кваліфікував ці дії як використання завідомо підробленого «документа» (договора дарування) – ст.358 ч.3 КК України. У період 2006 р. – 2007 р. всі квартири були реалізовані. У 2011 р., слідчий УБОЗу Беженар О.Ф. заявить, що продаж квартир має ознаки злочину ст.209 ч.3 КК України – відмивання коштів. А для повного “виконнаня” показників цей ж тітушка в погонах порушить ще й карну справу за ч.4 ст.190 КК України (шахрайство), де зазначить, що “покупців квартир уведено в оману так-як не було проведено ремонтних робіт” у новозбудованих квартирах !!! Пізніше, покупці квартир (потерпілі) звернуться до суду із клопотаннями, де зазначать, що потерпілими себе не вважать і просять суд закрити справу згідно п.1 ст.6 КПК України, за відсутністю події злочину (клопотання додаються).
Під час мого арешту, адміністрація Чернівецького СІЗО отримала завдання зламати мене у будь-який спосіб та вибити від мене хоча б часткове зізнання у “скоєнні” інкримінованих злочинів. Їхній винахідливості дивувались навіть арештанти зі стажем. Перших 8 місяців мене утримували в камері із неосудними (божевільними), за що пізніше “винні були суворо покарані оголошеною доганою”. Далі були тортури, тілесні ушкодження, ненадання медичної допомоги, щоденні “шмони” і приниження, перешкоджання у побаченні із захисниками, голодування і камера смертників (пожиттєво ув’язнених). Але не це було самим важким випробуванням. 29 лютого 2012 року після постійних допитів, обшуків і знущань, не витримало серце мого батька — він помер на 55-му році життя. Перевертні в погонах, які й досі вершать правосуддя, закатували до смерті найдорожчу мені людину. Звичайно, винним себе я не визнав і досі, так-як дана справа взагалі не містить складу правопорушення.
28 серпня 2012 року мені змінили запобіжний захід із тримання під вартою на підписку про невиїзд. Таким чином, я незаконно був позбавлений волі майже 1,5 роки.
Моє обвинувачення насправді являється спором цивільно-правового характеру, що підтверджується рішеннями судів, які знаходяться у матеріалах справи. Даний спір буде вичерпаний після відшкодування ВДВС в Чернівецькій області мені, як спадкоємцю за законом завдані Жижиян А.Д. матеріальні збитки. Після цього я в свою чергу буду мати можливість виконати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.12.2008 року. Що дасть можливість покупцям квартир, у свою чергу, виконати рішення того ж Шевченківського районного суду м. Чернівці про стягнення з них заборгованості перед ПАТ «Таскомерцбанком».
Як вбачається із вищевикладеного, єдиним законним та обгрунтованим рішенням суду в даній справі є виключно — виправдальний вирок. Сьогодні представники обвинувачення роблять спроби “узаконити” моє безпідставне тримання під вартою. Адже частина перевертнів у погонах, що забрали життя батька та сфабрикували відносно нас карні справи, продовжують “творити правосуддя” обіймаючи посади у правоохоронних органах. Вивравдальний вирок суду може призвести не тільки до звільнення їх із займаних посад, а також до отримання ними заслуженого койко-місця у виправній колонії для правоохоронців.
Щодо справжніх обставин даної справи:
На початку вересня 2005 року, в Глибоцькій районній газеті «Новий день», я прочитав оголошення про проведення прилюдних торгів. Сплативши гарантований внесок та зареєструвавшись, я став учасником прилюдних торгів по реалізації майна боржника МКДО «Райагробуд», а саме адмінбудинку (контори) та котельні. Стартова ціна становила 14 955 грн. Я запропонував ціну 42 500 грн., після чого мене визнано переможцем прилюдних торгів. Отримавши всі документи на право власності, я зареєстрував дане майно у Глибоцькому БТІ. Пізніше подарував дане майно своєму батькові А.Д.Жижияну, уклавши із ним відповідний договір дарування. Пізніше мені стало відомо, що попередній власник майна – МКДО «Райагробуд», звернувся із позовною заявою до суду про визнання торгів недійсними, через незаконні дії посадових осіб відділу державної виконавчої служби. Так, Герцаївським судом 18.04.2006.р. винесено ухвалу про залишення без розгляду даної позовної заяви через повторну неявку позивача. Рішення суду набрало законної сили. Батько замовив проект реконструкції адмінбудинку під восьмиквартирний житловий будинок. Отримавши всі необхідні дозвільні документи та провівши, згідно з проектом, всі необхідні будівельні роботи, об’єкт ввели в експлуатацію. Після цього, у серпні 2006 року, МКДО «Райагробуд» звернувся зі скаргою до Апеляційного суду Чернівецької області на ухвалу Герцаївського суду від 18.04.2006 р. Тобто той факт, що позивач свідомо пропустив строки на оскарження (15 днів), а чотири місяці очікував, коли А.Д.Жижиян закінчить реконструкцію будівлі, ставить під сумнів порядність намірів МКДО «Райагробуду». Але Апеляційний суд Чернівецької області не змінив згаданого рішення та закрив провадження. Після проголошення рішення Апеляційного суду розміщувались оголошення в ЗМІ про продаж квартир в смт. Глибока. На той момент я розумів, що спір між «Райагробудом» та виконавчою службою вичерпаний. Всі квартири були реалізовані моїм батьком. Після того, як усі квартири були продані, у лютому 2007 року, МКДО «Райагробуд» повторно звертається до суду із позовом до Глибоцької виконавчої служби про визнання торгів недійсними через протиправні дії посадових осіб державної виконавчої служби. 19.02.2007 року судом було відкрито провадження, про що свідчить ухвала Герцаївського районного суду від 19.02.2007 року. Натомість у обвинувальному акті зазначено, що провадження у справі про визнання недійсних торгів було відкрито до реалізації квартир, що у повній мірі не відповідає дійсності. Останні квартири були реалізовані моїм батьком, Жижиян А.Д., 6.02.2007 року, тобто після зазначеного відкриття провадження. Як мені стало відомо пізніше, якщо позовна заява залишена судом без розгляду, позивачу не забороняється звернутись повторно із того ж приводу до того ж суду, що і було зроблено. Так, Герцаївським районним судом 28.02.2007 р. ухвалено рішення про визнання торгів недійсними через незаконні дії посадових осіб Глибоцького ВДВС. І це після того, як всі квартири були вже продані!
Для придбання квартир частина покупців звернулась за кредитами до комерційних банків. Дізнавшись про рішення Герцаївського районного суду від 28.02.2007 року, покупці звернулись до продавця квартир, щоб їм повернули власні кошти (аванси), які були сплачені до укладання договорів купівлі-продажу. Аванси, близько 20% вартості квартир, відразу було повернуто. Покупці, які звертались до комерційних банків, відмовились погашати кредити. Банки звернулись до суду про реалізацію квартир для погашення боргу. Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці про стягнення із покупців квартир заборгованості, у 2008 році, передано до державної виконавчої служби Глибоцького району, але в супереч вимогам чинного законодавства, до цього часу жодних дій по виконанню рішень суду не зроблено. Відповідно, ці дії відповідають складу злочину передбаченого ч.2 ст. 382 Кримінального кодексу України (умисне перешкоджання виконанню рішення суду).
У вересні 2008 року МКДО «Райагробуд» звернувся із позовною заявою до суду про визнання договорів купівлі-продажу даних квартир недійсними. Так, 16.09.2008 року Глибоцький районний суд Чернівецької області, виніс рішення, де визнав всі договори купівлі-продажу недійсними (покупці визнали позовні вимоги). Покупці звернулись із позовними заявами до суду про стягнення з мого батька вартості квартир. Відповідач, А.Д. Жижиян, у судовому засіданні визнав позовні вимоги. Так, 22 грудня 2008 року Шевченківський районний суд м.Чернівці своїми рішеннями зобов’язав А.Д.Жижияна відшкодувати покупцям квартир матеріальні збитки у сумі близько 4 млн.грн.
У січні 2009 року мій батько, А.Д.Жижиян, звернувся до суду з позовом до ВДВС в Чернівецькій області про стягнення збитків, завданих діями посадових осіб цього відділу. Рішенням Шевченківського суду від 12.03.2009 року (додається) позов задоволено. Зобов’язано державну виконавчу службу відшкодувати матеріальні збитки у сумі 5 888 974 грн. завдані А.Д.Жижияну.
Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду від 30.04.2009 р. апеляційне провадження в справі за скаргою державної виконавчої служби на вказане рішення суду закрито та рішення Шевченківського суду від 12.03.2009 року про стягнення з ВДВС матеріальних збитків набуло законної сили.
За касаційною скаргою відділу державної виконавчої служби справу направлено до Верховного суду України, де 18.09.2009 р., винесено ухвалу, яка підтвердила законність всіх попередніх рішень та зобов’язала виконавчу службу відшкодувати А.Д.Жижияну матеріальні збитки у сумі 5 888 974 грн. Ідентична касаційна скарга чомусь була направлена і Головним управлінням юстиції в Чернівецькій області, на яку колегія суддів Верховного суду України 28.07.2010 року винесла ухвалу, яка також підтвердила законність всіх попередніх рішень і закрила провадження.
Оскільки рішення Шевченківського суду від 12 березня 2009 року неможливо було виконати, я за дорученням, від імені А.Д.Жижияна, звернувся із заявою про перегляд рішення у зв’язку із нововиявленими обставинами.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 5.08.2009 року заяву було задоволено, справу призначено до нового судового розгляду.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16.11.2009 року клопотання позивача про зміну відповідача задоволено, в якості відповідача притягнуто Міністерство юстиції України, Державне казначейство України та ВДВС Глибоцького району. Після мого незаконного арешту у квітні 2011 року, мій батько, Жижиян А.Д., оскільки його представник (Жижиян І.А.) у даному судовому процесі не може брати участь, звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівці із заявою про залишення даної позовної заяви без розгляду. Так, 25.05.2011 року, Шевченківський районний суд м.Чернівці виніс ухвалу про залишення даної позовної заяви без розгляду.
Даний судовий спір виник через незаконні дії посадових осіб ВДВС, які своїми діями завдали збитків державі у сумі 5 888 974 грн. здається дивним, що винних до цього часу не притягнуто до відповідальності, натомісь мене обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень.
Джерелом даного судового спору стало рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 28.02.2007 року про визнання прилюдних торгів недійсними, на яких я, Жижиян І.А., придбав приміщення адмінбудинку та котельні. У даному рішенні суду відображено чимало протиправних дій посадових осіб ВДВС Глибоцького району. Зокрема зазначено, що на день проведення прилюдних торгів, 20.09.2005 року, у боржника МКДО “Райагробуд” погашена вся заборгованість, яка стала підставою для накладання арешту на майно та інші дії по відношенню до них, про що було достеменно відомо із листів-повідомлень посадовим особам ВДВС Глибоцького району. Також, МКДО “Райагробуд” не був належним чином повідомлений ВДВС Глибоцького району про день, час і місце проведення торгів по реалізації їхнього майна. Згідно наданих МКДО “Райагробуд” документів не було проведено повторну оцінку майна експертом та їх не було повідомлено про проведену оцінку майна, яку вони могли оскаржити у 10-денний строк. Висновок експерта від 17.07.2003 року втратив свою чинність 18.01.2004 року, торги були проведені 20.09.2005 року. Як вбачається із акту опису майна, державним виконавцем було накладено арешт тільки на адмінприміщення контори, на котельню арешт не накладався, хоча з торгів було реалізовано в тому числі і котельню.
З наведеного вище, слід зробити висновок, що посадові особи ВДВС Глибоцького району Чернівецької області не мали правових підстав подавати заявку №48 на реалізацію арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах від 11.08.2003 р. ВДВС Глибоцького РУЮ не прийняло достатніх мір по виявленню майна та не повідомили вчасно боржника, МКДО “Райагробуд” про накладення арешту на майно та проведення прилюдних торгів. А також, накладено арешт та реалізовано нерухоме майно, яке не було в акті опису майна, та не було проведено повторної експертної оцінки. А враховуючи той факт, що МКДО “Райагробуд” повідомило ВДВС Глибоцького району про те, що немає потреби і підстав реалізовувати їхнє майно, оскільки вся заборгованість була погашена, слід прийти до висновку, що посадові особи відділу виконавчої служби, свідомо, вчинили ряд особливо тяжких злочинів, в результаті яких Жижиян А.Д. було завдано матеріальні збитки в сумі 5 888 974 грн.
Також варто зазначити, що посадові особи відділу державної виконавчої служби, вчиняли протиправні дії виконуючи функції представників держави, чим завдали збитків державному бюджету України у сумі 5 888 974 грн., що підтверджується рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 12.03.2009 року, яке залишено в силі Ухвалами Верховного Суду України 18.09.2009 р. та 28.07.2010 р. відповідно. При тому, що посадові особи відділу державної виконавчої служби завдали збитків державі у особливо великих розмірах, вони у даній справі являються свідками. Мій батько, Жижиян А.Д., який насправді являється потерпілим, одним розчерком пера слідчого, став обвинуваченим. Я, Жижиян І.А., який представляв інтереси свого батька згідно доручення, замість свідка — опинився у якості обвинуваченого.
Мене обвинувачують у тому, що я в період з жовтня 2006 року по лютий 2007 року шляхом обману заволодів грошовими коштами Юлик Н.А., Лютик М.С., Добрянського І.В., Ротар Р.Д. та Дрючина В.Ю.
При цьому я вважаю, що досудовим слідством допущено однобічність і неповноту слідства, висновки слідчого не відповідають фактичним обставинам справи.
Зокрема, підставою для порушення даної кримінальної справи стала заява АКБ «Сведбанк», яку вони написали після отримання повідомлення із УБОЗу УМВС України в Чернівецькій області, де було зазначено про «ознаки даного злочину». Покупці квартир (потерпілі) із заявами до правоохоронних органів не звертались, так-як їх вимоги задоволені рішеннями Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.12.2008 року. Щодо КС «Бісер», то вони уклали кредитні та іпотечні договори із своїми позичальниками (Бейко К.І. та Юлик Н.А.), де чітко передбачено зобов’язання КС «Бісер» у разі виникнення простроченого зобов’язання. По даних кредитних угодах також існують договори майнової поруки, де поручителі несуть повну, солідарну із позичальниками відповідальність усім своїм майном перед кредитною спілкою до повернення даних кредитів. КС «Бісер» до цього часу навіть не спромоглися направити письмову претензію своїм позичальникам, та що особливо вражає – навіть не звернулися до суду про стягнення заборгованості зі своїх позичальників та поручителів, що чітко передбачено кредитними, іпотечними та договорами поруки, постановами Національного банку України, інструкціями тощо.
При цьому слідство вважає, що моя вина у даній справі доведена так-як мені було «достовірно відомо, що вказані кредити не можуть бути повернуті через замовчування мною про технічний стан квартир, тому шляхом обману заволодів коштами потерпілих».
Наголошую, що жоден потерпілий на досудовому слідстві не вказував на те, що продавець (Жижиян А.Д. та Бурак К.М.) не виконали своїх зобов’язань по добудові квартир. У матеріалах справи є свідчення потерпілих, де вони вказують, що під час огляду квартир проводяться будівельні роботи та вказують на те, які ще облаштування квартир були виконані продавцем, а які вони збираються облаштувати своїми силами. Також варто зазначити, що у договорах купівлі-продажу квартир, підписаних потерпілими (покупцями), зокрема зазначено що «квартира мною, покупцем оглянута до підписання цього договору. Недоліків чи дефектів, які перешкоджали б її використанню за призначенням на момент огляду не виявлено, будь-яких претензій щодо якісних характеристик квартири до продавця я не маю».
Також всі опитані члени комісії про прийняття даного об’єкту в експлуатацію на досудовому слідстві повідомили, що всі будівельні норми, вимоги забудовником виконано в повному обсязі.
Варто зазначити, що дане обвинувачення повністю спростовується також і позитивним технічним заключенням будівельного інституту, щодо можливості реконструкції даної будівлі під восьмиквартирний житловий будинок (т.12 ст.142). Цьому заключенню передували позитивні висновки відповідних держаних служб (т.12 ст.171; т.12 ст.177; т.12 ст.178). Також судом не враховано проект реконструкції даного об’єкту (т.12 ст.179), де чітко вказано які саме будівельні роботи передбачено виконати у даній забудові. Про виконання всіх без винятку будівельних робіт передбачених проектом свідчить акт вводу в експлуатацію. Також слідчим не враховано інвентарну справу, що знаходиться у матеріалах справи, яка свідчить про виконання всіх будівельних робіт згідно із проектом. Також судом не враховано акти поточних змін виданих Глибоцьким БТІ (т.15 ст.139-Б), де зазначено, що «змін не виявлено».
Таким чином обвинувальний акт від 29.02.2016 року в частині, що «шляхом умовляння членів комісії та обіцянок виконати всі необхідні роботи в майбутньому» є вигаданий слідчим.
Сьогодні моє ходіння по муках набирає нових обертів. 29 лютого 2016 року прокуратура, всупереч постанові Садгірського районного суду від 30.04.2015 р., направила справу до Глибоцького районного суду. Хоча суд зобов’язав прокуратуру об’єднати інкриміновану мені справу із справою по обвинуваченню Бурака К.М., яку розглядає Сторожинецький районний суд. Спочатку, в 2011 р., дану справу для розгляду по суті прокуратура направила до Шевченківського районного суду м.Чернівці. Але, усвідомлюючи про сфабрикованість цієї справи, суд повернув справу до прокуратури. Пізніше, справу направили до Глибоцького районного суду, той теж відмовився приймати у ній будь-які рішення, перенаправив справу до Герцаївського районного суду. Потім дану справу двічі розглядав Садгірський районний суд м.Чернівці. Останню постанову у даній справі виніс згаданий Садгірський районний суд м.Чернівці 30.04.2015 р. та повернув справу до обласної прокурату для проведення додаткового слідства. 1 лютого 2016 року, після оголошення мною про проведення акції протесту на КПП “Порубне”, мені вручили шостий раз підряд підозру, розпочалося шосте коло слухання даної справи у судах першої інстанції.
Після Революції Гідності змінилася влада, а обличчя у судовій, правоохоронній системі та їх методи, поки що не змінились. Усвідомлюю, який важкий шлях необхідно пройти нашій незалежній державі щоб повернути довіру до правоохоронної системи та судової гілки влади.
Шановна Олена Сергіївна, звертаюсь до Вас, з проханням взяти на особистий контроль розгляд даної справи та звернутись із депутатським зверненнями до Голови Глибоцького районного суду Чернівецької області (60400, Чернівецька область, смт. Глибока, вул. Глибоцька, 2а) та Національного антикорупційного Бюро України, (03035, м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3) з метою притягнення до відповідальності винних осіб у моєму переслідуванні представниками Чернівецької обласної прокуратури та Національної поліції Чернівецької області.

Додаток:
1) Копія обвинувального акту від 29.02.2016 року;
2) Копія клопотань потерпілих про закриття даної справи (3 арк.);
3) Копія рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 12.03.2009 року.

14 березня 2016 року
/Жижиян І.А./

***

Як буковинська міліція обікрала банк на 5 млн.

***

Вимоги учасників блокування митниці пообіцяли виконати. Конфлікт вичерпано?

***

У Румунії спроби надати етнічний характер блокуванню митниці назвали провокацією

***

Протести: Дорогу до митного посту в Порубному таки перекрили

***

«Україно-румунських» власників авто пробують штрафувати (відео)

***

«Інформаційна бомба» про подвійне громадянство в обласній раді

***

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ