У радах рішення мають приймати обрані депутати чи АТОшники? (опитування)

2
476
Правильніше, напевно, було б ветеранам і волонтерам АТО об’єднуватися в політичну силу і заходити легально у владні структури і реалізовувати свої ідеї, офіційно відповідаючи за свої рішення та дії
Загрузка...

Інцидент, який мав місце під час засідання сесії обласної ради 25.12.15, активно обговорюється не лише в політичних колах, а й серед пересічних громадян.

 

Під час засідання до сесійної зали увійшла група учасників АТО з числа протестуючих проти перебування на громадській посаді голови комісії з питань охорони здоров’я, праці, соціального захисту населення та підтримки учасників АТО і членів їх сімей представника партії «Наш край», нейрохірурга Аурела Рошки. Не дочекавшись виконання процедурних дій, хлопці самі підійшли до трибуни і виступили стільки, скільки вважали за потрібне. Були і доволі коректні виступи, але були й не дуже…

Зрештою, Аурела Рошку переобрали з цієї громадської посади – новим головою став Ігор Малишевський, який був учасником АТО (раніше входив до комісії з питань приватизації та управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області). На головування в комісії претендувала представниця «Самопомочі» Ольга Кобевко. Але вона свою кандидатуру зняла, чим трохи здивувала і своїх колег по фракції. А попередній голова Аурел Рошка, зрештою, відмовився залишатися у цій комісії.

Звісно, нічого надзвичайного у цій кадровій перестановці не було б, якби не форма і спосіб, як це відбулось. А відбулось це під тиском групи учасників АТО, які, так виходить, зневажають правами інших представників «основного носія влади», тобто інших громадян, які на місцевих виборах 25.10.2015 р. в законний спосіб обрали депутатів обласної ради, уповноваживши їх здійснювати представницькі функції у крайовому «парламенті».

Безумовно, якщо не всі, то більшість або навіть абсолютна більшість громадян України з величезною повагою ставляться до найсміливіших співвітчизників, які мужньо пішли ризикувати здоров’ям і життям, захищаючи інтереси держави. Честь їм і хвала за це! І дуже прикро, що Герої не отримують від держави за це ні належної фінансової винагороди, ні багатьох інших привілеїв, на які заслужили, на жаль, часом і кров’ю, або навіть гірше… Але чи означає це, що АТОшники мають дозволяти собі «так» втручатися у роботу обласної ради? Чи можна вважати демократичним те, що учасники АТО (і не лише вони, а й окремі політики) дозволяють собі некоректні висловлювання на адресу обраних депутатів? Адже ж таким чином вони ображають і тих багатьох земляків, які за цих депутатів голосували! Ми ж хочемо побудувати справді демократичну державу, правда?! А як це називається, коли хтось розказує громадянам, які є «основним носієм влади», що голосувати за такі-то партії або таких-то кандидатів – «правильно», а за інших – «неправильно». Хіба в такому разі це вибір?

Якщо ми щиро за демократію і народовладдя, треба миритися з тим, що в суспільстві ВСІ мають право на свою позицію і свій вибір! Навіть якщо ця позиція і цей вибір комусь не подобається.

Якщо якісь дії та рішення депутатів обласної ради не влаштовуватимуть їх виборців, саме вони, ці виборці, мають моральне право вимагати від депутатів кардинальних змін або навіть складання мандатів. Але ж не можуть декілька десятків громадян, навіть дуже героїчних учасників АТО, розписуватися за всіх виборців і розказувати всім депутатам, які рішення їм приймати… Бо це вже не демократія…

Утім, як варіант, можна розглядати і встановлення такої собі «військової диктатури». Можливо, учасники АТО можуть об’єднатися і силою, без якихось там виборів, взяти у свої руки владу і, відповідно, відповідати за ситуацію в окремих містах, регіонах чи країні в цілому. Але це вже інша історія. Беріть тобі владу у свої руки, раз через демократичний інструмент виборів не вдалося це зробити. Але тоді все треба називати своїми іменами. А не заходити до рад і розказувати законно обраним депутатам, які їм рішення слід приймати. Хто тоді буде за ті рішення відповідати – депутати, які під тиском їх ухвалюють, чи учасники АТО, які здійснюють цей тиск? Чи правильно це?..

Невже АТОшники, які пройшли через такі важкі випробування, справді хочуть сприяти новому зростанню напруги в суспільстві, провокувати можливі конфлікти, сприяти таким незаконним речам, як тиск на роботу представницьких органів влади тощо?..

Чому шановні учасники АТО «розписуються за весь народ»?.. Адже ж, вочевидь, їх позиція далеко не у всіх питаннях збігається з думкою інших громадян, чому свідченням, до речі, і результати тих же виборів.

Чи, може, треба розпустити всі ради, чий склад не влаштовує чинну владу та/або учасників АТО і проводити перевибори до того часу, поки або всі люди змінять позицію і повністю підтримуватимуть АТОшників, або, можливо, на «безкінечні вибори» вже приходитимуть самі учасники АТО, які тоді виберуть рівно тих, яких вважатимуть точно «правильними»?..

А взагалі чи впевнені члени ініціативної групи учасників АТО, які «атакували» обласну раду, що всі або більшість їх колег АТОшників гарантовано підтримують такі дії? Як можна це визначити? Чи у нас вже автоматично «праві» ті, які швидше зібралися у «правильну ініціативну групу» і проявили активність, а думки та позиція інших вже нікого не цікавлять – ні інших учасників АТО, ні інших громадян?..

До слова, а чи брали участь у місцевих виборах в якості кандидатів представники цієї групи АТОшників, яка вирішувала питання в обласній раді 25.12.15? Якщо не брали, – питання чому? Не хочуть або не готові брати на себе офіційну відповідальність? А якщо кандидували і не отримали достатньої підтримки від виборців, чи є моральне право незаконними методами впливати на рішення місцевих рад?.. Може, таки треба офіційно брати владу в руки і потім вирішувати?..

Можна ще згадати таке слово, як послідовність…

У відкритих джерелах не вдалося знайти відомості про те, що Аурел Рошка був членом Партії регіонів або депутатом від ПР. Зате є у відкритих джерелах інформація про інших двох голів комісій в обласній раді, які раніше були депутатами цієї ж ради від Партії регіонів:

Комісія з питань економіки, бюджету та інвестицій (голова – Березовський Михайло Михайлович);

Комісія з питань будівництва, архітектури, інфраструктури, транспорту та зв’язку (голова – Бічер Василь Георгійович).

То чи означає це, що тепер ця ж або інша група учасників АТО завітає на наступну сесію обласної ради, аби добитися зміни і цих голів? Чи хтось десь там вирішує, кого вважати «регіоналом», а кого ні. Або які екс-регіонали «правильні», а які ні?.. І взагалі чи теперішня або колишня партійність має бути вирішальною для того, щоби «заклеймувати» когось? Може, треба доводити злочинність дій конкретних осіб, незалежно від партійної приналежності, і жорстко карати?! І взагалі краще, мабуть, робити висновки про людей за конкретними справами, а не «гуртом» – за партійними чи іншими сумнівними ознаками… Або за сприйняттям або несприйняттям цих людей учасниками АТО…

Каспрук не вважає депутата-учасника АТО гідним посади секретаря міськради

А що ви думаєте з цього приводу?

fakty.cv.ua

Ваше ставлення до впливу учасників АТО на роботу депутатів місцевих рад

Результати

Loading ... Loading ...

***

***

А ось як проаналізував згадані події в обласній раді редактор газети «Час» Петро Кобевко:

Іван Мунтян починає програвати на Буковині

Як і передбачала газета “Час” раніше, нічого доброго з тієї “ширки”, яку створив Іван Мунтян в облраді, не вийде.

Вона починає руйнуватися. Бо не є природньою. За керівництво разом голосували свободівці, бютівці і… регіонали. Так вони всі хотіли влади, що аж ідейні принципи потоптали. І їхня “ширка” дала тріщину тоді, коли головою комісії, яка мала би опікуватися воїнами АТО, обрали Аурела Рошку з “Нашого краю”, очолюваного агресивним регіоналом колишнім головою облради Михайлом Гайничеру. Воїни АТО обурилися і прийшли під стіни ради поговорити з Мунтяном. Мунтян до них не вийшов. Тоді воїни увійшли до зали, де він сидів у президії. Попросили слова. Поки Мунтян думав і ставив на голосування їхнє прохання, бійці підійшли до трибуни і сказали депутатам все, що про них думали.

З боку Мунтяна виступили мами дітей-інвалідів, які зробили спробу захистити голову ради і голову комісії.

Потім депутати проголосували за зміну голови. І на його місце запропонували три кандидатури: Ольгу Кобевко – лікаря-волонтера, Ігоря Малишевського – хірурга, воїна АТО та Василя Палія – лікаря, учасника бойових дій.

Аби не складалося враження, що депутати і воїни АТО вимагали тільки посад для когось конкретно, а не справедливості, Ольга Кобевко зняла свою кандидатуру на користь хірурга і воїна, який цілий рік воював на Донбасі, Ігоря Малишевського.

– Справедливу і правдиву боротьбу воїнів АТО і молодих депутатів, котрі пройшли дорогами війни, підлі політики в області хотіли показати як боротьбу за посади чи привілеї,- сказала Ольга Кобевко._ Їм не зрозуміти проблем воїнів АТО. Тим паче, регіоналам і тим, хто їм служить. Опікуватися своїми побратимами мусить той, хто з ними війну пройшов, хто рятував їх від смерті. А тепер буде рятувати від бюрократів і поганих політиків. Я особисто як лікар і волонтер пройшла весь Майдан, 13 разів їздила на фронт, потрапляла під обстріли під Дебальцевим і Маріуполем, зустрічалася там зі своїм колегою Малишевським, бачила його жертовну і героїчну працю. На жаль, під Дебальцевим ми втратили нашого товариша Владислава Трепка. Він загинув смертю героя, рятуючи воїнів. Перед його пам`яттю, перед пам`яттю сотень загиблих лікарів і волонтерів, перед пам`яттю полеглих героїв АТО ми не можемо здавати позиції вчорашнім регіоналам, котрі зараз вжилися у теперішню владу і знову прагнуть керувати нами. Досить. Накерувалися. Через них гинуть кращі сини і доньки Вітчизни. І я щиро дякую за підтримку нас, молодих депутатів, воїнами АТО. І ця підтримка переконує нас у тому, що ми на правильному шляху. Тому всіма силами, знаннями і вміннями будемо захищати їхні інтереси. Аби мої слова не сприймалися занадто пафосними, аби у підлих політиків не виникало сумніву в правдивості сказаного і щоб навіть не думали вони, що ми боремося за посади, Я ЗНІМАЮ СВОЮ КАНДИДАТУРУ НА КОРИСТЬ ВОЇНА І ХІРУРГА ІГОРА МАЛИШЕВСЬКОГО. Залишаюся членом комісії, яка стоятиме на сторожі охорони здоров’я, соціального захисту воїнів АТО і їхніх сімей. Разом і з підтримкою бійців ми зможемо один одного захистити, один одному допомогти і позбудемося тих регіоналів, котрі заважають нам жити.

За прикладом Ольги Кобевко зняв свою кандидатуру й Василь Палій. Депутати обрали головою комісії Ігоря Малишевського.

А сам Аурел Рошка вийшов з комісії. Напевне, він не бачив себе там рядовим бійцем, а тільки головою. Що ж, кожному своє!

***

Загрузка...

2 КОМЕНТАРІ

  1. Спочатку прийшли знімати з громадської посади голову комісії з питань охорони здоров’я, праці, соціального захисту населення та підтримки учасників АТО і членів їх сімей а потім прийдуть знімати начальників в місті і області ЖКГ, спортуправління, освіти, екології, культури…!! Це нормально????

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ