Потенційний секретар міськради Сєхов: Я за об’єднання в інтересах громади

7
1041
Загрузка...

Депутат міської ради Володимир Сєхов, чию кандидатуру мер Олексій Каспрук має внести на посаду секретар, відповів на запитання fakty.cv.ua, у т.ч. про військове минуле, бізнес в Криму, потенційне секретарство…

 

Після того, як міський голова заявив, що готовий внести кандидатуру Володимира Сєхова на посаду секретаря міськради, пішли різні чутки про нього. В принципі багато чого з’ясувалось після того, як сам п. Володимир, на наше прохання, надіслав свою біографію. Плюс погодився поспілкуватися про минуле та перспективи, пов’язані з можливим секретарством у міській раді.

В окупованому Криму роботи ніякої не вів

Неприємно читати і чути про себе всілякі нісенітниці, про російську армію і таке інше, – розпочав розмову Володимир Сєхов. – Друзі, знайомі, кажуть, що таке можуть розказувати або писати хіба ті, хто зовсім мене не знають. Я народився в Чернівцях. Так, жив і в інших областях, і в іншій країні. Але я українець. Так, думаю російською. Але вільно спілкуюсь українською. З донькою розмовляю виключно українською, щоби не було ніяких суржиків. Батьки живуть у Львівській області. Мені подобається українська мова.

Я колишній військовий, хоча колишніх, каже, не буває:) Я господарник. Був заступником по тилу, на мені все було – від подачі води і закінчуючи вивозом сміття з їдальні, де харчувались солдати.

Ви, кажуть, захоплюєтесь покером…

Я не граю в покер.

Що з бізнесом в Криму?

У 2013 році, коли не передбачалось ніяких таких подій, ми зареєстрували там підприємство, яке надавало послуги громадського харчування. З хорошим товаришем. Організували ТОВ, літери прізвища мого і його – «СВ-Компані». Тоді нічого не віщувало проблем. Після Майдану все змінилось. Всі контакти з Кримом обірвали. У 2014 році, приїхавши туди і побачивши ситуацію (розруха, «СРСР», не було відпочиваючих), зрозумів, що поки що не можу брати участь у тому проекті. В окупованому Криму роботи не вів ніякої. Підприємство «висить», не працює – з надією, що Крим повернеться в Україну. Передав всі повноваження компаньйону, який там живе. І наразі не маю ніякого відношення до того бізнесу.

Зараз спекулюють на цьому питанні – мовляв, «окупантів годує» і т.п. Відповідально заявляю, що ніякої економічної діяльності в окупованому Криму я не веду.

В армії був заступником з тилу, але не крав

Військова посада у Вас була непогана ніби…

Я колишній офіцер. У мене склад розуму підприємця. 9 років віддав армії. На той момент біда була в армії. На тій зарплаті не міг сім’ю утримувати. Хоча був заступником з тилу.

Все йшло через мене. Але я не краду. Як можна було вкрасти у солдата шматок м’яса і принести додому. Це не в моєму характері. Через це, може, у мене були розбіжності з деким. Я не вмію красти. І мої колеги по службі, які мене знають, можуть підтвердити.

Я не прийшов до міськради перетягувати канат політичний між фракціями, партіями. Хочу, щоби була консолідована робота депутатів на благо громади. Я забезпечена людина, самодостатній, мені не треба, як кажуть, «мелочь по карманам тырить». Я на вул. Суворова живу. Бачите в якому стані вона тепер? А була цвітуча вулиця, з ідеальними тротуарами, квітучими каштанами. Хочеться змінити ситуацію на краще. І, повірте, в плані господарської діяльності я непогано знаюсь – в частині я відповідав за все. У нас було близько 60-70 офіцерів, а разом з солдатами – до 500 людей. Рядовий і сержантський склад жив там, в окремому військовому містечку, а офіцери – на час навчань.

Мені, як, мабуть, і всім або більшості чернівчан, напевно, набридла «політична анархія» в раді. Депутати мають діяти на благо Чернівців і чернівчан, а у нас, на жаль, багато політичних ігор та інтриг закулісних. Хочеться відійти від цих інтриг і перейти до господарської діяльності, справ, пов’язаних з життєзабезпеченням міста. А не просувати «шкурні» питання свої або своєї партії…

Не збираюсь під когось «підстилатися»

Для Вас самого те, що висунули Вашу кандидатуру на секретаря, стало сюрпризом?

Справді я не балотувався в депутати «з прицілом» на секретарство. Це серйозна посада, яку, по ідеї, треба заслужити. Наша фракція висувала 3 кандидатури – Андрій Кавуля, Ромео Скрипа і я. Це було погоджено на політраді фракції. Раніше ми висували кандидатуру Василя Максимюка. Потім зрозуміли, що мер його кандидатуру не внесе (він офіційно заявив це). Кавуля теж не отримав необхідну підтримку, дехто вважає його «одіозним»…

А ще була кандидатура Наталії Якимчук, яка взяла самовідвід. То, зрештою, Ви опинились «крайнім»?..

Я не крайній, я середній:) Можна було відмовитися, не йти. Але ж це щось на кшталт позиції «моя хата з краю»… Я розумів, що фракція мене підтримує, я не сам себе представляю, а йду від фракції. Моя кандидатура була запропонована не мером Олексієм Каспруком, а фракцією.

Ми для чого зібрались у міськраді – когось знімати, ставити, просувати? Зібрались, щоби плідно працювати радою, впливати на мера, на виконавчі органи влади. Треба всім депутатським корпусом об’єднатися і працювати на благо Чернівців.

Я не збираюсь під когось «підстилатися». Буду дбати про інтереси Чернівців.

Суджу про людей з професійної точки зору, а не з партійної

У раді поки що не дуже пахне консолідацією…

У кожної партії є своя позиція, своє бачення. В якійсь частині воно правильне. Всіх обрали чернівчани, значить кожен має право відстоювати інтереси своїх виборців. Саме консолідуючись і об’єднуючись, чуючи всі партії, громаду, розуміючи проблеми людей, можна рухатись у правильному напрямку. Проблема деяких депутатів у тому, що вони не дуже знають що робиться на округах. Я під час виборчої кампанії обійшов всі під’їзди на окрузі. А помічники – всі квартири. Я склав список всіх проблемних питань, які висловлювали люди, систематизував і буду працювати, як депутат від округу, над їх поступовим вирішенням. У деяких питаннях доробляю те, що починав під час передвиборчої компанії. Якщо піти на мій округ, можна переконатись, що більшість людей підтримує. Я спілкуюсь з людьми, працюю з начальницею ЖРЕПу – в інтересах виборців.

У нас в раді 42 депутати, з якими можна і треба спілкуватися, проводити наради і рухатись в правильному напрямку. А ці «лебідь, рак і щука», які тягнуть в різні сторони – це нікому не потрібно, так не буде плідної роботи…

Але ж Ви представляєте конкретну партію (БПП «Солідарність»), яка може на Вас політично впливати?

Я не прив’язуюсь до якоїсь партії. Люблю судити про людей виключно з професійної точки зору. З професіоналами легко працювати, на них можна покластися. І результат буде максимально ефективним. І мені байдуже, хто з якої партії. У нас є достатньо депутатів-господарників, люди з великої літери, які добре знаються на своїх галузях і сферах. Треба чути кожного і приходити до спільного знаменника.

Думаю, ніхто не хоче займатися політичними інтригами

Як Ви думаєте, мер може, як кажуть, «піднятися над ситуацією» і діяти в інтересах громади, не зважаючи на партійні інтереси?

Я дуже сподіваюсь, що ми, єдністю депутатського корпусу зможемо впливати позитивно і на мера. Думаю, ніхто не хоче займатися політичними інтригами. Особисто я – точно. Я не прийшов, як кажуть, «продаваться за три коврижки». Я іншого складу розуму людина. І те, чого я досягнув в житті, – великою мірою, завдяки порядності в тому числі.

І довіру виборців отримав. Я біля кожного будинку проводив маленькі збори, пояснював свою позицію. І пройшов до ради з хорошим відривом від своїх колег, які балотувались по тому округу, взяв 24%, це 4 результат в партії. Забезпечив і хорошу явку виборців. Вдалось достукатися до людей – своїми діями показав, що йду працювати, а не для самоутвердження чи щоби просто стати депутатом.

Під час виборчої кампанії відчув, що слово депутат у нас вже має не колишній сенс (що це людина, яка допомагає людям), а якийсь лайливий сенс. Хочеться змінити це – щоби з гідністю нести цей депутатський значок. Десь половина депутатів його не одягає. Хтось вважає, що не заслужив, може. Треба повернути довіру виборців до депутата. Щоби чітко було видно, що це людина, яка виражає думки і проблеми свого округа. А всі 42 депутати – мають виражати інтереси всіх чернівчан.

Я «за замовчуванням» завжди за об’єднання. Сила людини не втому, щоби з кимось посваритися, розійтися, зламати щось. А сила в тому, щоби склеїти, попри політичні, або, може, якісь особисті погляди. Розбити чашку – не проблема. А ось зліпити і потім попити з неї – це вже складніше. Може, це порівняння трохи невдале, але у нас в раді, виходить, ця умовна чашка «за замовчуванням» розбита. Хочеться ці шматки зібрати докупи, склеїти і – вперед, до робити в інтересах міста. А якщо займатися перетягуванням політичного канату, – це на роки Чернівці будуть незрозуміло де…

З Охотським відкриті дружні стосунки

Вас називають «людиною Охотського»…

Я знаю Олега Охотського, вважаю його хорошою людиною, успішним бізнесменом. У нас з ним відкриті дружні стосунки, базовані не на користі, не на вигоді, не на лобіюванні якихось інтересів.

Я спілкуюсь з багатьма людьми, у т.ч. з депутатами. І я сподіваюсь, що підтримують. Треба дивитися на ситуацію з позиції, а що ми можемо, об’єднавшись, зробити для Чернівців. Мені сподобалось, як сказав учасник АТО на сесії, коли запропонував подумати, для чого сюди прийшли? І під час тієї хвилини мовчання я думав про це. Ми ж прийшли сюди працювати, а не займатися лицемірством і політичними інтригами. Не для цього народ нас обирав.

У мене був дуже зворушливий приклад на окрузі. Старша жіночка 2 роки не виходила з квартири, 20 років вже інвалід. Максимум виходила на балкон. То під час виборів вона попросила родичів відвезти її на виборчу дільницю, щоби вона могла проголосувати, підтримати мене. Я стояв цілий день на дільниці. Бачив це, і відійшов в бік, бо сльози тремтіли в очах. Це дорогого коштує. Тому хочеться виправдати довіру і цієї жіночки, і інших виборців, щоби вони не бачили «цирк» на сесіях. Їх не цікавить політика, їх цікавить, щоби було тепло вдома, вода, щоби могли оплачувати ті комунальні послуги. Зрозуміло, що на тарифи ми не впливаємо. Але маємо робити все залежне від нас, щоби людям було легше і краще жити.

У 2007 році виграв з командою чемпіонат України з пейнтболу

Ви пов’язані і зі спортом…

Я активно займався спортом, коли навчався в інституті, був у військах. Входив у збірну інституту, з 8 тис. входив до 20-ки кращих у військовому триборстві. 3 км вибігав з 11 хвилин в берцях. Підтягувався разів 35-38. Добре стріляю.

Ще займався пейнтболом. У 2007 році наша команда «Desesperado» (у перекладі – відчайдушні) була чемпіоном України з пейнтболу, виграли фінал Української пейнтбольної ліги в Одесі. Це Ліга трійок. Та команда потім розпалась. Це недешевий вид спорту. Не так багато людей можуть витрачати в місяць по пару сотень доларів… Півтора-два роки і я вже не граю. Трохи не до ігор тепер.

А як вболівальник, яким видам Ви симпатизуєте?

Футбол, напевно, поза конкуренцією тут. Дуже люблю біатлон. Я сам захоплююсь лижами. Не біговими, а швидкісним спуском. Ну, вболіваю за всі види, в яких наші земляки і співвітчизники успішно виступають.

За розмову подякував
Георгій МАЗУРАШУ, fakty.cv.ua

***

Потенційний секретар міськради в російській армії не служив (біографія)

***

Потенційний секретар міськради служив в російській армії і має бізнес в Криму?

***

Загрузка...

7 КОМЕНТАРІ

  1. Спасибо за материалы про кандидата.
    Есть некоторые вопросы з Владимиру.
    Уверен, что в покер не играет? Зачем врать? Играет с Охотским, это весь город знает.
    Внес ли он в декларацию информацию про соучредительство фирмы в Крыму?
    Почему после “Турбины” не указано место работы? Что за секреты?
    Жду ответы!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ