Фото: Чернівецький депутат «засвітився» біля лінії фронту (ексклюзивний коментар)

1
2166
Олег Громадський
Загрузка...

На розміщених в інтернеті фотографіях з розташованого біля лінії фронту населеного пункту засвітився і депутат Чернівецької міської ради.

ATO-karta-copy

Фото розміщені на сторінці ГО «Золоті Леви Чорної Сотні» з наступним підписом: «Наш командир Тарас, вирішив провести захід, який нагадує жителям Станиці Луганської кольори рідного стягу, нагадує на якій землі вони живуть; незалежно від мови, національності та поглядів. Всі ми – українці! Україна Єдина!
Чорносотенці поїхали по вулицям та прикрасили Станицю синьо-жовтими прапорами. Слава Україні!!!»

На одній із фотографій ми впізнали чернівецького депутата Олега Громадського, який, як ми повідомляли, пішов добровольцем служити.150212-Gromadsjkiy-pidpys

Наші припущення підтвердила і фотографія, яку нам надіслав один з читачів – на ній фрагмент стіни, де свої «автографи» залишили Громадський і Поляк (чернівецький і вижницький керівники ГО «Золоті Леви Чорної Сотні»). Там, до слова, був і запис Василя, якого «методом тика» з третьої спроби вдалося «вирахувати» серед чернівецьких учасників АТО – це таки запис Василя Забродського. Він пояснив, що йдеться про «перевалочний пункт» у Слав’янську, де, зазвичай, воїни ночують перед відправкою на фронт: «Я теж там ночував, а зранку поїхали далі. Потім бував там і коли відвозили волонтерську допомогу».

У понеділок, 16.02.15, вечері нам вдалося додзвонитися до Олега Громадського, який відповів на декілька запитань від fakty.cv.ua.

Олеже Володимировичу, вітання з Чернівців! Ми припускаємо, що впізнали Вас на фото в інтернеті зі Станиці Луганської…

Дякую за вітання. Про фото не можу сказати, не знаю, про що саме мова.

Фото про те, як встановлювали жовто-сині стяги в Станиці Луганській. Інформація зі сторінки ГО «Золоті Леви Чорної Сотні»…

А, так, це може бути, нас четверо виконували це завдання, двоє встановлювали, двоє охороняли.

Яка ситуація в Станиці Луганській?

Поки що, тьфу-тьфу, спокійно. Обстрілювали сильно в ніч перед припиненням вогню. Десь до 00:20 15 лютого.

Тобто Ви вже пройшли «бойове хрещення обстрілом»?..

Хотів би я сказати, як один відомий політик, що тут нічого страшного немає, але не хочу займатися «популізмом» – під час обстрілів реально страшно…

Серед ваших, сподіваємось, втрат немає?

Слава Богу, ні. Лише хлопцю щоку поранило.

Це ще до припинення вогню?

Ні, вже після..

Так є надія на реальне припинення кровопролиття після мінської зустрічі?

Ми дуже сподіваємось, що так воно і буде. Бачимо, що супротивних, який розташований за річкою, рухає ту військову техніку «взад-вперед», але не видно, щоби її відводили… Нас розділяє річка. Мости зруйновані. Якщо й немає бойових дій, обстрілів, все одно розслаблятися не можна – в цей час є небезпека атак диверсійними групами…

Яке завдання виконує ваш підрозділ, якщо не секрет?

Ми охороняємо об’єкт. Дві години чергуємо, чотири відпочиваємо, такий графік. Коли обстріл, то треба ховатися. А коли обстрілів немає, то допомагаємо, як можемо, місцевим мешканцям. Наші активісти «чорносотенці» привезли машину «Швидкої допомоги», є жінка-лікар, тобто можлива медична допомога теж надається місцевим мешканцям.

І які там настрої, як Ви відчуваєте?

Напевно, більше не раді, ніж раді нам… Але є і такі, що за Україну. Є переселенці з Вінниці, Закарпаття і т.д., у них проукраїнські настрої. А так – по різному…

Але ж ви допомагаєте їм…

Як можемо. І гуманітарну допомогу роздавали. Розставили по селищу скриньки, залишили номери телефонів, щоби зверталися, якщо потрібна якась допомога. Буває, когось треба зі Станиці Луганської відвезти кудись по стану здоров’я, або ще щось таке.

Побутові умови там напевне непрості…

Як кажуть, «на війні як на війні»… Світла немає, зате в штабі є інтернет.

А як же заряджаєте мобільні телефони?

Включаємо генератор на декілька годин і заряджаємо. Взагалі по телефону не дуже балакаємо. А, ще можна відзначити, що ми тут випускаємо своїми силами місцеву газету «Станичная правда», російською мовою, але з українською інформацією, зрозуміло. Бо ж у людей «інформаційна ізоляція». Привезли принтер, щоби роздруковувати. Невеличка, формату А4, з двох боків інформація. Але хоча би щось люди можуть дізнаватися. Ще я зранку після обстрілу в ніч на 15 лютого відзняв на телефон відео після «бомбьожки». При нагоді покажу…

Тримайтеся!

Дякую! Все буде добре!

Записав Георгій МАЗУРАШУ, fakty.cv.ua

***

Установка державних прапорів у Станиці Луганській

***

ЧОРНОСОТЕНЦІ СПІЛЬНО З НАЦГВАРДІЙЦЯМИ РОЗКРИЛИ ЖОРСТОКЕ ВБИВСТВО В СТАНИЦІ ЛУГАНСЬКІЙ

Події відбувалися декілька днів. Почну з того, що 14 лютого до нас по місцю нашої дислокації підійшли місцеві жителі з проханням допомогти в перевезенні двох осіб в найближчу медичну установу. По попередній информації це постраждалі через побиття дві жінки. То була вже вечірня година, темнілося і починались обстріли Станиці зі сторони Луганська. Але порадившись, побратими розвід роти батальйону “Чорна Сотня” та бійці розвідувальної групи “Саїда” батальйону Кульчицького, вирішили виїхати до місця де знаходились постраждалі. Вирушили двома автівками в складі двох військових медиків та групи прикриття з 4 бійців.
Доїхали! Село Козаче. Старенька хатка. В хаті жінка Ольга, років 40-ка, та її двадцятирічна донька Катерина. Підлога та ліжко кімнати в якій вони лежали в плямах крові. По місцю не виясняли деталі, та було зозуміло, що вони в важкому стані.
Доправили до бази о 20 годині. Після ретельного огляду нашими медиками вияснилось: потерпілі мають відкриті черепно-мозгові травми, рани по тілу. Катерина може до ранку не дожити, якщо ближчим часом не отримає кваліфікованої допомоги хірургів та реаніматологів. В той час користуючись тим, що до запланованого “перемирья” ще 4 години, терористи вели дуже активний вогонь по нам. Виїздити не реально! Чекаємо 12-ї!
Дякуюемо медикам “Касандрі” та “Греблі”, які під канонади війни, робили все можливе й неможливе, щоб зберегти життя Ольги та Катерини.
Дваннадцята. Тиша. Виїхали на нашому “Ангелові” (авто швидкої допомоги батальйону “Чорна Сотня”), з нами супровід з бійцями “Саїда”. В швидкій медики контролюють стан потерпілих. Найближча лікарня в населенному пункті Петрівське, що біля Щастя. За півтори години були на місці. Там передали Ольгу та її доньку черговим лікарям. Ті в свою чергу надали необхідну допомогу, але поінформували нас, що зранку перевезуть їх до Северодонецьку, так як при таких травмах потрібне втручання нейрохірургів. В Петрівському таких нема… Видужуйте дивчата!
Ранок 15-го лютого. Неділя. Є інформація, що сусіди знайшли в дворі постраждалих свіже захоронення і невідома доля ще пятьох членів сім’ї Ольги та Катерини: бабусі Валентини, дванадцятирічної Євгенії, трирічної Каріни, двухмісячної Даринки та батька двох молодших дівчаток Андрія (співмешканця Ольги) . Віїздимо до місця скоєння “злочину”. Перша група в складі чорносотенців “22”-го, “Рекса”, “Марека” та нацгвардійців “Крави” і “Греблі”. Вхідні двері хати закриті. “Прочісуємо” прибудинкову територію. Все чисто. За сараєм теплиця. Заходимо і… дійсно, посеред теплиці викопана ямка, а в ній видніється щось замотане в тканину. Наш медик “Гребля” обстежив. Підозрює: “Схоже на руку!”. Нічого не чіпаємо. Телефонуємо місцевим працівникам міліцї.
На вулиці вже зібрались сусіди та родичі сім’ї. Поки їдуть криміналісти спілкуємось з місцевими. Віясняємо: декілька днів батьки пиячили, 13-го числа Андрій ходив по селу і розказував всім, що відправив всіх в Росію, а маленьку Даринку залишив біля себе. Не повірили, бо чоловік мав погану славу на селі. В цей день, до нашого приїзду, родичі забрали з дому двох молодших діточок, Каріну та Дарину. Доля бабусі Валентини та дванадцятирічної Жені невідома. Прикро, але підозрюємо, що наша “теплична” знахідка якось пов’язана з їхнім зникненням.
На місце прибув командир розвідвзводу НГ – “Саїд” з бійцем на позивний “Грін”. Почали пошуки Андрія. Вся підозра паде на нього. Консультація з людьми про його можливе місцеперебування дала результат. За 40 хвилин Андрій був знайдений завдяки зусиллям “22”-го та “Крави” і доставлений в двір свого будику. Ще до прибуття представників МВС він зізнався в тому, що скоїв вбивство Валентини та дівчинки Євгенії (відео зізнання:). “Вбивця” був переданий в руки правоохоронців для подальшого розслідування, суду та покарання, як того вимагає законодавство України.

Інформація ГО “Золоті Леви Чорної Сотні”

***

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ