Мовний закон ухвалили в інтересах громадян України, чи задля розколу?..

0
421
Загрузка...

У четвер, 25.04.2019 р., Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Як зазначається на сайті ВР (rada.gov.ua), законодавчим актом встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Правда, і у «головному документі країни» – Конституції України чітко написано: «Державною мовою в Україні є українська мова» (Стаття 10). І до ухвалення цього «мовного закону» в Україні ніхто і ніщо не заважало вільно використовувати українську мову на роботі та в побуті. То що за ажіотаж навколо цього закону і нібито великої його актуальності і терміновості?.. Знову «політичні ігри»?.. Минулого разу «мовні пристрасті» у парламенті призвели до дуже сумних наслідків…

На прийняття закону відреагував публічно вже і новообраний президент України Володимир Зеленський (який, правда, ще не вступив у нові повноваження): «Перед Україною сьогодні стоять серйозні виклики, які ми зможемо подолати лише разом. Російська агресія, повільний економічний розвиток, масова еміграція українців за кордон, тотальна корупція – це проблеми, які стосуються кожного з нас і суспільства в цілому. Тому ми повинні ініціювати та ухвалювати такі закони й такі рішення, які консолідують суспільство, а не навпаки.
Українська мова – єдина державна мова в Україні. Так було, так є і так буде. Щодо цього питання – жодних компромісів. Держава повинна дбати про розвиток української мови, про розширення сфери її вжитку. Це теж безумовно, з цим погоджується все суспільство.
Питання в методах, якими ми втілюємо в життя цей стратегічний курс. Моя принципова позиція – держава має сприяти розвитку української мови шляхом створення стимулів і позитивних прикладів, а не заборон і покарань, ускладненням бюрократичних процедур, множенням кількості чиновників замість їхнього скорочення.
Законопроект про державну мову розглядався під час виборчого циклу, що зробило його заручником політичної риторики. Закон був ухвалений без попереднього достатньо широкого обговорення із громадськістю. До проекту закону було внесено понад 2 тисячі поправок, що свідчить про відсутність згоди щодо окремих його положень навіть у Верховній Раді.
Сьогодні важко спрогнозувати наслідки ухвалення цього закону – остаточний його текст, з урахуванням усіх поправок, наразі недоступний. Після мого вступу на посаду Президента буде зроблений ретельний аналіз цього закону, щоб пересвідчитися, що в ньому дотримані всі конституційні права та інтереси всіх громадян України. За підсумками аналізу реагуватиму відповідно до конституційних повноважень Президента України i в інтересах громадян».

Виглядає, що «порошенківці» роблять все можливе, аби якось погіршити і ускладнити й без того не веселі «стартові позиції» для новообраного президента?.. (дивним чином саме тепер і Кремль активізувався, зокрема, із сприянням видачі російських паспортів на непідконтрольній нам території України…)

А ви що думаєте з цього приводу? (в коментарях).

***

Буковинський нардеп Григрій Тіміш, який позиціонує себе і як представник румуномовного населення Чернівецької області, висловив ряд зауважень до ухваленого закону:

«Закон «про мову» – це вимога часу та суспільства. Він повинен забезпечити функціонування української мови, як державної. Безперечно, це потрібно в рамках виховання патріотичних громадян, утвердження державних цінностей та ідентичності українського народу. Але, є ряд моментів, які, на жаль, не враховані в Законі. Мені шкода, що нас, етнічних румунів Буковини не чують та безпідставно пов’язують із московським проектами для розділення українського суспільства та продовження русифікації.
Етнічна меншина, яка історично проживає компактно на кордоні з Румунією вже століттями, потребує уваги відповідно до міжнародних та європейських норм співіснування, а не піддаватись розгляду через призму проблеми русифікації українського населення. На жаль, європейська практика і модель міжетнічних стосунків майже не бралась до уваги під час розробки та розгляду законопроекту. Це стосується й румуномовної меншини, представником якої я є в парламенті. Я ініціював відповідні правки, більшість з яких, на жаль, не були враховані. Підтримую багато прогресивних ініціатив законопроекту, але без врахування окремих думок та позицій від груп національних меншин, не міг проголосувати «за». Я представник румуномовного округу, і переважна більшість моїх виборців вимагала, щоб певні правки таки були враховані
»

***

***

***

А ось і про “за лаштунками” цього закону:

***

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ