«Клани вимагають грошей, а їх все менше» – про відставку міністра економіки

0
257
Загрузка...

Гучна відставка міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса (3.02.16), який заявив, що не хоче бути ширмою для відвертої корупції, може стати причиною нового політичного конфлікту, дострокових президентських виборів і навіть нової революції.

 

Навіть такі «перспективи» бачать у цій події.

Про рішення піти у відставку міністр економіки Айварас Абромавичус сказав на брифінгу.

«У мене і моєї команди немає бажання бути ширмою для відвертої корупції або підконтрольними маріонетками для тих, хто хоче в стилі старої влади встановити контроль над державними грошима. Я не хочу їздити в Давос, розповідати їм про наші успіхи, в той час як за нашою спиною вирішуються якісь питання в інтересах окремих людей… Ці люди мають імена. І одне з цих імен я вам зараз озвучу. Це Ігор Кононенко», – цитує Абромавичуса pravda.com.ua.

“Будучи представником політичної сили, яка висунула мене на посаду міністра, останнім часом він зробив дуже багато, щоб блокувати мою роботу і роботу міністерства. Спочатку підконтрольні Кононенко депутати від БПП розробили постанову про мою відставку, передали її партії “Відродження” і в підсумку передали її до Верховної Ради і ті за кілька місяців зібрали аж 18 голосів” – заявив він.

За словами Абромавичуса, Кононенко протягом року лобіював своїх людей на посаду гендиректора компанії “Укрхімтрансаміак”, в якій мав свої інтереси.

“Замість того, щоб допомогти мені скинути регіонала Бондика, завів своїх людей, які в результаті спільно управляють цим підприємством”, – заявив він.

Крім того, за словами міністра, підконтрольний Кононенку депутат від БПП лобіював своїх людей у “Укрзовнішінформ”, підприємство порошкової металургії, Агентство з акредитації України та кілька інших підприємств.

Кульмінацією цього кадрового свавілля і бажання повного підпорядкування потоків стало бажання мати свого заступника в Міністерстві економіки, який відповідає за “Нафтогаз” та інші державні підприємства”, – додав він.

За його словами, цей кандидат два дні тому приніс повний пакет документів і оголосив себе новим заступником з команди Кононенка. Також кандидат, за словами Абромавичуса, запевнив, що його кандидатура погоджена “нагорі”.

“Після цього мені надійшов дзвінок з Адміністрації президента з рекомендацією взяти цю людину, а також ще одного на посаду заступника міністра оборони. На що я відповів: “я частиною цього дерибану не буду”. І попросив, щоб мене звільнили від посади”, – заявив міністр.

За словами Абромавичуса, після цього Кононенко захотів заслухати доповідь міністра на фракції БПП.

“Після цього я заявив, що полегшу завдання Кононенку і його команді і подаю сам заяву про відставку“, – сказав він.

Абромавічус заявив, що готовий з командою піти з посад негайно і не розтягувати цей процес на тижні або місяці.

“Тому я прошу Верховну Раду проголосувати за мою відставку вже завтра”, – сказав міністр.

За словами Абромавичуса, за останній рік було зроблено дуже багато, однак, точка неповернення ще не пройдена.

“Сили зла хочуть відмотати все назад. Давайте позбавлятися від “смотрящих”, які доять українську економіку. Таких людей не повинно бути політики і в державному управлінні”, – підсумував він.

“Це рішення не емоційне. Я думаю, що при цій системі я не можу бути ефективним. У мене немає належної підтримки, у мене є колосальні спроби втручання у роботу міністерства”, – заявив він, відповідаючи на питання журналіста про те, чому він вирішив припинити боротьбу.

Слідом за міністром про відставку заявив і один із заступників Максим Нефьодов, який так пояснив своє рішення на персональній сторінці у Facebook:

«Друзі, сьогодні я ухвалив важке рішення разом із міністром залишити посаду держслужбовця в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України. Ми багато досягли, планів у нас ще більше, але ми бачимо перешкоди, які не дозволяють реалізувати задумане. Я не політик, а менеджер, я на посаді доти, доки там можу приносити більшу користь країні, ніж не на посаді. Цей час сплив».

У той же час Прем’єр-міністра Арсеній Яценюк не подає ознак паніки і каже, що буде захищати всіх міністрів. Багато хто вважає, що Арсеній Петрович є «ставлеником Штатів», а отже «посунути» його не так просто. Принаймні, поки з цим не погодяться «спонсори»… Правда, це «спонсори» не українського народу, а лише «обраних»… І які насправді завдання стоять перед цими «обраними», складно сказати. Вони можуть бути навіть сенсаційно несподіваними і архінеприємними для пересічних громадян України… Але на цю тему у нас не прийнято говорити. Як і не прийнято констатувати весь той негатив, який є наслідком діяльності вже нового режиму. Бо одразу записують у «вороги», «руки Кремля» і т. п. Або подають це як щось «реваншистське», хоча люди, обурюючись антинародною політикою «теперішніх», зовсім не бачать на їхньому місці «вчорашніх», а нових, порядних, чесних патріотів, які щиро хочуть зробити Україну процвітаючою країною з гідним рівням життя для всіх роботящих громадян. Але інформаційні маніпулятори-прислужники режиму приписують всім критикам теперішньої влади «ворожість до України»…

fakty.cv.ua

Пряма мова і обговорення відставки у студії:

***

З архіву, звучить правдиво:

https://youtu.be/derrWBXuOW8

***

Цікавий аналітичний матеріал з коментарями експертів:

Відставка міністра економрозвитку Айвараса Абромавичуса може стати причиною нового політичного конфлікту, дострокових президентських виборів і навіть нової революції, якщо влада не відреагуює на його заяви

Відставка міністра економічного розвитку Айвараса Абромавичуса сьогодні стала найгучнішою політичною подією України. Його міністерство у політичних колах називають одним з найуспішніших за підсумками минулого року. Але подальшому розвитку та реформуванню відомства завадив тиск – Абромавичус публічно звинуватив нардепа від Блоку Петра Порошенка, найближчого соратника і бізнес-партнера президента Ігоря Кононенка, у блокуванні роботи міністерства та спробі розставити там своїх людей.

Абромавичус фактично звинуватив Кононенка в корупції – розповів, що той неодноразово відправляв до нього людей з вказівкою взяти їх на конкретні посади у відомстві.

Сам Кононенко назвав заяву Абромавичуса емоційною і сказав, що вважає такий випад спробою перекласти на когось відповідальність за невдачі у роботі міністерства під його контролем. Проте, як розповів у коментарі НВ заступник голови НАБ Гізо Углава, Національне антикорупційне бюро вже порушило на Кононенко справу – публічної заяви Абромавичуса для цього цілком достатньо.

Слідом за міністром вже заявив про відставку один з його заступників, Юлія Клименко. В БПП, тим часом, оперативно запропонували кандидатуру на заміну Абромавичусу – це перший заступник голови Адміністрації президента Віталій Ковальчук. Його прізвище також фігурувало у вчорашніх списках кандидатів до Кабінету міністрів.

Відставка Абромавичуса і тиск на нього зі сторони – тривожний дзвіночок, знак, що в країні назріла криза. Якщо з боку президента і прем’єр-міністра не буде ніякої реакції, хвиля громадського невдоволення може закінчитися чим-небудь неприємним, вважають експерти – від дострокових президентських виборів до нової революції.

Експерти, які беруть активну участь у процесі розробки реформ, розповідають, чим загрожує відставка Айвараса Абромавичуса, який, нагадаємо, заради роботи в українському уряді змінив литовське громадянство на українське.

Тимофій Милованов, економіст, співзасновник проекту VoxUkraine

Політична криза назріває, і це очевидно. Вона наростає. І ми не бачимо якогось вирішення [цієї кризи]. Ми не бачимо, щоб в парламенті якось конструктивно реагували на кризу.

Вона виникла тому, що інститути слабкі. Тому що про щось домовилися, а потім все передомовились і кинули.

Те, що Абромавичус назвав прізвище Кононенко – це дуже сильне обвинувачення. Це звинувачення профільного, серйозного міністра. Зараз для суспільства було б добре, щоб на це звинувачення зреагували і президент, і прем’єр-міністр. Щоб висловили свою позицію, а не відмовчалися. Надали б факти, провели б якесь розслідування – пояснили б людям за фактом, що відбувається.

Суспільство зробить з цього всього висновок, надасть дуже сильний тиск на владу, і на прем’єр-міністра, і на президента, і на їх близьке оточення, що призведе до поліпшення загальної ситуації

Якщо вони цього не зроблять, то легітимність, віра в президента, прем’єр-міністра, в нинішню владу в цілому буде підірвано. Одне – коли міністр пішов. Інше – фактично звинуватив у корупції, адже сказав: “Я в цьому дерибані брати участі не буду”. З цього випливає, що якщо на це звинувачення не дадуть відповіді, якщо не буде якихось переконливих, незалежних доказів, що це неправда, то, напевно, люди будуть думати, що це правда. У цьому випадку, ця нелегітимність потягнеться на все інше: на зміну в Конституцію, на децентралізацію, на переговори з Мінськ-2, на якісь домовленості. Це початок цілковитого краху. Це гірка, на якій нас підштовхнули, і ми починаємо котитися. Поки що у нас є можливість покотитися або в одну, або в іншу сторону.

Зараз і Нафтогаз, і голова Нацбанку [Валерія] Гонтарева, і Мінфін з Яресько, та ще низка міністрів – я думаю, що вони всі під загрозою. Вже пішло три міністри, йде Мінінфраструктури, Мінагрополітики, тепер Мінекономіки, і це все профільні відомства. Це дуже погані новини для нас, для країни. Це ті люди, які повинні залишатися. а виходить навпаки. Боротьба добра зі злом. І зло йде в контратаку, тому треба відбитися від зла. Я думаю, що вдасться, якщо люди в Україні мудрі, а вони помудрішали в результаті Майдану. Зараз буде дуже великий тиск.

Суспільство зробить з цього всього висновок, надасть дуже сильний тиск на владу, і на прем’єр-міністра, і на президента, і на їх близьке оточення, що призведе до покращення загальної ситуації. Я до цього ставлюся оптимістично.

Але ніхто не виключає, що буде реванш. Це ж люди обираються, що б вони про себе не думали. Які б вони не були владні, все одно сьогодні одні вибори, ну, будуть і наступні.

Спробуй сьогодні в українців відібрати вибір. Не зможеш. Навіть танками Росія не змогла його відібрати. Якщо не порозуміються, що насправді відбувається і не приведуть себе до ладу, не почнуть конструктивно працювати, швидше за все, це буде один президентський термін. А може, він і закінчиться достроково – люди будуть вимагати якихось результатів. Це не 2004 рік, а 2016. Загинуло багато людей, і це межа, за яку не можна повернутися. Може, хтось не зрозумів цього, але правила змінилися.

Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, співзасновник проекту Нова Країна

Підбиваючи підсумки, я б сказав, що за рік Міністерством зроблено в два рази більше, ніж було можливо. І одночасно в два рази менше, ніж потрібно. В умовах політичної підтримки або хоча б за відсутності тиску, в умовах налаштованого на співпрацю парламенту було б зроблено більше. Хто з вас упевнений, що зможе краще, подавайте заявку прем’єр-міністру.

Тиск посилюється на всі міністерства тому, що клани вимагають грошей, а їх все менше. Класична криза системи. Члени команди будуть працювати, скільки зможуть, і потім підуть. Звичайно, якщо призначать міністра-злодія, ніхто не залишиться з ним працювати.

Система котиться під три чорти і скоро завалиться. А нам потрібно бути готовими її замінити. Причому, замінити прем’єр-міністра, а не міністра економіки, тому що жодна нормальна людина працювати в уряд Яценюка не піде

Система, заснована на інтересах кланів і розставлених всюди їх представників, працювати більше не може: країна виснажена, економіка не дає злодіям достатньо грошей. Тому напруги в системі збільшуються. Вона намагається відновити контроль, видавлюючи реформаторів, але “кормова база” все одно стрімко скорочується. Тому система котиться під три чорти і скоро завалиться. А нам потрібно бути готовими її замінити. Причому, замінити прем’єр-міністра, а не міністра економіки, тому що жодна нормальна людина працювати в уряд Яценюка зараз не піде.

Інше питання – чи вийде в реальності замінити прем’єра. Парламент здатний відправити уряд у відставку, але не здатен призначити новий. А значить, Україну чекають перевибори і Яценюк як виконуючий обов’язки прем’єра. На виборах БПП втратить мандати. А західні донори зупиняють допомогу на час роботи виконуючих обов’язки. Тому у фракції БПП поки що не розуміють, що робити далі.

Роман Бондар, партнер компанії Talent Advisors, Мінекономрозвитку

Міністерство економіки, за фактом, було найпрогресивнішим [відомством] – з точки зору кількості незалежних людей, націлених на конкретні зміни. Догляд Айвараса як лідера напряму означає відтік цих людей. Виходить, що підтримки немає, що праця і зусилля всієї команди нікому не потрібні, а значить, півтора року інвестованого часу, роботи “задарма”, заради ідеї, цими людьми були витрачені даремно. Це дуже сильний ляпас всьому волонтерському руху.

На мій погляд, ключова причина в тому, що за останні два місяці Міністерство економіки різко посилилося з точки зору сфер впливу. Зокрема, “Нафтогаз” повністю перейшов у зону його відповідальності, включаючи і реформу Наку. Плюс прийняття рішень з пошуку і призначення генеральних директорів на 50 найбільших держпідприємств – це колосальний важіль впливу на розстановку підконтрольних і лояльних людей.

Людина з незалежною позицією, яка не належить ні до одного політичного клану, на позиції міністра економіки для певних кіл вкрай небажана, тому що заважає впровадженню схем і перекладу держпідприємств під контроль. Саме тому тиск наростав поступово, з кінця літа, вилившись в таку дуже агресивну форму, про яку і розповів міністр.

Я знаю про це не з чуток. Ми півтора року волонтерили для Айвараса, для Міністерства. Приходили люди на ключові позиції – від заступників міністрів до директорів департаментів. Система зараз деградує в бік лояльності і тотального контролю. Йде відбудова якихось пірамідальних моделей організації управління: наказ, народжений нагорі, повинен бути безумовно виконаний всіма нижчими рівнями.

Накладаючись на існуючу реальність в Міністерстві, ця модель створювала конфлікт: у команді влади з’явилися люди з незалежним мисленням і повною самостійністю у прийнятті рішень. Люди, які спираються на об’єктивні завдання, на об’єктивну реальність, а не виконують чиїсь рекомендації. Саме в цьому і полягає конфлікт.

Можу сказати, що рішення [Абромавичуса] абсолютно виважене, емоцій в ньому немає ні грама. Про це дуже тихо говорилося в кулуарах Міністерства протягом останніх 4 місяців – що стає все важче і важче працювати. Що ключові законопроекти не отримують підтримки навіть від дружніх політичних сил, у комітетах ставлять палиці в колеса. Що силові відомства – прокуратура, МВС, СБУ – не дають підтримки резонансним подіям, наприклад, як за конкурсом на Електротяжмаші. Коли система починає витісняти “неугодних” людей, це дуже сильно помітно зсередини.

Думаю, Айварас правильно вчинив. Щоб не плямувати репутацію людини послідовної, з високою мораллю, він прийняв рішення не бути пов’язаним з цієї деградацією. Він дуже точно сказав, що не хоче бути парасолькою, ковдрою для махінацій. Це трохи емоційно, але в цьому є велика частка правди.

Міністр – це лідер, він задає тон і стратегію руху. За останній час, наприклад, Максим Нефьодов зробив дуже багато у реалізації ProZorro, але сама реформа держзакупівель зараз знаходиться на вкрай вразливій стадії. Потрібно ще 4-5 місяців на налагодження, щоб відкат назад став неможливий.

Підозрюю, що частина хлопців [з команди Абромавичуса] піде прямо зараз, тому що їх діяльність безпосередньо конфліктує з інтересами низки тіньових осіб. Інша частина залишиться, щоб довести до кінця ключові реформи, які важливі для країни, і передати це в руки наступникам – міністру і нової команди, яка прийде з ним.

Зараз – момент істини. Технократичний тренд, створений після енергетичного сплеску слідом за революцією гідності, вже вичерпаний. Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський пішов, міністр агрополітики Олексій Павленко пішов, Айварас йде. Якщо піде у відставку міністр фінансів Наталія Яресько, епоха технократів і активних реформ закінчиться. Почнеться епоха імітації, головною характеристикою якої стане “Ми говоримо, але нічого не робимо”.

Зараз створюються передумови, щоб посадити “правильних” людей на грошові потоки. Ми бачили список кандидатів у міністри від БПП, який подавався на минулого тижня. Він жахливий (за винятком кількох імен). Все це – провісники соціального катаклізму. Відхід людей, які не готові жертвувати своїми моральними принципами заради підтримки генеральної лінії правлячої влади, – це дуже чіткий провісник наближення грози.

Відповідні дії влади зараз стануть для нас хорошим індикатором. Зроблять вони кроки для повернення колишнього курсу, для залучення в держінститути людей, здатних створювати вартість і рухати зміни? Або розставлять зручних, лояльних, що їх підтримують позицію “смотрящих”? Це буде означати наступну хвилю очищення. Тому що більшість соціально активних українців зараз перебуває “на низькому старті”.

Я розмовляв зі своїм колегою, який займає одну з великих позицій в одній з українських компаній. Він брав активну участь у Революції гідності і в близьким до реформаторських процесах разом з моєю командою. Кажу йому: “Айварас пішов”. Він мені: “Ну, все, зрозуміло, пішов чистити каску”. Одна фраза відображає загальний настрій і відбуваються глибинні емоційні енергетичні процеси. Не треба дратувати сплячу собаку. Є таке поняття – чаша народного гніву. У мене відчуття, що вона близька до наповнення. Скоро вона може вилитися, і буде чергова революція. І дай Бог, щоб все пройшло тихо. Люди не будуть терпіти.

nv.ua

***

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ