У облдержадміністрації відбулася прес-конференція учасників АТО Сергія Козака та Іллі Дроздюка, які після місяців лікування та реабілітації в Київському військовому госпіталі, повернулися до Чернівців.
Хлопці просять не називати їх героями, та це неможливо, оскільки те, що вони пережили на Сході України інакше, як героїзмом, назвати не можна. Наприклад, історія Сергія стала дуже розповсюдженою у веб-просторі, адже практично не знайдеться таких, хто б не чув про солдата, який після обстрілу поклав власну відірвану ногу у рюкзак. Було помітно, що нашим захисникам було важко розповідати про пережите, однак, вони спокійно відповіли на запитання журналістів.
– Сьогодні 6 місяців з дня поранення, – розпочав Сергій. Взагалі на Схід, а саме в район міста Добропілля Донецької області, він потрапив ще у квітні. Далі Сергій розповів, як він отримав поранення:
– Ми поверталися з завдання, натрапили на засідку в районі села Долина. Перший постріл зі сторони терористів був влучним з гранатомета в наш БТР, після якого я отримав поранення, більше влучних пострілів виявлено не було.
Сергій Козак вважає порятунок ноги не власним героїзмом, а героїзмом лікарів, які ризикнули пришити ногу, яка близько 5 годин була без кровопостачання. До речі, за іронією долі, перший лікар, який робив операцію, зшивав судини, – родом із Сокирянського району. Ніяких надій, що нога буде «жити» не було, та ризик себе виправдав.
Як зазначив Сергій, відношення жителів Сходу до українських солдатів сильно змінилося із початку АТО, тепер місцеве населення вже не бачить в них жахливих «бандерівців», а усвідомлює на чиєму боці правда і закон.
Крім того Сергій вважає, що неправильно відправляти на фронт молодих необстріляних хлопців, які не володіють навичками, зброєю, із слабким психологічним станом, а призивати потрібно чоловіків як мінімум від 30 років.
Ілля Дроздюк через отримані травми змушений носити на шиї спеціальний апарат, тому говорити йому дуже важко. Ілля – контрактник, був поранений під м. Красний Лиман:
– Просто відчув, що важко дихати, болю не відчував… побачив товариш, не розгубився, надав першу медичну допомогу, а потім вже швидка допомога доставила в шпиталь.
Тепер героїв чекають місяці реабілітації. Наприклад, Сергій Козак практично заново буде вчитись ходити. Окрему подяку хлопці висловили волонтерам, які забезпечують фронт усім необхідним. А усмішка на їхніх обличчях заставляє вірити у те, що нас нікому не здолати і недалеко вже той час, коли буде мирне небо над головою…
Іван Сірецький, Fakty.cv.ua
Фото автора
