Пройшло два місяці як у Чернівцях подорожчали маршрутки. Ні, тут не буде істерик стосовно зміни тарифу. Я розумію, заробляти і їсти потрібно усім. В кінці кінців, якщо за місяць ти здійснюєш 60 поїздок на роботу і додому, то це виходить різниця в 30 гривень за місяць, трохи більше одного долару нині. Але питання полягає трохи в іншому – як приймаються рішення і як потім за цим слідкують.
Так вже вийшло, що подібні питання стають вигідними для політичних опонентів влади. Але якщо ти звичайний чернівчанин, який не згоден десь з діями влади, то будь готовий, що в кращому випадку тебе ніхто не стане слухати, тому що ти провокатор, а в гіршому тебе звинуватять у підроблянні на якусь політичну силу і назвуть якимись грубими словами. Така вона демократія «по сучасному». Ну та біс з ними, за роки моєї роботи мені до подібних випадів не звикати.
Під час обговорень ситуації з подорожчанням, мене цікавило економічне обґрунтування подорожчання від перевізників, і я наголошував, що вони просто не зможуть їх надати, тому що на більшості маршрутів квитки не видають. Також обговорював те що потрібно підходити до проблеми не тільки з одного боку. Так, подорожчання, наприклад, – вимога часу, але, у свою чергу, перевізники мають прибрати водіїв-курців, шансон з маршруток, та й не заважало б і прибирати в них хоча б раз на тиждень, а не на місяць. Та міська влада подібних побажань не чує з причин, які я вже зазначав вище, а перевізники, отримавши бажане, миттєво про свої обіцянки забувають.
Тому просто опишу свої спостереження з номерами маршрутів, якими я їздив за ці два місяці (приклади з інших маршрутів ви можете додавати у коментарях), про зміни, що відбулись, чи правильніше буде сказати – не відбулись…
Пам’ятаються активні виступи на пікетах керівника 10-го маршруту. Я два роки їздив цим маршрутом на роботу і ні разу за цей час не отримав квиточок. Думаєте ситуація змінилась? Ні. Квитки так і не дають, а коли попросив, сказали, що закінчились. Також квитки у наявності, але не видаються, на більшості маршрутів із Садової, маршрутах на Садгору, зокрема, 2 і 23. На прохання видати квиток, можуть і нахамити, мовляв, що я такий жадний і мені йому 3 гривні шкода, та зі скривленим обличчям все ж видати квиток. Калинівський напрямок, окрім 22-го маршруту, квитків, за моїми спостереженнями, ніколи й не бачив – як до подорожчання, так і після.
На противагу слід зазначити, що завжди видають квитки у 1, 5, 7, 9, 11, 12, 20, 29, 38, 39 маршрутах.
Водії як курили на 5, 10 і 39 маршрутах, так і курять… Стараються, щоправда, при під’їзді на кінцеву зупинку, але пасажирам від того не легше, а на зауваження у відповідь чути тільки: «А коли мені ще курити? В мене графік».
Про прибирання в автобусах, перероблені вантажні бусики, де не влазять коліна, та про графік руху навіть згадувати не хочеться. Простоявши якось в очікуванні 38-го 50 хвилин о 18 годині, мене вже нічого не дивує. А ось питання музичного супроводу якогось там «рускава радіо» або «шансон» для мене стоїть гостро. Довелось з одним водієм спорити якось, все на тому ж 10-му маршруті. Він мені доказував, що це його маршрутка і він у себе вдома. Саме тому, як то кажуть, він замовляє музику і визначає її голосність. Мої доводи, що в маршрутці ця музика може комусь не подобатись, чи що дітям в автобусі не варто слухати «замочи наглушняк эту суку “Сирень”» із репертуару Круга, категорично не сприймались. Довелось доводити протилежне, причому досить жорсткими методами. Але чому я маю псувати собі нерви кожен раз?
Виникає купа запитань, на які хотілось би отримати відповіді. Як перевізники будуть рахувати економічне обґрунтування подорожчання наступного разу без квитків? Довіряючи водіям? Чому міська влада, погодивши підвищення тарифу, ніяк не контролює перевізників, усунувшись від цього питання? Як, і за скільки, ДАІ з року в рік допускає на «Калинівський» маршрут ці перероблені коробочки з відстанями між сидіннями в долонь, де доросла людина навіть не зможе сісти?
А поки у нас все, як співав покійний Кузьма…
«Їде маршрутка, як велика собача будка.
на дорозі всіх підрізає,
Бо шансон в салоні рубає.
Владімірскій централ»
Олексій Пономаренко, fakty.cv.ua
***
Дякую за людську розповідь