Хочеш потрапити в ЧНУ, домовляйся з “охоронцем Василем”!

3
3031
Загрузка...

Безумовно всі чернівчани пишаються нашою архітектурною окрасою міста – колишньою резиденцією митрополитів Буковини і Далмації, а нині Чернівецьким національним університетом.

Та сьогодні мова не про гордість, а про сором та бездіяльність керівництва ЧНУ.
Накипіло не тільки в мене. Всі хто хоч раз ходив зі своїми гостями до університету можуть розповісти багато «цікавого». Про це написана не одна стаття, не один пост в соцмережах, сотні гнівних коментарів. Жалілись вже всім і всюди, але схоже, що ректор навчального закладу, Степан Мельничук, просто увімкнув тактику «рефрижератора», умисно не помічаючи проблеми і не реагуючи. Вже 4 роки як увійшли до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО, а віз і нині там.
Дивує й пасивність міської влади. Там теж вмикається режим «а ета нє наше, ані нам нє падчіняютса», забуваючи, що значить ця споруда для міста і яку роль відіграє у розвитку туризму, ситуація з яким у нас вкрай плачевна. Місто заробило на туристах за 9 місяців 93 тисячі гривень. До прикладу Львів заробив близько 8 мільйонів.
В це важко повірити, це не пояснюється ніякою здоровою логікою, але імідж такої визначної споруди, імідж міста, імідж навчального закладу, як у старі радянські часи —  залежить від настрою простого умовного «Василя», охоронця на брамі.

Тому що ні цін, ні толком розписаного порядку відвідування університету ви не знайдете ні при вході, ні на сайті, ні у охоронця «Василя».
Та виявляється все є, але цю інформацію потрібно «вигризати зубами» з керівництва університету шляхом інформаційних запитів. Саме таким шляхом «таємну» інформацію отримала Надія Вірна, яка поділилась зі мною отриманими документами.
Отже згідно «Порядку надання платних послуг з організації та проведення групових та індивідуальних екскурсій» можна вибрати один із трьох видів екскурсії. Перший вид це вільна прогулянка по території плюс церква і парк, без екскурсоводу але й відповідно без потрапляння всередину університету. Дві інших з відвідуванням Мармурової, блакитної та червоної зали з екскурсоводом.
Ціни теж «таємна» інформація і ви її ніде не знайдете, тому ділюсь з вами документом.

В цьому році я тричі відвідував університет. Перший раз охоронець попросив 40 гривень за трьох, і нас пропустили. Другий раз я вже знав що оглядова екскурсія коштує 15 гривень, і можна ходити без гіда. Охоронець довго впирався, потім сказав, що мене потрібно записати в зошит. Дістав якийсь зошит на 12 листків, повністю новенький, без назви, не розчерчений, не пронумерований, просто зошит, і записав там моє прізвище. Куди пішли ті 30 гривень я не знаю, і я собі уявляю скільки ще таких як я. Слід зазначити, що охоронці абсолютно нічого не боялись беручи гроші, видно що то нормальна практика. Можливо страх відсутній через те, що діляться з кимось, адже у нас без кришування нічого не відбувається.
І ось третє відвідування. Потрібно сказати, що я був вже накрученим на справедливість попереднім днем, коли всіх туристів, що приїхали на День міста, післали подалі численні міліціянти та охорона нашого сонцесяйного буковинського царя Арсенія свєт Петровича, оскільки це віп-чудо теж вирішило відвідати у цей день унівєр, але не як людина і чернівчанин.  На другий день храмового свята на брамі нас зустрів знервований охоронець і наказав чекати екскурсовода. Чекати потрібно було пів години. Поруч зі мною стояло пару десятків туристів з усієї України, які приїхали в Чернівці на День міста і були вкрай обурені, адже такого не зустрічали ніде. Деякі просто розвертались і йшли, не бажаючи чекати. Мені було справді соромно за наше місто, і за наш університет, не вперше, на жаль. Дуже хотілось щоб ректор університету послухав ті думки, що озвучувались, може і йому б стало соромно. Хоча якщо йому було все одно стільки років, то й це б, мабуть, нічого не змінило.
Я вступив в розмову з охоронцем. Повідав я йому про правила відвідування, про види екскурсій, про їх вартість, про те що для оглядової екскурсії гід не потрібен, та він був незламним, — чекайте! Туристи нервували, і я як представник Чернівців намагався хоч якось утримати імідж міста. Після другої спроби охоронець здався, і сказав що по одній людині з групи, можуть пройти в корпус університету де в терміналі «Приватбанку» оплатять екскурсію. Я пішов. Добре, що в мене є досвід оплати в терміналах, і я хоч і з трудом, але знайшов список послуг ЧНУ. З 20-30 послуг знайшов заповітне слово «Екскурсія», і оплатив 30 гривень за двох та приніс чек охоронцю. В цей час екскурсовод вже забрала групу стомлених очікуванням туристів.

Я наздогнав групу щоб отримати пояснення хоча б від екскурсовода. І виявилось, що в суботу і неділю, оглядові екскурсії на честь дня міста БЕЗКОШТОВНІ!!! Пояснити чому в 15 годині охоронець вперто нікого нікуди не пускає і продовжує збирати гроші вона не змогла, але зателефонувала йому і попередила, що гроші брати не потрібно. Пропонувала повернути гроші й мені, але я відмовився.
Невідомо скільки зібрав грошей цього і попереднього дня з безкоштовних екскурсій охоронець, невідомо скільки туристів розвернулись і пішли, також невідомо якого удару зазнав імідж міста й університету, такими безвідповідальними діями керівництва ЧНУ і міста. Про яку Європу ми говоримо сьогодні? Ви уявляєте діалог умовного «Василя» з туристом з Лондону, якщо він українцям нічого не може пояснити?
Я стомився червоніти за таких як Мельничук чи Каспрук. Мені, на відміну від них, не плювати на місто і розвиток туризму. Я люблю Чернівці і буду боротись усіма доступними засобами з такими ганебними явищами як прохідна найгарнішої споруди Чернівців та всієї України.

Я закликаю усіх чернівчан не замовчувати цю проблему, знімати відео, фото, розповідати про «героїв», в прямому і переносному слові вже історичної брами на вході в університет. Не давайте гроші охоронцям, не сприяйте їх нахабству, оплатіть заздалегідь в терміналі чи вимагайте квиток та відстоюйте свої права!
Навести лад з екскурсіями, це справа одного-двох днів. Табличка на вході з порядком відвідування та цінами, інформація на сайті, робота з охоронцями, чи у разі їх недостатнього інтелектуального рівня, посадити людину на вході з квитками, яка роз’яснить усі правила. А охоронця відірвати від стільця та пустити патрулювати територію з метою відслідковування адекватної поведінки туристів по відношенню до споруди та парку. Чітка і прозора бухгалтерія. Ось і все! Та ці кроки чомусь такі складні для професора, доктора фізико-математичних наук, пана Мельничука. Можливо він просто зацікавлений якось у такому безладі?

Олексій Пономаренко, vkursi.com.

Fakty.cv.ua

Загрузка...

3 КОМЕНТАРІ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ