Президенту України: Від родовища в Лопушні Буковина щороку втрачає $3,2 млн.

0
1920
Загрузка...

Історія з буковинською нафтою, яка видобувається у Лопушні, свідчить про те, що це родовище чомусь не працює на Буковинську громаду…Чому?..

 

Аби отримати відповідні дані, голова ГО «Патріотична Громада Буковини» Ігор Жижиян звернувся спершу з інформаційним запитом до керівництва Чернівецької ОДА (12.08.15, відповідь ще не отримав), а тепер і до Президента України Петра Порошенка. Текст звернення п. Ігор, на прохання редакції, надав і fakty.cv.ua:

Шановний Петре Олексійовичу!

     Буковинські Карпати здавна були годувальниками не тільки для гуцулів, але й усього чернівецького регіону. З незапам’ятних часів і ще якихось років тридцять тому твердою валютою у цих місцях незаперечно був ліс. Із дев’яностих минулого століття заговорили про знайдену тут нафту. За умови умілого використання вона також може давати і заробітки людям, і чималі відрахування у бюджет. Те, що вже розвивається, за логікою мало би приносити користь і самим людям, і нашій благословенній землі. Мало би… Проте історія з буковинською нафтою, що видобувається нині у Лопушні, свідчить протилежне.

Своя нафта стала чужою, від неї щороку Буковина втрачає понад 3,2 млн. доларів США.

З кінця 90-х починається історія лопушнянської нафти — прихованого, а то й відкритого, протистояння території, у надрах якої вона знаходилася, і яку природно уособлювали Вижницька районна та Чернівецька обласна влади, з власне розробниками родовища — структурним підрозділом нафтовидобувного управління “Надвірнанафтогаз” ВАТ “Укрнафта”. Позаяк в один момент гнані пошуком джерел наповнення місцевого бюджету буковинські державні люди помітили, що від золотих яєць (нафти та попутного газу), які несе їх лопушнянська курка, території не залишається навіть частина золотої шкаралупки. А все тому, що структурний підрозділ управління “Надвірнанафтогаз” розміщується і відповідно був зареєстрований у сусідній Івано-Франківській області. У 1995 р., наприклад, при видобутку майже 61 тис.т. нафти за використання надр сусідами було сплачено якихось 32, 5 тис. грн. Це при тому, що на той час, за деякими оцінками фахівців, вартість видобутку однієї тонни лопушнянської нафти (враховуючи рентну плату за нафту) становила 69 з центами доларів США. Тоді ж влада констатувала й інші претензії до розробників — несплату інших передбачених Кодексом України про надра видів платежів: акцизного та ліцензійного зборів. З останнім взагалі вийшов казус — у середині 90-х “Надвірнанафтогаз” просто не мала ліцензії на дослідно-промислову експлуатацію та геологічне вивчення родовища, позаяк обладміністрація не давала на це погодження. Тоді ж у 90-ті вдарили на сполох й екологічні організації краю. З’ясувалося, що з північно-західної сторони родовище примикає до меж новоствореного у 1995 р. Вижницького національного парку. А буферна зона навколо нього (приблизно 300-500 м) так і не була встановлена.

У середині 2000 року ОДА також відмовила у погодженні на одержання Калуською нафторозвідувальною експедицією ліцензії на подальше проведення робіт з геологічного вивчення Лопушнянського родовища нафти і газу. Тоді у серпні 2000-го у експедиції ДГП “Західукргеологія” також закінчувалася чергова п’ятирічна ліцензія, а ОДА заявляла, що “основна мета робіт заявником не досягнута. Проте на наступний термін заявляється під ліцензію значно більша територія — площею 41,75 кв.км, четверта частина якої (26%) знаходиться у межах національного парку “Вижницький”. Відповідних погоджень Вижницької районної державної адміністрації, державного управління екологічної безпеки в Чернівецькій області, національного парку “Вижницький” немає. За ліцензією № 486 від 15.08. 1995 р. роботи розпочаті на двох ділянках. Достатнього фінансування робіт не було. Проведення їх здійснюється з порушенням вимог статей 24 і 25 Земельного кодексу України, статті 13 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, статті 55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”.   

У майбутньому область не припиняла спроб вплинути на поведінку на своїй території сусідніх нафтових колонізаторів. Ба, навіть домовитися з ними. Уже за 2003 рік чернівецькі податківці підрахували, що “внаслідок реєстрації бригади №2 (тієї, що добуває нафту у Лопушній — авт.) ЦВНГ №1 нафтогазовидобувного управління “Надвірнанафтогаз” у Івано-Франківській області, згідно з чинним законодавством, наша область втрачає майже 17,1 млн. грн, (згідно курсу НБУ 3,2 млн. доларів США) в тому числі 8,5 млн. грн. податку на додану вартість, 5,0 млн. грн. рентної плати, 2,5 млн. грн. податку на прибуток, 1,0 млн. грн. збору за геологорозвідувальні роботи, 0,06 млн. грн. прибуткового податку”. Скажімо, станом на 01.10.2004 р. бригадою №2 було видобуто 17,7 тис. т. нафти та 11151 тис. куб.м. газу, а надходження до бюджетів складали всього 763,2 тис.грн.

Як після таких кричущих порушень сусіди вижили на буковинській землі і не тільки вижили, а й продовжують качати буковинську нафту та газ, можна лише дивуватися і трохи здогадуватися. В усякому разі минулими керівниками краю, попри усі їх гнівні апеляції в столичні інстанції до Києва, не вдалося ані вирішити питання про реєстрацію легендарної бригади №2 з “Надвірнанафтогаз” та сплати податків на території області, ані (у випадку недосягнення такої згоди з “Укрнафтою”) розірвати угоду з бригадою №2 на право землекористування у Лопушній.

Відтак зрозуміло, що ідею наведення порядку з Лопушнянським родовищем буковинці підтримують однозначно. І справа тут навіть не у містечковому патріотизмі, йдеться ж бо про звичайний здоровий глузд. Позаяк важко назвати господаря розумним, якщо його мул возить до млина мішки сусіда. Причому, задарма. Зрештою, якщо погодитися на умови впливових хлопців з Івано-Франківська, за якими зі столиці видно кремезну статуру “Укрнафти”, то нова-стара крайова влада може створити цікавий прецедент, позаяк в області (про це, до речі, мало кому відомо), окрім Лопушнянського родовища, є ще інші перспективні нафтогазові карпатські та прикарпатські площі. Та чи не варто розглянути питання про створення власного (комунального) нафтопереробного комплексу, який зі слів місцевих мешканців підпільно діє на території Вижницького району?

     Із лопушнянської нафти Буковина немає нічого, окрім головного болю та екологічних збитків на своїй території. Своя, але чужа нафта (якої врік видобувається близько 100 тис. т.) у разі продовження владою старої практики ігнорування інтересів території, може дати енергійний імпульс для нетрадиційних, але таких модних сьогодні методів вирішення гордієвих вузлів.

Відповідно до ст. 34 Конституції України, ст. 5 Закону «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Згідно з статтями 3, 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов’язком розпорядників інформації надавати і оприлюднювати інформацію у тому числі за максимально спрощеною процедурою подання інформаційного запиту на інформацію.

Враховуючи викладене, прошу надати інформацію та стосується вищезазначеного, а саме:

  • Чи надавала Чернівецька ОДА погодження на одержання ліцензії на проведення робіт з геологічного вивчення та використання Лопушнянського родовища нафти і газу?
  • Чи не вбачається, на даний час, порушень вимог статей 24 і 25 Земельного кодексу України, статті 13 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, статті 55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” у діях користувачів Лопушнянського родовища?
  • Який обсяг надходжень до обласного та Вижницького районного бюджетів становить у поточному році від видобування нафти і газу на Лопушнянському родовищі?
  • Коли останній раз здійснювалась перевірка лічильників на Лопушнянському родовищі та які були наслідки цієї звірки?
  • Чи встановлена буферна зона між Вижницьким національним парком та Лопушнянським родовищем?
  • Чи відповідає дійсності відомості щодо видобутку нафти і газу на території національного парку “Вижницький”?
  • Чи не вбачається достатніх підстав, викладених у даному запиті для розірвання угоди на право землекористування на території Лопушнянського родовища із його експлуататорами?

Голова ГО “Патріотична Громада Буковини”                                    Ігор Жижиян

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ