В інший світ відійшов Іван Снігур…

0
319
Іван Снігур. Фото: buknews.com.ua
Загрузка...

У неділю, 9.10.16, на 88-му році життя в інший світ відійшов Почесний громадянин Чернівців – Заслужений майстер народної творчості України Іван Снігур.

 

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив мер Чернівців Олексій Каспрук:

«Зупинилося серце Почесного громадянина нашого міста Івана Назаровича Снігура. Людини, яка відкривала нам Чернівці, Буковину, творила міфи і дарувала відчуття причетності до історії.
Він був великим Митцем, який у творіння своїх рук вкладав любов до оточуючого, людей та свою душу.
Він був колекціонером часу, бо збирав не стільки унікальні предмети, як пам’ятки про важливі моменти історії Чернівців і чернівчан. Його історії і поради завжди були мудрими, добрими і вчасними.
Він найбільше любив перші дні жовтня, коли ми віншуємо Чернівці, з любов’ю гортаємо сторінки історії міста. І цього разу Іван Назарович так радісно слухав, як лунає над Чернівцями святкова “Марічка”.
Його душа на крилах лелек відлетіла у вирій. Але його спадок, велика любов до Чернівців є вічними.
Запалимо свічу і схилимо голови перед пам’яттю людини, яке своє життя присвятила нашому місту, краю, Україні! Хай земля буде пухом!».

Іван Назарович Снігур (5.06.1929-9.10.2016) — етнограф, фольклорист, краєзнавець, snigurivanрізьбяр, писанкар, майстер лозоплетіння; письменник, мистецтвознавець, художник-прикладник; Заслужений майстер народної творчості України.

Іван Назарович Снігур народився 5 червня 1929 в селі Грозинці Хотинського району Чернівецької області. Він був найстаршою дитиною в родині, де підростало ще троє малюків. Сільську школу з румунською та російською мовами навчання мусив покинути, бо треба було орати, сіяти і збирати урожай, вчився на коваля, майстра з виготовлення візків.
У 1945 році батько повернувся з війни інвалідом. На сімейній раді вирішили, що Іванко мусить їхати на заробітки. У голодний 1946 рік юний Іван Снігур пішки прийшов з Грозинців у Чернівці.То був чи не найважчий період у житті Івана Назаровича.
В 1947-1949 рр. працював столярем-різьбярем на підприємстві (пізніше,у 60-х роках, він яскраво виявив свою творчу вдачу в такій самобутній галузі мистецтва, як декоративна дерев’яна композиція).
У 1960-1961 рр. Іван Назарович Снігур навчається в Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі ім. В.І. Мухіної (тепер – Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія ім. А.Л. Штігліца
З 1949 до 1992 Іван Снігур працював в системі художнього фонду Спілки художників України та художньо-виробничого комбінату у Чернівцях. Проявив себе у різних жанрах мистецтва: живопис, оформлення декорацій,реклама, кераміка, дерево, скло, емаль, ткацтво та різні народні вишивки. Багато уваги приділяє писанкарствута реставрації образів на гутному склі. Впродовж багатьох років займається лозоплетінням.

Деякий період Іван Снігур працював кореспондентом газети «Час», друкував статті з історії, мистецтва та побуту Буковини.
Написав і видав уже шість книг.
Заслужений майстер народної творчості України.

Творча діяльність

Бог щедро обдарував Івана Снігура, давши йому талант Художника в найширшому розумінні цього слова. Ще має Іван Назарович талант всевидця. Він бачить те, чого не бачать інші. І в природі, і в людях, і в предметах.
Починав свою творчу діяльнісь Іван Назарович в Чернівцях на Художньому комбінаті Художнього фонду України художником-оформлювачем. Виконував роботи з живопису,театральні декорації та рекламні замовлення.
У 60-х роках минулого століття він яскраво виявив свою творчу вдачу у самобутній галузі народного мистецтва – дерев’яній декоративній композиції. Його технічно різьблені й точені твори позначені умінням втілити фольклорні образи у виразній декоративній формі.
Роботи майстра користувалися попитом і стали популярними буковинськимисувенірами. Він розробив понад 400 зразків для тиражного виробництва.
Змістом його творчого життя подальших років стало лозоплетіння.
Майже 40 років Іван Снігур представляє Буковину цим давнім народним промислом на виставках усіх рівнів. Він є учасником близько 120!! виставок. Тільки персональних виставок у нього – 14.
Творче становлення майстра було деякою мірою традиційним. Водночас його завжди вирізняло прагнення нового, оригінального й досконалого. Палкий прихильник традицій, водночас чутливий до новаторських проявів у мистецтві.
Не дивно, що у його руках звичайне побутове плетення кошиків та посуду перетворилось на справжнє мистецтво. Асортиментйого виробів з лози сягає 800 видів.[2] Вони були прийняті до тиражного виробництва. Знаходить він час і для передачі своїх знань та досвіду – підготував десятки (80) майстрів лозоплетіння.
Іван Назарович гаряче обстоює давні культурні традиції, докладає особистих зусиль для їх збереження: багато часу віддаєписанкарству та реставрації давніх образів на склі.

Він є відомим знавцем етнографії, культури, історії, побуту та мистецтва краю, а також пристрасним збирачем (протягои десятків років) буковинських старожитностей.
Вражає і колекція Івана Назаровича старих – але чудово збережених – фото, календарів, різноманітних документів кінця дев”ятнадцятого століття, які є унікальними і залишилися чи не в єдиному екземплярі.
Добре знаючи буковинський побут та етнографію, працював консультантом кіностудій Києва, Москви та Кишинева, за його участі знято 13 фільмів (з них такі відомі, як “Білий птах з чорною ознакою”, “Гадюка”, “Яка тепла пізня осінь” та ін.).
З часом у Івана Назаровича Снігура проявились і письменницькі здібності – він автор шести книг. З-під його пера вийшли книги:

«Легенди Буковини» (1998),

«Грозинці на вітрах історії» та «Село між двома кішмами» – про історію рідного села ,
окремих людей і родини (2004),

«Покровитель Буковини — святий великомученик Іван Новий Сучавський (2004), при написанні якої автор проявив себе і як історик-дослідник,

а також інформаційно значимі і об’ємні

«Чернівці і чернівчани» (2005) і

«Мої мандри по Буковині» (2008).

Біографічні дані з сайту uk.wikipedia.org.

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ