Чернівецький кум Порошенка прозвітував і подає у відставку з поста міністра

Один з чернівецьких міністрів Уряду Арсенія Яценюка і кум Президента Петра Порошенка оприлюднив звіт очолюваного міністерства і публічно оголосив про початок процедури відставки.

 

Йдеться про Юрія Стеця – у минулому один з керівників чернівецького телеканалу «Ніко-TV», який вже як «НБМ» став власністю Петра Порошенка і переїхав до столиці, де в якості 5 каналу (ТРК «Експрес-інформ»), в т.ч. «на хвилі помаранчевого Майдану», розкрутився і перетворився на «перший інформаційний». На ТРК «НБМ» Стець був і редактором музичних програм (1997-2000), і заступником директора (2000-2002), і генеральним продюсером (з 2002 р.).

Народився Юрій Стець 29.12.1975 р. на Тернопільщині (с. Нагірянка Чортківськоьго району). Закінчив Чернівецьке училище мистецтв (1996) та Харківський державний політехнічний університет (менеджер інформаційнийх систем – 2009, менеджер зовнішньоекономічної діяльності – 2011).

Телевізійну кар’єру розпочав на облдержтелерадіокомпанії «Буковина» (1990-1992). З січня по травень 1992 був редактором представництва ICTV у Чернівцях, з липня 1992 по липень 1993 – редактором і старшим редактором на телеканалі «ТВА», а з березня 1997 – на різних посадах на майбутньому 5 каналі.

23 листопада 2007 р. був обраний депутатом Верховної Ради VI скликання (Наша Україна – Народна самооборона). З того часу він член наглядової ради 5 каналу. 12 грудня 2012 р. став народним депутатом VII скликання (ВО «Батьківщина»). І, нарешті, 27 листопада 2014 р. обраний депутатом ВР VIII скликання (Блок Петра Порошенка).

Кумом майбутнього Президента України Юрій Стець став навесні 2013 року, коли Петро Порошенко та Юрій Луценко хрестили Єву Стець – доньку Юрія та його другої дружини Яни Конотоп (теж чернівчанка, ведуча 5 каналу).

У VIII скликанні нардепом Стець був недовго – вже 2 грудня 2014 р. очолив Міністерство інформаційної політики, яке, кажуть, було створене «під нього». І навіть називають його «МінСтець». З 15 грудня 2014 р. – ще й член Ради Національної безпеки і оборони (РНБО).

У четвер, 3 грудня 2015 р., Юрій Стець на своїй сторінці у Facebook проанонсував свою відставку: «Рік тому я став членом Уряду. 9 місяців тому розпочав свою роботу МІП. Як і обіцяв, звіт про свою діяльність триматиму публічно, зокрема, і тут – у Фейсбук… І, звісно, як і обіцяв рік тому, з початком сесійного тижня пройду всі юридичні процедури в ВР та КМУ, пов’язані з реєстрацією офіційної заяви про відставку».

Обширний звіт міністерства читайте нижче.

Заяві про відставку передував скандальний сюжет у ТСН на «1+1», в якому йшлося про пропагандистів Кремля у Києві – «буквально під крилом Міністерства інформації».

***

Звіт Міністерства інформаційної політики України

НАЙКРАЩА КОНТРПРОПАГАНДА – ЦЕ ПРАВДА!

аналіз роботи МІП за перші дев’ять місяців діяльності березень-листопад 2015 року

Команда МІП. Ключові функції та пріоритети Міністерства

• Виконання Програми дій Уряду
• Мультимедійна платформа іномовлення України
• Експертна рада з розробки Концепції інформаційної безпеки та з питань розвитку інформаційного простору України
• Комісія з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення
• Проект Embedded journalism
• Програма доставки друкованих ЗМІ на Донбас

Програма по забезпеченню роботи журналістів в зоні АТО

• Кампанія інформаційної підтримки Кримського півострова «Крим – це Україна»
• Інформаційні війська України
• Серія міжнародних дипломатичних та експертних зустрічей
• Комунікаційні кампанії Міністерства
• Комунікаційний супровід реформ
• Програма «Відкрита влада»

«Я ціную роботу Міністерства інформаційної політики. Зараз пішов правильний процес – процес еволюції Міністерства. В МІП правильно визначено напрямок протидії пропаганді «Найкраща пропаганда – це правда». Зараз ваш основний напрямок – інформування населення, наших партнерів та захист свободи слова в Україні». Арсеній Яценюк Прем’єр-міністр України

«В сьогоднішніх умовах роль Міністерства інформаційної політики є вкрай важливою. Воно повинно надавати відповіді на ключові питання в сфері інформаційної політики держави, а особливо в стані інформаційної війни». Вікторія Сюмар Голова Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики

«Міністерством, під моїм керівництвом, чітко виконується план заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України на 2015 рік та Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», зокрема, тих пунктів, відповідальним за які є МІП». Юрій Стець Міністр інформаційної політики України

Команда МІП. Ключові функції та пріоритети Міністерства

Артем Біденко Заступник Міністра — керівник аппарату

Тетяна Попова Заступник Міністра

Іветта Делікатна радник Міністра з питань впровадження програми «Відкрита влада»

Олександр Бригинець радник Міністра з питань забезпечення функціонування телерадіомовлення

Дмитро Золотухін радник Міністра з питань інформаційної безпеки

Роланд Мікіані радник Міністра з питань новітніх комунікацій

Еміне Джеппар радник Міністра з питань інформаційної політики Криму

Аліна Фролова радник Міністра з питань стратегічних комунікацій

Сергій Костинський радник Міністра з питань інформаційної політики Криму (до 09.2015), член Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення

Володимир Філоненко радник Міністра з питань співпраці з силовими структурами

Виконання Програми дій Уряду

Згідно з планом виконання Програми дій Уряду на 2015 рік Міністерством інформаційної політики України розроблені та реалізовані наступні нормативно-правові документи:

• Постанова «Питання забезпечення сталого функціонування об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави у сфері телекомунікацій та зв’язку, в особливий період», яка була підтримана Урядом України та підписана Прем’єр-міністром України А.Яценюком, 25 травня. Основною метою Постанови є створення умов для забезпечення безперебійного електропостачання об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення у сфері телекомунікацій та зв’язку.
• Проект Закону «Про систему іномовлення України». Одноголосно проголосований Кабінетом Міністрів України, підтриманий Верховною Радою України, в першому читанні
• ВрамкахроботиЕкспертноїрадиприМіністерствіінформаційноїполітикиУкраїнибулорозробленоДоктринуінформаційноїбезпекиУкраїнитаКонцепціюінформаційноїбезпекиУкраїни
• Спрощення акредитації та перебування іноземних журналістів в Україні. Уряд підтримав проект Закону “Про внесення зміни до статті 5 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” та відповідну Постанову КМУ.

1 жовтня, о 12:00, відбувся запуск Мультимедійної платформи іномовлення України.

Юрій Стець: «Ми це зробили – відбувся запуск Мультимедійної платформи іномовлення України. Замість супутникового телеканалу «УТР» в ефірі стартував телеканал UATV. Він мовить із трьох супутників: Amos 3, Azerspace 1, Galaxy 19, а також в Інтернеті на власному каналі в YouTube. Телеканал мовить українською, російською, англійською мовами. Оновлене ІА «Укрінформ» подає новини українською, англійською, російською, іспанською, німецькою та китайською мовами. Тепер будемо доносити світу, що Україна – це не тільки депресивні регіони, корупція та бідність, а європейська держава, яка прагне реформ». Правовим рушієм Мультимедійної платформи іномовлення України стане, розроблений МІП, новий проект Закону «Про систему іномовлення України». Цей нормативний документ було підтримано Кабінетом Міністрів України та ухвалено парламентом у першому читанні.

Проект Закону «Про систему іномовлення України» – це основа для реформи іномовлення, саме тому в його написанні взяли участь відомі медіа-юристи, члени парламентського Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики, експерти Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, громадські активісти. В законопроекті враховано досвід США та країн ЄС, зокрема, таких ефективних та якісних мовників, як Voice of America та Deutsche Welle; також закріплено пріоритет свободи слова, вимогу дотримання журналістських стандартів.

Візія МІП — не просто телеканал іномовлення, а сучасна медіаплатформа, що використовує всі засоби комунікації для донесення світу правди про Україну. Закон дозволить залучити громадські організації, лідерів думок, іноземні представництва до контентного наповнення такої Мультимедійної платформи іномовлення України. Це документ для якісної реформи: іномовлення, інформаційої політики та інформаційної безпеки.

Міністр інформаційної політики України Юрій Стець: «Реформа іномовлення України— це першочергове завдання для нашого Міністерства в умовах гібридної війни, в умовах, коли за кордоном майже неможливо подивитися правдиві новини про Україну. Ми просто зобов’язані надати світу можливість дізнатися новини не з російських телеканалів, а з рідного UATV».

Міністр Юрій Стець впродовж жовтня-листопада презентував Мультимедійну платформу іномовлення України послам Канади, Австралії, Єгипту, Туреччини, Кіпру, Ізраїлю, Греції, Болгарії та інших країн, а також керівництву Світового Конгресу Українців. Мета – максимально швидко запустити канал іномовлення по всьому світу.

Експертна рада з розробки Концепції інформаційної безпеки та з питань розвитку інформаційного простору України

При Міністерстві інформаційної політики України створено Експертну раду з розробки Концепції інформаційної безпеки та з питань розвитку інформаційного простору України. Співголовами ЕРМІП обрано Юрія Стеця та Сергія Даниленка. До Експертної ради увійшли представники МІП, профільних комітетів Верховної Ради України, громадських організацій та медіаюристи.

Юрій Стець співголова ЕРМІП, Міністр інформаційної політики України

Сергій Даниленко співголова ЕРМІП, доктор політичних наук, доцент кафедри міжнародних медіакомунікацій та комунікативних технологій Інституту міжнародних відносин

Дмитро Золотухін секретар ЕРМІП, радник Міністра інформаційної політики України

Георгій Почепцов доктор політичних наук, професор Національної академії державного управління та Маріупольського державного університету

Вікторія Сюмар народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики

Іван Вінник народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони

Андрій Куликов журналіст, медіаексперт

Тетяна Лебедєва ВГО «Незалежна асоціація телерадіомовників»

Зураб Аласанія Національна телекомпанія України

Павло Моісеєв МГО «Інтерньюз – Україна»

Петро Бурковський Інститут стратегічних досліджень

Тарас Петрів Фундація «Суспільність»

В’ячеслав Гусаров Центр військово-політичних досліджень

Костянтин Квурт МГО «Інтерньюз – Україна»

Дмитро Дубов Інститут стратегічних досліджень

Сергій Черненко Інститут стратегічних досліджень

Метою створення ЕРМІП є розробка та публічне обговорення фундаментальних документів в сфері інформаційної політики: • «Доктрина інформаційної безпеки України»; • Закон «Про інформаційну безпеку України»; • «Державна програма розвитку інформаційного простору України».

МЕТА КОНЦЕПЦІЇ: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ

ЗАХИСТ ПРОЦЕСУ РОЗВИТКУ ВІД ЗОВНІШНІХ І ВНУТРІШНІХ ЗАГРОЗ

В липні Експертна рада направила проект Концепції на перший етап широкого обговорення. Це стало можливим завдяки співпраці Експертної ради з партнерами Міністерства — Міжнародним фондом «Відродження» та ОБСЄ. Так, зокрема, було проведено зустрічі з громадськими активістами, представниками медіа та фахівцями з комунікацій в Києві, Маріуполі, Одесі та Чернівцях. Також Концепцію було перекладено англійською мовою та направлено в міжнародні експертні організації для аналізу.

Співголова Експертної ради Сергій Даниленко: «Концепція інформаційної безпеки є суспільно вагомим документом, який стосується кожного, бо кожний громадянин України є споживачем інформації».

Другий етап обговорень розпочався в серпні, і здійнювався за підтримки офісу Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

“В рамках другого етапу члени ЕРМІП провели круглі столи в Харкові, Тернополі, Житомирі, Ужгороді та Сєвєродонецьку, після чого Експертна рада ретельно опрацьовує усі пропозиції та внесе відповідні зміни до проекту Концепції”, — підкреслив радник Міністра Дмитро Золотухін. В процесі регіональних обговорень надійшло багато пропозицій щодо внесення коректив в термінологію документу та ключових напрямків його реалізації. Пропозиції були ретельно опрацьовані в рамках ЕРМІП, а до проекту Концепції внесено корективи.

Офіс Координатора проектів ОБСЄ в Україні також сприяв максимально публічному обговоренню проекту Концепції. Так, Міністр Юрій Стець, Старший співробітник проектів Координатора проектів ОБСЄ в Україні Джеффрі Ерліх та Представник ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації Дуня Міятович провели спільний брифінг щодо співпраці Уряду України та інституцій Організації з безпеки та співробітництва в Європі. Зокрема, було оголошено про подальші спільні ініціативи Міністерства інформаційної політики України та Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

Старший співробітник проектів Координатора проектів ОБСЄ в Україні Джеффрі Ерліх: «Це дуже позитивні кроки і, навіть, я б сказав, новий день у демократії, коли Міністерство настільки відкрито залучає громадськість та медіаспільноту для обговорення таких важливих документів».

Додатково в кінці серпня Міністерство інформаційної політики України провело обговорення Концепції інформаційної безпеки України з представниками експертних організацій Харкова, Дніпропетровська, Львова, Полтави, Чернігова, Одеси через відеоконференцзв’язок.

Юрій Стець: «Якщо б така Концепція інформаційної безпеки України була створена 24 роки тому — інформаційна війна мала би менше наслідків». Міністр в ході запитань від кожної з областей дав чіткі відповіді на висловлені зауваження до документу та пообіцяв, що документ, напрацьований ЕРМІП, з урахуванням всіх зауважень, зібраних під час громадських обговорень з експертним середовищем в регіонах України, буде впроваджено в дію до кінця цього року.

Члени Експертної ради при МІП та Міністр Юрій Стець провели робочу зустріч з професором Талліннської юридичної школи Кетрін Німан-Меткалф, яка, на замовлення офісу уповноваженого ОБСЄ з питань свободи слова, розробила аналіз тексту проекту Концепції інформаційної безпеки України. Професор Катрін Німан-Меткалф зазначила: «Немає принципових розбіжностей в баченні документу. Проблема і мета, з якою його укладено, зрозумілі. Потребує доопрацювання лише викладення, і консенсус буде знайдено. Необхідно постійно вести обговорення задля удосконалення законодавчої бази у сфері інформації та комунікацій. Швидких вирішень проблеми загроз в інформаційному полі не існує». Напрацювання проекту Концепції стали також основою для іншого стратегічного документу — Доктрини інформаційної безпеки, яка відображає усі головні аспекти громадських обговорень. В результаті спільної роботи, Міністерством було передано для подальшого ухвалення два документи: Доктрину інформаційної безпеки — в РНБОУ, Концепцію інформаційної безпеки України — в Кабінет Міністрів України.

 

Витяг з протоколу №30 засідання Кабінету Міністрів України від 10 березня 2015 року Міністрові інформаційної політики України Стецю Ю.Я. утворити за участю: представників Мінфіну, МВС, СБУ, Адміністрації Держспецзв’язку, Держкомтелерадіо, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Комісію з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення. Прем’єр-міністр України А.Яценюк

З перших же днів роботи Комісії гостро постала проблема вимкнення електропостачання телевеж, через що припинялась трансляція програм телебачення, радіомовлення та цифрових потоків – не тільки в зоні АТО, але й в інших регіонах. За поданням МІП, 25 травня, Прем’єр-міністр України підписав постанову № 317 «Питання забезпечення сталого функціонування об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави у сфері телекомунікацій та зв’язку в особливий період». Цією Постановою було введено заборону на відключення телевеж та інших об’єктів системи телебачення та рідомовлення.

За підтримки МІП в квітні було реалізовано проекти інформування населення в прикордонних зонах:

• Окремим рішенням КМУ відновлено роботу Луганської та Донецької ОДТРК.
• Щоденно 5 годин контенту Радіо Свободи та Громадського ТВ Донеччини на ДОНТРК;
• Трансляція новин і щотижневих передач Громадського Радіо Донбасу на УР1 і FM- станціях.

В рамках роботи Комісії з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення постійно функціонує моніторингова місія МІП в Донецькій та Луганській областях. Представниками відомств, що входять до складу Комісій, було встановлено телевізійну вежу на горі Карачун, яка забезпечила повне покриття Краматорська та прилеглих територій. Першим свою роботу розпочав телеканал UA: суспільне мовлення

В рамках роботи Комісії було отримано наступне телекомунікаційне обладнання:

• від Республіки Польща отримано 9 аналогових телевізійних передавачів: 5 встановлено, 3 готуються до встановлення, 1 знаходиться у резерві;
• від Литовської Республіки отримано 15 передавачів: 9 встановлено, 2 готуються до встановлення, 3 знаходяться у резерві, 1 ремонтується;
• від Сполучених Штатів Америки отримано 3 ФМ-передавачі, які планується розмістити в зоні АТО; Орієнтовна вартість отриманого обладнання—близько 10 мільйонів гривень.

Під час візитів моніторингової місії в зону проведення АТО постійно перевіряється присутність в ефірі ліцензованого українського мовлення, а також телеканалів та радіостанцій РФ та неліцензованих медіа терористичних організацій (ДНР та ЛНР). Моніторингова місія працює як вздовж усієї лінії зіткнення (Широкине, Волноваха, Піски, Попасна, Щастя, Станиця Луганська), так і в інших населених пунктах (Маріуполь, Курахове, Селідове, Червоноармійськ, Дзержинськ, Артемівськ, Краматорськ, Слов’янськ, Святогорськ, Лисичанськ, Сєвєродонецьк та ін.)

Комісією напрацьовано нормативно-правові документи для встановлення в зоні АТО польського телевізійного обладнання, запуск якого проведено в квітні. Завершено юридичну процедуру з надання Україні технічного обладнання та аналогових телевізійних передавачів від Lietuvos radijo ir televizijos centro (литовський виробник) для відновлення мовлення українських каналів по периметру зіткнення та в зоні проведення АТО.

За ініціативи МІП організовано придбання комплектів супутникового телебачення з українськими пакетами мовлення для бійців на передовій. Наразі встановлено 156 комплектів, по 88 ЗСУ заборонено розголошувати локації, з інших 68 встановлено в Донецькій області 40 комплектів: м. Авдіївка – 3; н.п. Очеретине (Ясинуватський район) – 1; м. Артемівськ – 6; н.п. Часів Яр (м. Артемівськ) – 1; н.п. Андрїївка (Великоновосілківський р-н) – 2; м. Вугледар – 1; м. Волноваха – 3; м. Володарське – 1; м. Дзержинськ – 3; м. Костянтинівка – 4; м. Курахове – 4; район м. Маріуполь – 8; н.п. Піски (Ясинуватський район) – 1; м. Селідово – 2. В Луганській області 28 комплектів: смт. Боровське – 1; п. Гірське, м. Золоте (Попаснянський район) – 1; н.п. Кримське (Слов’яносербський район) – 2; м. Лисичанськ – 3; н.п. Світличне (смт Нижнє, Попаснянський р-н) – 1; район м. Новий Айдар – 3; м. Попасна – 3; м. Сєвєродонецьк – 8; н.п. Станично- Луганське, н.п. Макарово – 3; смт Троїцьке – 1; м. Щастя (Новоайдарський район) – 2. 44 комплекти будуть встановлені по мірі готовності (завершення будівництва) блок-постів на другій лінії оборони: 10 для МВС, 12 для НГ, 22 для МВС та МО. Спільно з Міністерством інформаційної політики України до акції долучилися Міністерство оборони, Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, волонтерські організації та фонди.

На вимогу МІП було відновлено програми першого каналу НРКУ на середніх, ультракоротких та ФМ-хвилях. Вимкнення передавачів Українського Радіо сталося через урізання фінансування з боку КМУ та неузгоджене рішення НРКУ зекономити на трансляціях. Це сталося чи не вперше за всю багаторічну діяльність найдавнішого українського мовника. Оскільки подібний підхід, у час фактичної війни, є неприйнятний, Юрій Стець звернувся до Держкомтелерадіо з проханням відновити мовлення у попередніх обсягах, що й було зроблено на наступний день. Прем’єр-міністр України підтримав, розроблений МІП проект доручення, що перешкоджатиме повторенню такої ситуації у майбутньому.

15 вересня під час чергового засідання Комісії з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення було обговорено питання щодо відновлення мовлення кримськотатарського телеканалу ATR. В засіданні Комісії взяли участь представники: Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, Українського центру радіочастот, а також генеральний директор каналу ATR Лєнур Іслямов. Комісією було ухвалене рішення про виділення аналогових ТВ-передавачів для відновлення мовлення кримськотатарського каналу ATR, а також запропоновано 4 години радіомовлення на середніх хвилях на частоті 549 кГц. Разом з тим, рішенням Комісії було виділено 5 передавачів для телеканалу ІРТА, який вже розпочав технічні роботи для їх встановлення.

9 вересня на РРС Волноваха Концерн РРТ ввів в дію телевізійний передавач потужністю 200 Вт для трансляції програм Донецької ОДТРК на 30 телевізійному каналі. 10 вересня КРРТ ввів в дію телевізійний передавач для трансляції програм УТ-1 Національної телекомпанії України на 12-му телевізійному каналі. 24 вересня введено в дію аналоговий телевізійний передавач потужністю 5 кВт, отриманий з Республіки Польща. Він використовується для трансляції телевізійних програм Луганської обласної телерадіокомпанії. Робота передавачів забезпечила доступ мешканців регіонів до телевізійних програм українського державного телебачення, замість сепаратистського каналу «Оплот» та «ЛайфНьюз». Увімкнення передавачів здійснено в рамках роботи Комісії з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення, яка створена при МІП на виконання рішення КМУ від 10 березня 2015 року Для відновлення мовлення, Концерном радіомовлення, радіозв’язку та телебачення використано передавачі, отримані з Литовської Республіки, а антенно-фідерний тракт змонтовано з резервних матеріалів.

28 вересня відбувся брифінг в прес-центрі АТО (місто Краматорськ) для представників українських регіональних ЗМІ (Одеса, Херсон, Харків, Рівне, Донбас, тощо) за участі радника Міністра інформаційної політики України з питань забезпечення функціонування телерадіомовлення Олександра Бригинця та представників штабу Антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях. Пізніше радник Міністра відвідав з журналістами гору Карачун, де знаходиться телевежа. Олександр Бригинець: «Цю телевежу ми запустили, щоб відновити мовлення українських телеканалів. Зараз, в рамках роботи Комісії МІП з питань відновлення телерадіомовлення, напроцьовано проекти щодо побудови нових телевеж на визволених територіях». На завершення візиту, журналісти та представники штабу АТО та Олександр Бригинець вшанували пам’ять героїв — учасників антитерористичної операції, які загинули під час визволення Слов’янська.

Комісія з відновлення мовлення продовжує збільшувати географію покриття українських телеканалів на Донбасі: • На рішення Комісії, Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, за власний кошт, збільшив у Старобільську потужність передавача, що дозволило збільшити зону покриття ЛугТРК на 80-90 км. • Відновлено мовлення програм ЛугТРК на 43-му телеканалі у м. Попасна. • Відновлено мовлення програм Луганської ОДТРК на 25-му телевізійному каналі біля Луганська. • Відновлено мовлення програм «Радіо Пульс» Луганської ОДТРК на частоті 99,5 МГц • Телеканал «ІРТА» відновив мовлення у м. Сватово, Зоринівці, Біловодську та Марківці .

Заступник Міністра інформаційної політики України Тетяна Попова: «Процес відновлення мовлення продовжується. Власними силами, Концерн РРТ продовжує збільшувати географію покриття українських телеканалів. Після отримання фінансування, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2015 року №778-р, антенно- фідерний тракт буде замінено без перерв в мовленні». Серед досягнень Комісії з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення: • На РТПС Маріуполь і РТС Красноармійськ Донецької філії введено в експлуатацію телепередавач для трансляції Донецької ОДТРК. • На РТПС Краматорськ Донецької філії змонтована тимчасова опора висотою 30 м, відновлено трансляцію 13 телевізійних і 5 радіопрограм. • На РРС Волноваха Донецької філії змонтовано та введено в дію телепередавачі телекомпаній «5 канал», «Студія 1 + 1», «Україна», «Голдберрі», «Еспресо ТВ», Донецької ОДТРК і УТ-1, радіо FM передавачі радіокомпанії «Радіо 24» і « ТАВР-медіа ». • На РТС Артемівськ Донецької філії збільшено потужність передавачів мереж «УТ-1», «Студія 1 + 1» і «5 канал».

5 листопада, на виконання рішення Комісії з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення при МІП, телеканал «ІРТА» відновив мовлення на 44 каналі у м. Білолуцьк Луганської області. Введення в дію 5-го передавача, отриманого від партнерів з Литви, забезпечило відновлення роботи мережі телеканалу «ІРТА» на звільнених територіях Луганщини. Зокрема, антенно-фідерний тракт змонтовано з обладнання, наданого телерадіокомпанією. Також введено в дію два радіомовні FM- передавачі для організації мовлення ТРК «Громадське Радіо» в Донецькій області: на станції Красноармійськ (500 Вт, 99,6 МГц) та Краматорськ (250 Вт, 103, 2 МГц) Донецької філії РРТ.

23 жовтня Сполучені Штати Америки передали до України першу серію трансляційного обладнання з метою поліпшити технічні можливості України щодо телерадіомовлення на Сході України. Зокрема, отримані три ФМ-радіопередавачі — передано для Донецької телерадіокомпанії з метою трансляції українських телеканалів на Сході.

«Обладнання, яке сьогодні було передано Урядом США, дозволить значно підвищити здатність Донецької телерадіокомпанії досягати більшої аудиторії, і допоможе значно поліпшити якість своїх радіопрограм», – зазначила заступник Міністра Тетяна Попова.

Проект Embedded journalism

В травні стартувала програма Embedded journalism, яка була започаткована Міністерством оборони, Генеральним штабом Збройних сил та Міністерством інформаційної політики України, за зразок якої взято стандарти роботи західних журналістів під час збройних конфліктів, зокрема, в Іраку та Афганістані. Кореспондент закріплюється за штабом одного з військових підрозділів і перебуває на бойових позиціях. Він не бере участі у бойових діях, але підпорядковується відповідному офіцеру та мешкає у тих же умовах, що й решта солдатів.

«Нам необхідна оперативна фіксація інформації з передової — свого роду літопис опису подій. Саме для цього потрібно забезпечити умови для перебування журналістів в зоні бойових дій. МІП спільно з МОУ розпочинають проект Embedded journalism, який має вирішити цю проблему. Усвідомлюючи весь ризик ситуації, ми вимагаємо від журналістів наявності страхового полісу та сертифікату проходження спеціалізованого тренінгу. На відміну від іноземних, лише деякі українські журналісти мають відповідні документи», — зазначила заступник Міністра Тетяна Попова.

Михайло Штекель, учасник проекту: «Програма Embedded journalism для мене розпочалася із польоту на гелікоптері з Краматорська на північ Луганської області майже на самісінькі позиції 92-ї окремої механізованої бригади, яка десь на тиждень мала стати моєю єдиною темою для роботи».

Для мобілізованих учасників проекту Міністерство інформаційної політики України та Міністерство оборони України провели п’ятиденний тренінг у Військовому інституті КНУ імені Тараса Шевченка. Під час тренінгу майбутні прес-офіцери опановували не лише нову для них спеціальність, а й удосконалили власні професійні навички. Мобілізовані журналісти прослухали курс лекцій від провідних вітчизняних медійників, фахівців інформаційних технологій, військових кореспондентів та прес-офіцерів, а також викладачів науково-педагогічного складу інституту.

Прикладом успішної та відкритої реалізаціїї програми стала участь в ній ведучого програми «УТЕодин з Майклом Щуром», співзасновника і члена ГО «Громадське телебачення» Романа Вінтоніва. Після отримання повістки в армію, журналіст звернувся до Міністерства інформаційної політики України з пропозицією співпраці. За результатами зустрічі Романа Вінтоніва було запрошено до участі у проекті Embedded journalism в якості прес-офіцера. У рамках проекту телеведучий супроводжує іноземних журналістів та веде щоденник із зони бойових дій, який можна прочитати на сторінках видання “Українська правда”.

Сьогодні українські та іноземні журналісти успішно працюють із військовими в зоні АТО за проектом Embedded journalism. В програмі вже взяли участь журналісти BBC, CNN, Washington Post, London Evening Standard, The Independent, Newsweek, France Press, Polsat, Daily Signal, Hanslucas, Цензор.НЕТ, «Радіо Свобода», Інтера, Business Ukraine, Новое время. Результати за три місяці роботи: 18 відео-репортажів, 15 статей та 3 фільми в іноземних ЗМІ.

Опікуючись безпекою журналістів, МІП досягнуто домовленостей з об’єднаннями страховиків щодо страхування українських журналістів: Асоціацією страхового бізнесу, Лігою страхових організацій України та Українською федерацією убезпечення.

Програма підтримки журналістів

Організовано систематичні та кваліфіковані тренінги військових кореспондентів, в тому числі із залученням закордонних експертів. Впроваджено якісно новий підхід в професійній підготовці журналістів, зокрема, щодо питань їхньої безпеки. Журналісти, які підлягають мобілізації, отримали можливість служити військовими кореспондентами, тобто максимально реалізовувати свій потенціал на фронті. Це також дало можливість отримувати швидку і правдиву інформацію щодо подій в зоні АТО, координувати відомства та поліпшувати комунікацію між ними.

При МІП створено робочу групу з напрацювання пропозицій щодо застосування санкцій стосовно представників засобів масової інформації. Зокрема, мова іде про перегляд санкційного списку, затвердженого РНБОУ, в частині, що стосується журналістів. До складу робочої групи включені народні депутати України, члени Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики, члени Експертної Ради при МІП, а також голова Громадської ради МІП Ольга Скрипник.

Юрій Стець: «Журналісти, які сповідують стандарти професії, не повинні підпадати під санкції. Санкції будуть застосовуватися виключно до представників так званих ЗМІ, а, насправді, пропагандистських рупорів ФСБ, що мають причетність до дестабілізації в державі». На першому засіданні члени робочої групи ухвалили рішення подати пропозиції, в тому числі від громадських організацій, для опрацювання в МІП в найкоротший термін. Вони будуть опрацьовані та запропоновані Міністром до обговорення на засіданні Ради національної безпеки і оборони.

Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин та Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики одноголосно підтримали проект закону «Про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (щодо підстав для видачі посвідки на тимчасове проживання представникам іноземних засобів масової інформації). Законопроект передбачає реалізацію чітко регламентованої, прозорої та ефективної процедури видачі посвідки. Проект закону розроблявся фахівцями Міністерства інформаційної політики України на вимогу журналістів міжнародних іноземних ЗМІ, а саме представника британського агентства новин Reuters Сергія Каразія, найбільшого інформаційного агентства США Associated Press Дмитра Власова та третього з найбільших новинних агентств Світу Agence France-Presse Анни Цуканової. Останню журналісти делегували для безпосередньої спільної роботи з юристами МІП над проектом закону.

За ініціативи МІП відбулось обговорення питань щодо роботи журналістів в зоні проведення антитерористичної операції, передумовою якого став «флешмоб» журналістів в соціальних мережах проти обмежень. У заході взяли участь воєнні кореспонденти українських ЗМІ, які працюють у зоні антитерористичної операції, представники Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ та громадських медіа організацій. За результатами обговорення було створено робочу групу.

Тетяна Попова, заступник Міністра: «Перший крок на шляху досягнення порозуміння між журналістами та військовими зроблено. Сьогодні була дуже плідна дискусія. Всі учасники групи відкриті до діалогу, тож сподіваємось, найближчим часом спільними зусиллями ми реорганізуємо роботу журналістів в АТО»

9 жовтня Верховна Рада України не змогла проголосувати за Постанову щодо безперешкодної діяльності ЗМІ у передвиборчий період. Тож Міністр інформаційної політики України Юрій Стець оголосив про внесення відповідного нормативного документу на розгляд Уряду, адже такою є принципова позиція команди МІП — захист свободи слова та підтримка засобів масової інформації. Вже 13 жовтня, під час засідання Уряду, Юрій Стець звернувся до членів Кабінету Міністрів України з проханням проголосувати за аналогічну постанову, яка захистить журналітстів від неправомірних перевірок. Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк та члени Уряду підтримали цю важливу ініціативу.

Міністерство інформаційної політики України спільно з Координатором проектів ОБСЄ в Україні та Міністерством оборони України розпочали серію тренінгів для військових командирів по роботі з журналістами.

30 листопада заступник Міністра інформаційної політики України Тетяна Попова виступила з лекцією на першому семінарі для військових у рамках проекту. Зокрема, розповіла про основні правила роботи журналістів у зоні АТО, наголосила на видах відкритої та закритої для оприлюднення інформації, а також правилах роботи військових з журналістами. В рамках програми передбачено 5 тренінгів у різних містах України з метою налагодження координації і роботи журналістів та військових у зоні АТО. Також МІП України спільно з МОУ та ГШ ЗСУ підготували посібник по роботі з журналістами.

Програма доставки друкованих ЗМІ на Донбас

В АТО створений та активно працює спільний прес-центр МІП і МОУ, який від МІП курує радник Міністра Олександр Бригинець. У найгарячіші точки зони АТО, куди не доходять друковані засоби масової інформації, газети доставляють власноруч навіть співробітники Міністерства інформаційної політики України. Олександр Бригинець привозить в батальйони свіжий випуск газети «Спецвипуск для жителів Донбасу» (наклад 60 тисяч), а також «Золоті ворота» та інші цивільні газети.

За час проведення АТО було розповсюджено понад 1 000 000 примірників газети «Україна Єдина». Було видано 75 номерів двомовного (українського та російського) видання. Не тільки новини, але і корисну інформацію про власні соціальні права, важливі урядові ініціативи, отримали як військові, так і цивільні в зоні АТО.

За підтримки Міністерства інформаційної політики України відновлено випуск газети «Спецвыпуск для жителей Донбасса».1 жовтня було надрукованого 26 номер газети та розповсюджено військовими по периметру зони АТО. Тираж накладу – 20 000 примірників. «Оновлений спецвипуск збільшено до восьми сторінок, а весною було 4. Також ми долучили до співпраці провідних журналістів Донбасу, збільшивши рівень довіри місцевого населення, а також популярність видання», – зазначила заступник Міністра Тетяна Попова. Спецвипуск вже отримав негативний відгук від представників влади «ДНР».

Кампанія інформаційної підтримки Кримського півострова «Крим – це Україна»

«З часом світові лідери поступово почали забувати про те, що Крим був незаконно анексований Росією. Для того, щоб повернути тему Криму до світового порядку денного, прийнято рішення про комплексну соціальну кампанію «Крим — це Україна», і в тому числі реалізовано вихід за межі України», — Міністр інформаційної політики України Юрій Стець. Тож на початку березня МІП було розроблено комплексну соціальну медійну кампанію, в якій українці стверджують: «Крим – це Україна». Ця кампанія має за мету продемонструвати, що питання півострова залишається одним з пріоритетних для української влади. Вже за тиждень стартувала зовнішня реклама та промокампанії, через місяць – розміщено рекламу в столицях Європейського союзу, США, Канади, Австралії та інших країнах.

В рамках загальнонаціональної соціальної кампанії відбулось розміщення сюжетів на більш ніж 2000 площинах по всій Україні. Тематичні радіоролики транслювалися на найбільших національних радіостанціях. Також на національних і регіональних телевізійних каналах демонструвалися відеоролики “Крим – це Україна”.

Обличчями кампанії стали відомі кримчани: Ахтем Сеїтаблаєв – режисер, продюсер, автор, ведучий проекту “Хоробрі серця”, Ольга Духніч – політичний психолог, журналіст тижневика “Новое время”, Севгіль Мусаєва-Боровик – головний редактор інтернет- видання “Українська правда”, Владислав Селезньов – підполковник, начальник прес- служби Генерального штабу Збройних сил України, Ліза Богуцька – блогер, дизайнер, Олександр Янковський – генеральний продюсер “Чорноморської телерадіокомпанії”, керівник телепроекту “Крим.Реалії”.

Канада, Польща, Німеччина, Австралія – в цих та інших країнах, за підтримки української діаспори, було розміщено соціальні сюжети.

Як результат — на початку червня Німеччина виступила з гучною заявою про те, що Крим був незаконно анексований і Росія має припинити окупацію півострова. Крим залишається важливою темою світової політики!

Міністерство інформаційної політики України запровадило кримськотатарську версію офіційного сайту. «Menimce, Ukrainada esasen ukrain ve rus tillerinde olğan devlet akimiyet organlarınıñ resmiy saytları bizge Sovet Birliginden qalğan mirastır. Şunıñ içün devlet akimiyet organlarınıñ ingliz tilinde olacaq saytlarınıñ aktualligi añlayışıla. Ukraina Haber Siyaset Nazirliginiñ faaliyetinde Qırım meselesi ayrı bir yerni alğanından sebep, bugünden Haber Siyaset Nazirliginiñ resmiy saytınıñ qırımtatar versiyası da çalışacaq», – dedi Yurіy Stets.

Міністерство інформаційної політики України ініціювало створення та розміщення на Першому каналі Українського радіо програм для жителів окупованого Криму. До участі в даному проекті Міністерство заохочує незалежні ЗМІ та громадські організації.

Наразі МІП забезпечено розміщення авторських програм Сергія Гармаша «Окупація» (проект Громадського радіо Донбасу) і Олександра Янковського «Крим.Реалії» (проект «Радіо Свобода»). Авторські радіопрограми кримськотатарською мовою «Beraber з Османом Пашаєвим» («Разом з Османом Пашаєвим») і «Vatan sedası з Айше Акієвою» («Голос Батьківщини з Айше Акієвою»). Україномовна авторська програма “Голос Криму” з Людмилою Боженко і Оленою Халімон

Програми УР-1 можна слухати на середніх хвилях в степовій частині Кримського півострова, на частоті 549 кГц, та низці FM-станцій на материковій чистині України.

Міністерство інформаційної політики України розробило та реалізувало соціальную кампанію «18 травня ми всі — кримські татари» щодо вшанування 71-х роковин депортації кримськотатарського народу. Кампанія стала тематичним продовженням соціальної кампанії «Крим — це Україна». Міністр інформаційної політики України Юрій Стець: «В умовах, коли кримським татарам забороняється проведення траурних заходів в Криму, ми мали показати, що вони мають підтримку тут, на материковій частині, на головній площі країни. Що в цей день ми всі відчуваємо себе кримцями». Міністерством розроблені, виготовлені і розміщені в метро й на носіях зовнішньої реклами 150 сюжетів «18 травня ми всі — кримські татари»; графічні матеріали для соціальних мереж і поліграфії.

До Дня кримськотатарського прапора, що святкується 26 червня, ініціювано соціальну кампанію «Два прапори – Єдина країна», яка підкреслює автохтонність двох народів – українського і кримського, та водночас їх спільну долю в рамках єдиної країни. Основою рекламного сюжету став концепт, створений відомим кримськотатарським художником Рустемом Скібіним та його ученицею Феріде Куртмамедовою. В ньому тарак-тамга, герб кримськотатарського народу, ототожнюється з соколом, що злітає, розправивши крила. Розповсюдженя тематичних матеріалів відбувалось за допомогою Інформаційних військ України, операторів зовнішньої реклами, державних обласних і національних телеканалів. В перший день кампанії відеоролик на двох каналах Youtube подивились більше 12 000 користувачів. Кампанія стала спільним проектом МІП, Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу, Меджлісу кримськотатарського народу і телеканалу ATR.

Додатково Міністерством інформаційної політики України, за підтримки волонтерів, телеканалів «Чорноморська ТРК» та ATR, громадської ініціативи «КримSOS» проведено 5 телевізійних кампаній щодо підтримки окупованого Кримського півострова, кримськотатарського народу та переселенців з Криму й окупованих територій Луганської і Донецької областей: «Рік окупації Криму», «18 травня ми всі – кримські татари», «Два прапори – єдина країна», «Почути серцем» та «Зроби крок на зустріч». Також Міністерством реалізовані зйомки та поширення декількох офіційних звернень до кримськотатарського народу.

Міністерство інформаційної політики України разом із громадською ініціативою “КримSOS” та “Mymedia” організувало дискусійну панель “(Не)свобода слова по-кримськи”, що відбулась в рамках III Lviv Media Forum. В дискусії взяли участь Севгіль Мусаєва-Боровик (“Українська правда”, “Громадське.Крим”), Валентина Самар (“Центр журналістських розслідувань”), Осман Пашаєв (“Громадське. Крим”), Алім Алієв (“КримSOS”), Сергій Костинський (Міністерство інформаційної політики України). Почути спікерів змогли більше 700 учасників з різних куточків країни.

Міністерство інформаційної політики України організувало та провело в Українському кризовому медіа-центрі та УНІА «Укрінформ» 25 прес-конференцій та прес-брифінгів за участі представників громадських організацій, кримських переселенців, правозахисних організацій та органів державної влади. Зокрема, відбулися спільні прес-конференції МІП із Прокуратурою АРК, Українським інститутом національної пам’яті, відділом забезпечення роботи Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу, Міністерством освіти і науки України, телеканалами «Чорноморська ТРК», ATR, ІА «Центр журналістських розслідувань», правозахисними організаціями: Регіональний центр з прав людини, Центр громадянських свобод, Центр інформації з прав людини; Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянської просвіти «Альменда» та ін.

Дар’я Свиридова юристка Української Гельсінської спілки з прав людини

Ольга Скрипник голова Центру громадянської просвіти «Альменда», голова Громадської ради при Міністерстві інформаційної політики України

Тетяна Печончик голова Правління Центру інформації з прав людини

Сергій Заєць експерт Регіонального центру з прав людини

Арсен Жумаділов завідувач відділом забезпечення роботи Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу

Роман Мартиновський експерт Регіонального центру з прав людини

Сергій Петухов співзасновник освітньо-дослідницього центру «Кримські студії ім. Ісмаїла Гаспринського», викладач Києво-Могилянської академії

Олександр Янковський генеральний продюсер телеканалу «Чорноморська ТРК», керівник телепроекту «Крим.Реалії»

Севгіль Мусаєва-Боровик головний редактор «Української правди»

Айдер Муждабаєв заступник генерального директора телеканалу ATR

Назар Холодницький старший радник юстиції, заступник прокурора АР Крим

Таміла Ташева співзасовниця громадської ініціативи «КримSOS»

Серед найбільш значущих заходів стали презентація доповіді «Кримськотатарський народ на порозі 2015 р.» та книги «Півострів страху: Хроніки окупації і порушення прав людини в Криму»

Міністерство інформаційної політики України підтримало благодійну ініціативу української діаспори в Нідерландах. В рамках показу фільму «Хайтарма» Фундація «Українці в Нідерландах» провела аукціон з продажу унікальної серії марок «Кримські татари — корінний народ Криму — України»

На зібрані кошти Фундація закупила та передала Національній дитячій спеціалізованій лікарні «ОХМАТДИТ» три дитячі куточки.

Міністерство інформаційної політики України підтримало Регіональний центр з прав людини, Український Хельсинський союз з прав людини та експертно-аналітичну групу CHROT в реалізації проекту щодо захисту прав людини в Криму. МІП взяло на себе зобов’язання щодо популяризації, тиражування і розповсюдження тематичного огляду ситуації з правами людини в умовах окупації «Крим без правил/Crimea beyond rules» російською та англійською мовами. Огляд покликаний допомогти світовій спільноті, правозахисним організаціям, міжнародним і національним органам і структурам розібратися в ситуації з правами людини в Криму. На поточний момент правозахисниками вже підготовлено два тематичних огляда: «Свобода пересування і свобода вибору місця проживання» та «Право власностi».

Будучи на посаді радника Міністра інформаційної політики України, Сергій Костинський підтримав акцію «Свободу кримчанам — в’язням Росії» і заявив про те, що МІП підтримає українських активістів і правозахисників щодо інформування суспільства та міжнародної спільноти про ув’язнення Росією кримчан-патріотів за політичними мотивами. Мета акції — нагадати українському суспільству про кримчан, про кримських татар — політичних в’язнів Росії. Олег Сенцов, Ахтем Чийгоз, Олександр Кольченко, Алі Асанов, Генадій Афанасьєв, Мустафа Дегерменджи, Олексій Чирній, Олександр Костенко, Юрій Ільченко – ці імена має знати кожний і в Україні, і за її кордонами.

“Ми нагадаємо всьому світу, що мешканці Криму є фактично в’язнями Російської Федерації. Завдяки, в тому числі цій кампанії, міжнародний тиск на країну-агресора буде посилюватись до тих пір, поки не призведе до деокупації Криму та окупованих регіонів Луганської і Донецької областей, й звільнення всіх заручників і політичних в’язнів”, — сказав радник Міністра.

Новий Радник Міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар написала заяву до Прокуратури АР Крим (м.Київ) за фактом обшуків у приміщенні, де раніше знаходився телеканал АТR, в оселях колишніх генерального директора телеканалу Ельзари Іслямової та її заступника, кримського журналіста Лілі Буджурової, в домі батька власника телеканалу, Едема Іслямова; а також у зв’язку із відкриттям кримінальної справи проти власника ATR Ленура Іслямова.

«Обшуки в домівках колишнього керівництва телеканалу, вилучення документів, комп’ютерів та телефонів, залякування родини власника АТR, що знаходиться у Криму – можуть кваліфікуватися, як порушення недоторканості житла та грабіж. Вважаю, що всі причетні до обшуків та відкриття кримінальної справи рано чи пізно мають понести кримінальну відповідальність», – зазначила Еміне Джеппар.

Раніше Міністерство інформаційної політики України звернулось до української редакції «Радіо Свобода» із пропозицією виробляти радіопрограми для Першого каналу Українського Радіо. Пропонувалось, що такі програми стануть ще одним кроком у питанні забезпечення мешканців окупованого Криму об’єктивною, неупередженою інформацію про ситуацію на півострові, в Україні на материку, в світі в цілому. І вже у вересні Міністерство інформаційної політики України, Державний комітет України з питань телебачення і радіомовлення і Українська редакція «Радіо Свобода» презентували в Кабінеті Міністрів України новий радіопроект — спільний проект «Радіо Свобода» і Першого каналу Українського Радіо — «Радіо Крим.Реалії»

«Радіо Крим.Реалії» мовить вранці і ввечері в ефірі Першого каналу Українського радіо на частоті 549 кГц. Сигнал Українського радіо охоплює не менше 70% території України. Мовлення відбувається російською, українською і кримськотатарською мовами. Серед програм – новини та авторські програми відомих кримських журналістів. Наразі Міністерство інформаційної політики України і Українська редакція «Радіо Свобода» ведуть подальші перемовини щодо перетворення студії «Радіо Крим.Реалії» в повноцінну радіостанцію.

Директор Української редакції «Радіо Свобода» Мар’яна Драч: «Новий проект для кримчан – це новий виклик для редакції, місія якої – сприяти поширенню демократичних цінностей шляхом поширення достовірної інформації. Для нас важливо бути з кримчанами особливо у той час, коли українські й міжнародні правозахисники заявляють про різке погіршення становища на півострові».

«Кримський проект «Радіо Свобода» «Крим. Реалії» роблять саме кримські журналісти, які працюють, як на окупованому півострові, так і на материковій Україні», – повідомив керівник проекту, головний редактор «Радіо Крим. Реалії» Володимир Притула, який до анексії близько 20 років був власним кореспондентом української редакції «Радіо Свобода» в Криму.

За словами керівника теле- і радіопрограм проекту «Радіо Крим. Реалії» Олександра Янковського, жителі анексованого півострова, попри перепони окупаційної влади, зможуть отримувати повний спектр інформації про події у світі, в Україні та рідному півострові. Журналісти «Радіо Крим. Реалії» всіляко цьому сприятимуть.

Інформаційні війська України

23 лютого було створено інтернет- платформу «Інформаційні війська України», що стало однією з топ-новин наступних трьох днів. В перший же день на сайті зареєструвалось близько 35 000 осіб. Сьогодні сайтом та відповідними сторінками в соціальних мережах користуються більше 100 000 користувачів. В рамках платформи було налагоджено роботу з відомими блогерами, а також інтернет-ресурсами «Информационное сопротивление», «InformNapalm» та іншими. Загальна кількість читачів цих ресурсів становить близько 1 000 000 користувачів соціальних мереж.

В оперативному режимі моніторимо інформаційні атаки спецслужб ФСБ РФ.

Дезавуюємо їх в online режимі.

Ефективність антиукраїнської пропаганди в соціальних мережах різко впала, адже на кожен неправдивий пост відтепер з’являються десятки відповідей, де надаються факти та аргументи.

Facebook Матеріалами сторінки в середньому в місяць охоплюється близько 1 600 000 користувачів, активних користувачів, які коментують та розповсюджують інформацію – понад 10 000; приблизна кількість переглядів сторінки — більше 140 000 разів; Вконтакте Охоплюється матеріалами сторінки — більше 35 000 користувачів, кількість підписників сторінки — 7 580, активних користувачів — 52 390.

Спецбатальйон Щомісяця блокуються десятки антиукраїнських користувачів; наприклад, в серпні було заблоковано групу «Яма тролів», яка координувала бан-атаки на українських юзерів facebook. YouTube Перегляди нових відео ІВУ щомісяця — до 100 000, загальна кількість переглядів каналу за весь час зросла до 1 200 000 переглядів.

Щомісяця листи з інформацією про фейки російської пропаганди отримують майже 80 000 користувачів Спецоперація #чётамвтольятти Підхоплена іншими відомими блогерами, тисячами користувачів. Охоплення більше 2 000 000 користувачів, десятки тисяч лайків та репостів. Особливо негативно інформацію коментували росіяни — вочевидь, їм було неприємно дізнатися правду про власне місто. Інфографіка для поширення була розроблена за матеріалами локальних ЗМІ.

Серія міжнародних дипломатичних та експертних зустрічей

Команда Міністерства інформаційної політики України активно бере участь у заходах, що стосуються проблем захисту інформаційного суверенітету, підтримки свободи слова та прав журналістів, розвитку інформаційного суспільства. Впродовж перших дев’яти місяців своєї роботи Міністр, заступники та радники виступили з доповідями або презентаціями на більше ніж 60 заходах – регіональних, національних, міжнародних. Також Міністерство виступало ініціатором міжнародних круглих столів та конференцій – з питань публічності власників ЗМІ, співпраці з Японією, залучення китайських журналістів до проекту Embedded journalism тощо. Міністр регулярно зустрічається з послами країн ЄС та США; зокрема щодо Мультимедійної платформи іномовлення України тільки в жовтні було проведено 10 зустрічей з іноземними послами. Представники Міністерства брали учать у заходах в Брюсселі, Вашингтоні, Відні, Варшаві, Вільнюсі та інших містах.

15—16 червня Міністр інформаційної політики України Юрій Стець, на запрошення представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуні Міятович, взяв участь у конференції «Безпека журналістів, свобода медіа та плюралізм в часи конфлікту» у Відні. Протягом двох днів роботи конференції провідні фахівці в сфері медіа, представники міжнародних організацій та урядів країн Європи обговорили питання безпеки журналістів, журналістської етики при висвітленні конфлікту, регулювання роботи ЗМІ в умовах конфлікту, пропаганди та інформаційної війни.

17—20 червня відбувся робочий візит представників Міністерства інформаційної політики України до штаб-квартири НАТО в рамках підготовки Дорожньої карти Партнерства у сфері стратегічних комунікацій Україна-НАТО.

Програма Партнерства — це довгострокова ініціатива, спрямована на розвиток спроможності українських владних структур у галузі стратегічних комунікацій. Партнерство укладене між Радою національної безпеки і оборони України та Відділом громадської дипломатії НАТО. РНБО виступає основним координаційним органом в рамках партнерства, МІП у рамках, визначених у Положенні про Міністерство інформаційної політики України завдань, братиме активну участь у практичній імплементації програми Партнерства.

Радник Міністра інформаційної політики України Сергій Костинський взяв участь у навчальному візиті української делегації до Бельгії. Візит відбувся в рамках спільної програми Європейського Союзу і Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні». В рамках робочого візиту українська делегація зустрілась з представниками Фламандського парламенту, VRM — Фламандського регуляторного органу з медіа-питань, VRT— Фламандської компанії громадського телебачення, VVJ — Фламандського об’єднання журналістів, RVDJ — Фламандської ради з питань журналістики, GFMD — Глобального форуму з розвитку медіа, Європейської служби зовнішніх справ, Центру цифрових досліджень «DG Connect»

Під час робочого візиту до США Міністр інформаційної політики України зустрівся з представниками Державного департаменту США на чолі з заступником Державного секретаря США з публічної дипломатії та зв’язків з громадськістю Річардом Стенгелем. Також було проведено зустріч з представниками Ради національної безпеки США і нараду з провідними експертами Вашингтону у політологічному інституті Центр Вудро Вілсона. В ході заходів Юрій Стець відповів на численні запитання присутніх щодо поточної ситуації на сході України, діяльності очолюваного ним Міністерства, перспектив ведення інформаційної війни проти Росії.

Впродовж червня Міністерство інформаційної політики України активно вело офіційне листування з дирекцією соціальної мережі Facebook, під час якого з боку МІП наводилися приклади блокування українських користувачів, що, на його думку, здійснювались безпідставно. Також наводилися приклади використання подвійних стандартів щодо блокування аккаунтів у російсько- та україномовних сегментах соціальної мережі. 17 червня Міністр інформаційної політики України Юрій Стець та заступник Міністра Артем Біденко зустрілися з директором з питань громадської політики Facebook у Скандинавії, Центральній і Східній Європі та Росії Томасом Крістенсеном та керівником напрямку громадської політики Facebook у Центральній та Східній Європі Габріеллою Чех. Представники Facebook підтвердили, що розпочинають з українською стороною діалог щодо більш ретельних і виважених підходів до моніторингу українського сегменту FB. Вони запевнили, що весь моніторинг та аналіз українського сегменту відбувається винятково в операційному офісі в Дубліні (Ірландія) на засадах аполітичності та дотримання стандартів соціальної мережі. «Я впевнений, що крім мене, відкриття українського офісу Facebook прагнуть всі користувачі соціальної мережі в Україні», — підкреслив Юрій Стець.

Заступник Міністра інформаційної політики України Тетяна Попова взяла участь у першому засіданні Комітету асоціації між Україною та ЄС у Брюсселі. На підсумковій сесії, яка проходила під головуванням Комісара з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганеса Хана, заступник Міністра виступила з доповіддю щодо стратегічних комунікацій та порушень прав журналістів у Криму та на Сході України.

Представники Міністерства інформаційної політики України взяли участь у міжнародній конференції Riga StratCom Dialogue, присвяченій відкриттю в Ризі офісу NATO Strategic Communication’s Centre of Excellence. На заході МІП представляли заступник Міністра інформаційної політики України Тетяна Попова та радник Міністра з питань стратегічних комунікацій Аліна Фролова. В рамках робочого візиту представники МІП відвідали Національну Раду цифрових ЗМІ Латвії, провели переговори з директором Концерну, відповідальним за радіомовлення, радіозв’язок та телебачення у Латвії Марисом Руткисом щодо можливості отримання передавачів для відновлення мовлення українських телеканалів. Провели зустріч з Міністром з європейської та євроатлантичної інтеграції Грузії Давидом Бакрадзе та його заступниками. Під час конференції Riga StratCom Dialog представники Міністерства інформаційної політики виступили з доповіддю та заключним словом.

Міністр інформаційної політики Юрій Стець виступив на Форумі української молоді діаспори Одеса 2015». Під час вітального слова Міністр сказав: «Підтримка діаспори зі всіх континентів надихала нас боротися на Майдані. Тому сьогодні ми маємо використати цей потужний ресурс впливу на уряди країн, де мешкають етнічні українці. Ми консолідуємо зусилля для промоції України в світі». Задля участі у заході до Одеси з’їхалася українська молодь з 30 країн української діаспори, зокрема, українських молодіжних громадських організацій з Казахстану, Сербії, Росії, Румунії, Латвії, Молдови, Болгарії, Хорватії, Іспанії, Франції, Польщі, Німеччини, Чехії, Японії та інших країн.

10-11 вересня на конференції з питань інформаційної безпеки у Вільнюсі радник Міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін виступив з доповіддю на тему: «Інформаційна війна: досвід України». Під час конференції Дмитро Золотухін презентував матеріали, які демонструють досвід України в інформаційній війні. Зокрема, радник Міністра розказав про заплановані тренінги для журналістів, блогерів та громадських активістів. Ці тренінги планується розпочати за підтримки фонду European Endowment for Democracy (EED). Головною метою проекту є ознайомити журналістів та блогерів з OSINT-техніками, які використовуються експертами Bellingcat, BBC та OCCRP. В рамках цього проекту відвідувачів будуть вчити, як шукати та опрацьовувати інформацію з відкритих джерел та, за її допомогою, перевіряти новини на фейковість, викривати корупційні механізми та створювати унікальний контент в інтересах місцевих громад. Перший тренінг для місцевих активістів та журналістів було проведено в Харкові у співпраці з Харківським антикризовим інфоцентром. Інститут постінформаційного суспільства, який реалізує дану ініціативу, є партнером Міністерство інформаційної політики України. Наступні найближчі тренінги для регіональних журналістів планується провести у Краматорську, Сєвєродонецьку та Маріуполі.

13-19 вересня у Лісабоні пройшла конференція спеціалістів з комунікацій НАТО, темою якої стала адаптація НАТО до комунікаційних викликів інформаційного суспільства, що змінюється. Радник Міністра з питань стратегічних комунікацій Аліна Фролова була запрошена як представник країни-партнера НАТО.

Аліна Фролова під час конференції взяла участь у кількох панельних дискусіях з приводу викликів, що стоять перед спеціалістами з комунікацій у світі гібридних війн та виступила з доповідями, що були присвячені тенденціям інформаційної війни проти України та прогресу, що досягнула Україна у розбудові державних стратегічних комунікацій. Під час панельних дискусій, присвячених комунікаційним викликам країн-партнерів та членів НАТО, учасники висловили підтримку позиції України щодо протидії російській пропаганді виключно через донесення правди та об’єктивної інформації, а також високо оцінили зусилля держави та громадського сектору, спрямовані на розбудову системи державних стратегічних комунікацій.

23-24 вересня 2015 року радник Міністра інформаційної політики України Олександр Бригинець взяв участь у Східноукраїнському форумі «Відновлення через діалог» в Сєверодонецьку, який організували Координатор проектів ОБСЄ в Україні, громадські організації та місцеві громади регіону. Олександр Бригинець: «Сьогодні для Донбасу важлива взаємодія влади, громадськості і активістів. Важливим є і те, щоб між ними був координатор та радник для вирішення важливих питань регіону, яким, в даному випадку, виступає ОБСЄ». Олександр Бригинець, під час форуму, розповів учасникам (представники медіа, органи державної влади, громадські організації), що одним з найбільш важливих питань сьогодні для регіону є інформаційна безпека. «Ми повинні не створювати додаткові конфлікти, а, навпаки, врегульовувати їх. Цей посил я адресую ЗМІ», – зауважив радник Міністра.

24 вересня Міністр інформаційної політики України Юрій Стець та радник Міністра з питань стратегічних комунікацій Аліна Фролова провели зустріч з делегацією з Грузії.

Міністр розповів представникам Уряду Грузії про досвід України у протистоянні інформаційній агресії, діяльність МІП, презентував Мультимедійну платформу іномовлення України та звернувся з пропозицією щодо об’єднання зусиль у наданні доступу до альтернативних джерел інформації російськомовному населенню по всьому світу. У свою чергу, заступник державного Міністра Грузії пані Маріям Раквіашвілі поділилася розробками з просування європейських цінностей, стратегії роботи Міністерства з питань європейської та євроатлантичної інтеграції про інформаційну підтримку окупованих територій. Представники делегації Грузії підкреслили важливість нинішнього візиту до України, який сприятиме активізації двосторонньої співпраці, обміну досвідом, спрямованого на підтримку та розвиток діалогу між Україною та Грузією. Учасники зустрічі домовилися про подальшу координацію зусиль з метою реалізації спільних комунікаційних проектів.

7 жовтня відбулася прес-конференція на тему: «Маріонетки Кремля. Дорога війни на Донбасі», на якій було презентовано звіт, що надає громадськості беззаперечні докази військового втручання РФ у збройний конфлікт та виявлені факти перебування на Сході кадрових військових і військової техніки РФ.

Семен Кабакаєв, координатор проекту «Стоптерор» зазначив: «Більш ніж за рік своєї роботи проект «Стоптерор» з ресурсом stopterror.in.ua надає можливість небайдужим громадянам повідомляти про протиправні дії на території країни, зокрема, на Сході в зоні проведення АТО. Команда проекту за час своєї роботи виявила та зафіксувала безліч фактів не тільки втручання, але й участі РФ в збройному конфлікті. Проаналізувавши усю доступну нам інформацію, вирішили надати відомі нам факти в якості доказів агресії з боку Росії»

19 листопада 2015 року, у Страсбурзі, заступник Міністра інформаційної політики України Тетяна Попова виступила на сесії Світового Форуму у Раді Європи за демократію «Свобода інформації в «епоху терору». Захід зібрав провідних політиків, експертів та представників громадського сектору з метою обговорення ключових проблеми демократії по всьому світу. Під час виступу Тетяна Попова розповіла про утиски прав журналістів і порушення свободи слова в окупованому Криму та на Донбасі: «Вторгнення російських окупантів розпочалося із захоплення телевеж і вимкнення українських телеканалів. Таким чином місцевих жителів силоміць позбавили права на отримання інформації від українських ЗМІ. Сьогодні Міністерство інформаційної політики України працює над відновленням українського мовлення на окупованих територіях. Проте, через відсутність необхідного обладнання, високих телевеж на нашій території, процес руху в цьому напрямку досить повільний».

20 листопада 2015 року відбувся офіційний візит до Держави Ватикан Президента України Петра Порошенка та української делегації, у складі якої перебував Міністр інформаційної політики України Юрій Стець.

Юрій Стець наголосив, що зустрічі у Ватикані підтвердили інтерес до України та українського народу: «Для України, в ці нелегкі часи, було важливо почути слова підтримки представників Ватикану. А ще більш важливим є той факт, для мене як для римо-католика, що у Ватикані нашу державу підтримують молитвою». Юрій Стець також зауважив, що Ватикан висловлюючи підтримку Україні, прагне допомагати встановленню миру на українській землі.

Комунікаційні кампанії Міністерства

Міністерство інформаційної політики України вперше в історії України реалізувало масштабні соціальні кампанії на підтримку реформ Уряду та актуальних проблем сьогодення. Мобілізація, децентралізація, енергоефективність, безоплатні послуги для населення, антисеператизм – із залученням різних медіа, без витрат з державного бюджету і максимально ефективним контактом з аудиторією.

Поширено більше 200 000 брошур з питань мобілізації (зокрема, по соці- альних правах мобілізованих), а та- кож більше 1 000 000 флаєрів патрі- отичного змісту. Вони поширювалися у військкоматах, лікарнях, державних установах, в громадських місцях. По всій Україні розміщено більше 4000 білбордів та більше 1200 лайт- боксів, телевізійні та радіо ролики було розміщено на майже всіх національних станціях та більше ніж на 120 регіональних ком- паніях. На гарячу лінію, телефон якої розміщено на цих макетах, надійшли тисячі дзвінків з пи- таннями щодо мобілізації.

Підтримка тимчасово переміщених осіб, зокрема, заклик до толерантності до їхніх проблем. Партнерами кампанії виступили міжнародні організації UNHCR, USAID, також дипломатичні місії посольства Великої Британії та Європейської комісії. Кампанія розпочалася 19 червня у Всесвітній день біженців, і масово розміщалася на телебаченні, в пресі та на носіях зовнішньої реклами. Мета соціальної кампанії — підтримка вимушених переселенців, а також сприяння їхній інтеграції в суспільство

Спільно з Міністерством юстиції України МІП розмістило соціальну рекламу нових онлайн- сервісів для населення. 150 сітілайтів в Києві та трансляція роликів на всіх регіональних каналах — це результат злагодженої та ефективної роботи двох відомств. Українці дізналися про те, що можна не гаяти час в чергах, а отримувати відповідні послуги органів юстиції в онлайн-режимі або за допомогою гарячої лінії.

• Розміщення 1/2 смуги в національній пресі. Загальна кількість виходів – 30 • Розміщення full screen та pop-up банерів в мережі Інтернет – 4 400 000 показів • Розміщення постерів у вагонах метро Києва та Харкова – 935 шт. • Розміщення постерів формату А3 по Україні – 124 000 шт. • Розміщення на зовнішніх носіях формату 3х6 – 580 площин • Розміщення в міському транспорті формату А2 – 285 постерів

Розміщення ½ смуги в регіональній пресі. Загальна кількість виходів – 148 • Розміщення full screen та pop-up банерів в мережі Інтернет. Загальна кількість показів – 11 533 500 • Розміщення постерів А3 формату у міському транспорті – 495 шт. • Розміщення постерів формату А3 по містах в кількості 176 000 шт. • Розміщення сюжетів на білбордах 3х6 та сітілайтах 1.2х1.8. Загальна кількість площин 650 шт., 10 міст. Додаткову кампанію розміщують ОДА 19 регіонів України.

На виконання доручення Прем’єр-міністра України щодо підтримки проведення реформи по децентралізації влади в Україні, Міністерство інформаційної політики України запустило відповідну загальнонаціональну комунікаційну кампанію щодо об’єднання громад.

Міністерством інформаційної політики України розроблено 7 комунікаційних сюжетів, які розміщено на 600 білбордах та 200 сітілайтах в 24 регіонах України та Києві. 3 радіоролики поширюються на національних та регіональних радіостанціях. 20 000 постерів формату А3 розповсюджено через ОДА, на дошках оголошень в лікарнях, університетах та містах. 2 500 постерів А4 розміщено в транспорті регіонального сполучення.

Протягом травня-червня 2015 року Міністерство інформаційної політики України реалізувало комунікаційну кампанію, що закликає громадян встановлювати лічильники на тепло, воду і газ. Кампанія проводиться в рамках програми «Урядова ініціатива Енергетичної незалежності України». Основними цілями кампанії є: • пояснення громадянам країни, що тільки встановлення лічильників допоможе їм заощадити на сплаті комунальних послуг • заклик використовувати літні місяці для підготовки своєї квартири або будинку до нового опалювального сезону.

Свої зарплати керівництво МІП направило, в тому числі, на друк методичних рекомендацій з питань подолання бойового стресу та його психологічних наслідків (А6, 3000 шт), щодо роботи з військовослужбовцями, схильними до зловживання спиртними напоями (А5, 200 шт.), анкети зворотнього зв`язку тренінгу «Психологічна підготовка військових до бойових дій» (А4, 2000 шт.), а також звіту з проведеної групової роботи (А4, 250 шт.)

Соціальна відповідальність МІП

Міністерство інформаційної політики України долучилося до низки презентацій роману Сергія Лойка «Аеропорт» – правдивої історії про події навколо Донецького аеропорту, про кіборгів та волю українців до перемоги. 5 вересня на території 169-го навчального Центру сухопутних військ Збройних Сил України (смт Десна Чернігівської області) автор роману «Аеропорт» Сергій Лойко за участі заступника Міністра інформаційної політики України Тетяни Попової передав книги військовослужбовцям – учасникам антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Захід відбувся за участі відомих «кіборгів»: командира Навчального центру Сухопутних військ «Десна», генерал-майора Олега Мікаца та Михайла Кучеренка, військового 74 -го окремого розвідбату. Отримав екземпляр книжки з автографом і відомий журналіст Майкл Щур, який співпрацює з програмою Embedded journalism.

Комунікаційний супровід реформ

На сайті Міністерства інформаційної політики України створено архів всіх інформаційних кампаній Уряду. Матеріали, що викладені в архіві, є вільними для використання. Їх можна роздруковувати та поширювати без посилання на власника авторського права.

• Координатор програми Іветта Делікатна увійшла до складу робочої групи Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики України з напрацювання законопроектів щодо приведення медійного законодавства у відповідність до європейських стандартів • Доповідь представників МІП у щорічній міжнародній науково-практичній конференції «Дні інформаційного суспільства-2015» Національної академії державного управління при Президентові України • Забезпеченння широкого інформаційного супроводу діяльності Національної ради реформ, зокрема, щодо реалізації завдань, визначених у Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» • Розробка та реалізація комунікаційних програм Уряду по децентралізації та енергетичній ефективності
  

  Програма «Відкрита влада»

Започатковано форум громадськості «Україна в умовах неоголошеної війни з Росією», який відбуватиметься на постійній основі, допоки триватиме гібридна війна. Перша сесія пройшла у Львові. Під час форуму обговорювалось питання необхідності формування єдиного інформаційного простору, який охоплюватиме історичну пам’ять, науку, культуру України та стане одним з чинників опору у військовому конфлікті, розпаленому РФ. Подібні питання обговорювались на україно- литовській конференції «Спільне протистояння російській пропаганді». Досягнуто домовленості щодо підтримки депутатами Литовського Сейму ініціатив МІП та залучення експертів з країн- учасників конференції до розробки Концепції інформаційної безпеки України.

Міністр інформаційної політики України Юрій Стець підписав Меморандум про співпрацю з Президентом Світового конгресу українських молодіжних організацій Мирославом Гочаком. Мета підписання документу – співпраця у сфері розвитку інформаційного суспільства в Україні, поширення інформації про Україну в світі та захист національного інформаційного простору.

Президент СКУМО Мирослав Гочак після підписання документу сказав: «Світовий конгрес українських молодіжних організацій має на меті консолідувати та координувати зусилля з МІП по донесенню інформації про Україну в світовий медіа простір».

Заступник Міністра інформаційної політики України Тетяна Попова та радник Міністра з питань забезпечення функціонування теле- радіомовлення Олександр Бригинець взяли участь у Західно-донбаському форумі «Від- новлення через діалог» в Красноармійську, який організували Координатор проектів ОБСЄ в Україні, Донецька обласна військово- цивільна адміністрація та Фонд підтримки реформ в Україні. В рамках візиту до Донецької області Тетяна Попова провела робочу зустріч з директором телеканалу «Капрі» Віктором Прилепським, відвідала приватну телевежу, поспілкува- лася з прес-офіцером програми Embedded journalism Олександром Візгіним та лідером Незалежної профспілки гірників Донбасу Миколою Волинком.

МІП організувало робочу зустріч журналістів провідних ЗМІ Великобританії: Telegraph, Independent, The Daily Mail, The Times, BBС з представниками Міністерства оборони України: заступником Міністра Юрієм Гусєвим, керівником Офісу реформ Андрієм Загороднюком, головою Ради волонтерів Давідом Арахамією, за участі радника Міністра інформаційної політики України зі стратегічних комунікацій Аліни Фролової.

Головною метою організації зустрічі стало донесення до іноземних ЗМІ інформації про хід впровадження Урядом реформ, зокрема, в оборонному комплексі держави.

Міністерство інформаційної політики України та Майстерня «Корпункт» підписали Меморандум про співпрацю, що має на меті підвищити медіаграмотність в Україні. Меморандумом передбачено здійснення начального проекту по підвищенню рівня журналістики в Україні, стимулювання виробництва нових телевізійних форматів. Майстерня проводитиме набір та організовуватиме навчання усіх охочих на курсах «Журналістика», «Телеведучий», «Оператор» та ін. В свою чергу, Міністерство інформаційної політики України забезпечить учням Майстерні можливість практичних занять на базі Мультимедійної платформи іномовлення України.

Керівник майстерні «Корпункт» Марина Коровай: «Ми створювали Майстерню для того, щоб поряд, у ньюз-румах, з’явилося більше розумних і підготовлених для роботи на телебаченні людей. Ми втішені, що молоді люди, які переймуть досвід кращих, у фіналі свого навчання стануть частиною команди Мультимедійної платформи іномовлення України. Ми всі заслуговуємо розумного та інтелігентного телебачення. І нарешті його створюємо разом!».

Міністерство інформаційної політики України та неурядова організація «Promote Ukraine» підписали Меморандум про співпрацю у сфері розвитку інформаційного суспільства в Україні та захисту національного інформаційного простору. «Сподіваюся, спільними зусиллями ми створимо ефективний механізм поширення суспільно важливої інформації про Україну в світі», — прокоментував після підписання документу Міністр Юрій Стець.

Меморандумом передбачено, в рамках співпраці, проведення інформаційних кампаній щодо поширення інформації про Україну в світі, залучаючи представників неурядових організацій та європейських країн, сприяти створенню інформаційних центрів.

Міністерство інформаційної політики України підтримало Давоський комунікаційний форум КWCFDavos Kyiv 2015 «Нові Комунікації: уряд, бізнес, медіа, інновації». Зібрання відкрила зі вступним словом радник Міністра з питань стратегічних комунікацій Аліна Фролова. Радник Міністра з питань впровадження програми «Відкрита влада» Іветта Делікатна: «МІП ініціює зміни до законодавства, які трансформують квоту представленості інтересів журналістів проти інтересів власників з поточних 50/50 до 75/25 на користь журналістів». Під час Форуму заступник Міністра Тетяна Попова вручила нагороду у номінації «Довіра майбутнього» головному редактору проекту Delo.UA, Оn Аir Катерині Венжик.

Міністерство інформаційної політики України та Громадська організація «Безпека та взаємодія в Україні» підписали Меморандум про співпрацю у сфері розвитку інформаційного суспільства в Україні та захисту національного інформаційного простору, що дозволить поширювати інформацію з сайту «Стоп-терор». Заступник Міністра інформаційної політики України Тетяна Попова: “Проект “Стоп- терор” відразу після своєї появи привернув і мою увагу, і увагу громадськості. Буде корисно і нам, і “Стоп- терор”, і суспільству максимально поширювати їх інформацію”. Голова ГО «Безпека та взаємодія в Україні» Семен Кабакаєв: «Є плани на реалізацію мети цього Меморандуму, тому з свого боку, як громадська організація, будемо робити все можливе для сприяння діяльності журналістів, громадських діячів та експертів у сфері інформаційної безпеки».

7 жовтня Міністерство інформаційної політики України спільно з Центром контент- аналізу презентували інструмент для медіа-досліджень прес- службам Міністерств, який надається в користування на безкоштовній основі. «Якісний моніторинг, контент- аналіз та вчасне реагування на критику, призводить до формування позитивного іміджу держави», — зауважив Олександр Маріковський, керівник Центру контент-аналізу. Заступник Міністра інформаційної політики України Артем Біденко, в ході круглого столу, звернувся до прес-служб присутніх Міністерств: «Отримуючи моніторинг, зокрема й критичних зауважень, щодо відомства, зробивши аналіз, можна ефективно виправляти помилки та висвітлювати роботу ЦОВВ з більш позитивних сторін, а також реагувати на критику вчасно. Тому, питання моніторингу — вкрай важливе і потрібне, оскільки, перш за все, це лакмус роботи ваших підрозділів».

3 листопада 2015 року в Києві відбулася конференція #Перемога для фахівців державних центральних та місцевих органів влади, які відповідають за зв’язки з засобами масової інформації. Доповідачами під час заходу були кращі іноземні фахівці з Естонії, Литви, Латвії, Великобританії та лідери Communications Reforms Group. Кожен охочий мав змогу особисто взяти рекомендації в спікерів та поспілкуватися за представленими темами конференції.

На завершення, радник Міністра інформаційної політики України Іветта Делікатна презентувала результати аудиту урядових комунікацій, після чого відбулося обговорення подальшого їх реформування.

За підтримки Міністерства інформаційної політики України, у річницю початку Революції Гідності, стартував проект «Україна. Гідність. Свобода. Креативність». Презентація проекту, зокрема буклету «Ukraine: Freedom, Dignity, Creativity» та інтерактивного сайту проекту, відбулася 30 листопада в Міністерстві закордонних справ України. Буклет є першим іміджевим проектом, реалізованим в рамках формування публічної дипломатії України. Його мета – у короткій, цікавій та доступній формі інформувати світ про нашу державу та її досягнення.

Загалом Міністерство інформаційної політики України планує забезпечити друк буклету 9 мовами і в кількості близько 40 тис. примірників, які розповсюджуватиме МЗС за кордоном.

В рамках програми «Відкрита влада» Міністерство інформаційної політики України започаткувало щомісячні публічні звіти своєї діяльності: • Прес-конференції для українських та закордонних ЗМІ; • Налагодження співпраці з представниками регіональних засобів масової інформації з метою отримання зворотнього зв’язку; • Регулярні зустрічі з дипломатичними представниками іноземних держав; • Координація діяльності МІП з представниками міжнародних неурядових організацій, зокрема з Міжнародним фондом «Відродження»; • Інформування в режимі онлайн представників громадських організацій; • Оприлюднення звітів на офіційному сайті mip.gov.ua.

МІП у цифрах

Facebook

Інформаційні війська України. Українська сторінка підписників сторінки Facebook.

29 214 підписників сторінки

11 100 активних користувачів сторінки

144 487 унікальних переглядів матеріалів сторінки в тиждень

загальне охоплення аудиторії за вказаний період 9 670 379 користувачів.

 

Facebook

Англомовна сторінка Інформаційних військ України.

1 213 підписників сторінки

460 активних користувачів сторінки

35 000 унікальних переглядів матеріалів сторінки в тиждень

1 166 000 Загальне охоплення аудиторії

1 200 000+ переглядів

 

Вконтакте

Сторінка Інформаційних військ України.

7580 підписників сторінки

52 390 активних користувачів сторінки

429 614 унікальних переглядів матеріалів сторінки в тиждень

124 992 унікальних переглядів матеріалів сторінки в тиждень

35 000+ загальна кількість емейл-адрес у базі станом на жовтень

 

Сектор зв’язків з громадськістю

9 меморандумів підписаних з ГО

12 презентаційних матеріалів за результатами роботи

41 публічний захід проведено за ініціативи МІП

75 прес-релізів надійшли в ЗМІ

330 інформаційних повідомлень на сайті Міністерства

60+ форумів, конференцій, круглих столів, дискусій, обговорення питань у сфері інформаційної політики за участі перших осіб відомства

 

Сектор правової та законопроектної роботи

185 звернень громадян

114 доручень, резолюцій, інша кореспонденція

36 депутатських звернень та депутатських запитів

15 запитів на доступ до публічної інформації

36 опрацьованих НПА, що розроблені іншими ЦОВВ

23 розроблених проектів НПА

16 проектів затверджених НПА

3 із співвиконавцями

 

Комісія з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення

33 засідання комісії

35 журналістів відправлено за програмою Embedded journalism

39 статей, 18 відео-репортажів, 3 фільми реалізовано за програмою Embedded journalism

 

Комунікаційні кампанії що проведені або підтримані МІП у період червень—листопад 2015

Антикорупція «Він би не мовчав»

Біл-борди, сіті-лайти, у Києві та обласних центрах

 

День захисника «Шануй Героїв»

Постери, сіті-лайти, плакати А-3, Київ, обласні центри, міста

 

Децентралізація. Загальнонаціональна комунікаційна кампанія щодо підтримки реформи Децентралізації влади в Україні.

Біл-борди, плакати А-3, Київ, обласні центри, міста, селища, вздовж доріг, сюжети в комунальних газетах трансляція відеороликів на державних ТРК, НТКУ, та провідних національних телеканалах

 

Міністерство юстиції «Безкоштовна правова допомога»

Відеоролик трансляція на державних ТРК, НТКУ

 

Загальнонаціональна комунікаційна кампанія щодо підтримки вимушених переселенців Всесвітньою Продовольчою Програмою Організації Об’єднаних Націй (ВВП ООН).

 

Мобілізація «Гідність, Воля і Перемога»

7 тематичних постерів, у Києві, всіх обласних центрах, містах країни

 

Підтримка переселенців «Життя кожного може перевернутися за мить»

Постери А2, у 8 областях: Дніпропетровськ, Запоріжжя, Київ, Луганськ, Донецьк, Одеса, Львів, Харків.

 

«Два прапора – єдина країна» до Дня кримськотатарського прапора

Сіті-лайти у Києві та обласних центрах, відеоролик трансляція на державних ТРК та НТКУ

 

Антисепаратизм Загальнонаціональна комунікаційна кампанія соціального характеру з питань протидії проявам сепаратизму

Білборди у 7 областях: Донецька, Луганська, Миколаївська, Запорізька, Харківська, Херсонська та Одеська.

***

Звіт у форматі PDF можна подивитися тут:

***