Як на Буковині зберігають культурне надбання, чи теж спишемо на війну

0
1029
Загрузка...

Як часто ми чуємо в житті слово «культура». Цей вагомий термін увібрав у себе всі духовні й матеріальні надбання, створені людиною протягом усієї історії людства. Недарма ж народна мудрість гласить «Культура – це душа народу».

Зростання напруженості в суспільстві під час останніх подій в країні, загострення у зв’язку з цим ідеологічного, соціокультурного та регіонального протистояння потребують підвищеної уваги держави до консолідації суспільства на засадах спільних демократичних цінностей, забезпечення прав та свобод усіх громадян, створення умов для підвищення їх матеріального добробуту, всебічного культурного та духовного розвитку, виховання активної громадянської позиції особистості.

Ефективним засобом для досягнення цієї мети є збереження, відновлення та відповідне використання культурно-історичної спадщини. А це, потребує науково обгрунтованої державної стратегії та чіткої діяльності всіх органів влади по її втіленню. Досвід найрозвинутіших країн сучасної демократії підтверджує, що тільки активна і послідовна гуманітарна політика держави може забезпечити ефективне збереження та використання набутку минулого.

Для України, яка протягом тривалого часу не мала власної державності, а її культурно-історична спадщина зазнавала цілеспрямованого нищення, це тим більше актуально. За підрахунками фахівців, в Україні лише у ХХ столітті знищено близько 10 тисяч архітектурних об’єктів, які мали історико-культурну цінність і нажаль Буковина не стала винятком із цього сумного правила.

Враховуючи численні пропозиції вчених, архітекторів та реставраторів, Указом Президента України від 23 серпня 1999 року встановлено День пам’яток історії та культури, який щорічно відзначається 18 квітня – у Міжнародний день пам’яток і визначних місць, який був проголошений ЮНЕСКО у 1984 році.

Чернівецька область може пишатися своєю історико-культурною спадщиною. На державному обліку нині перебуває близько 2000 об’єктів історико-культурного значення. Вся ця величезна спадщина, закарбована в камені, бронзі, розповідає про нашу історію, героїчне минуле, його трагічні сторінки.

Незважаючи на певні позитивні зрушення, загальний стан об’єктів культурно-історичної спадщини нашої малої батьківщини, як і країни вцілому залишається загрозливим та потребує термінових заходів з боку влади, власників памяток та громадськості.  А ключовими проблемами є: недостатнє бюджетне фінансування. За тривалий час економічної кризи та стагнації, коли бюджетне фінансування впало до найнижчих показників, накопичилась низка проблем, які потребують невідкладного вирішення. Багато пам’яток національного значення перебуває у такому критичному стані, що у разі неприйняття термінових реставраційних заходів їх руйнація може набрати незворотного характеру. Недостатня бюджетна підтримка культурно-історичної спадщини є наслідком залишкового фінансування культури у цілому. Як наслідок, прийнята Чернівецькою обласною радою «Комплексна програма охорони та збереження об’єктів культурної спадщини Чернівецької області на 2013 – 2017 роки» – практично не виконується.

Також, недоліком є недостатній контроль за виконанням чинних законів, правови х актів та прийнятих рішень. Системного характеру в усіх регіонах України набуло порушення законодавства з питань охорони та використання культурно-історичної спадщини при відведенні земельних ділянок під забудову та інших комерційних цілей Навіть у разі припинення такої протиправної практики, порушники, здебільшого, не несли належної відповідальності.

Навіть за умови найсприятливіших економічних показників та максимально можливого бюджетного фінансування, держава, як свідчить світовий досвід, не в змозі самостійно покривати всі витрати необхідні для належного утримання культурно-історичної спадщини. Випадки виділення окремими бізнесменами, фінансово-промисловими групами та підприємствами певних сум на збереження чи відновлення об’єктів культурно-історичної спадщини в Україні, як і раніше, носять поодинокий характе характер. А навіть коли і залучаються приватні кошти практично їх освоїти досить складно. Як приклад зараз існує певна невизначеність із виділеними коштами опального олігарха Дмитра Фірташа на реставрацію перлин архітектури краю – Резиденції митрополитів Буковини і Далмації та Чернівецькиого  Академічного Обласного  Українського Музично-драматичного  Театру ім. Ольги Кобилянської.

Незважаючи на всі дискусії про необхідність матеріального стимулювання у цій галузі – створення системи податкових пільг для благодійництва та меценатства, жодних практичних кроків у цьому напрямі не зроблено. А на Буковині і в Чернівцях не використовується значний потенціал розвитку туристичного бізнесу. Нова стратегія культурного розвитку мала би охоплювати не лише власне культуру, а й тісно інтегрувати її з туристичною, рекреаційно-оздоровчою та освітньо-інформаційною сферами.

На сьогодні під охорону держави у нашому краї 694 пам’ятки містобудування і архітектури всіх категорій обліку. За категоріями пам’ятки поділяються на всесвітнього, національного і місцевого значення. До Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО включено колишню Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації. Архітектурно-містобудівна спадщина Буковини досить велика і більша ніж у інших регіонх нашої країни незважаючи на розміри. Незважаючи на різну категорійність, основні засади охорони всіх пам’яток, узятих на державний облік, дуже схожі. Крім цих пам’яток, існує значна кількість нововиявлених пам’яток містобудування і архітектури, які, після відповідних досліджень, мають бути взяті на державний облік за відповідною категорією цінності.

Одним із найпоширеніших, але невидимих для очей пересічних громадян, видів культурної спадщини є археологічні об’єкти. Це – городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, мегаліти, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, рештки життєдіяльності людини, що містяться під водою.

Багато людей в наш час, навіть не усвідомлюють, що в них під ногами можуть знаходитися «сліди історії». Пам’ятки археології становлять для нас ту ж саму історичну цінність, як і ті ж самі пам’ятки історії чи навіть архітектури, адже саме в них міститься історія про той чи інший період історії нашої держави.

Науковими співробітниками відділу з питань охорони культурної спадщини, національностей та релігії спільно з Чернівецькою філією «Охоронної археологічної служби України» проводиться інвентаризація (обстеження) пам’яток (щойно виявлених об’єктів) археології у всіх районах області: на численних стоянках, поселеннях, городищах, курганах. Переважна більшість даних пам’яток перебувають під загрозою пошкодження чи руйнування. Це зумовлено як природними, так і в переважній більшості антропогенними чинниками: зсувами, польовими сільськогосподарськими роботами, забудовою земель історико-культурного призначення або ж прямим грабунком.

Крикучим прикладом є те, що пам’ятки археології часто руйнуються внаслідок господарських або будівельних робіт. Так, у с. Михальча Сторожинецького р-ну більшість пам’яток забудовані або знаходяться на землях, що розорюються і використовуються мешканцями села у сільськогосподарських потребах. У селі Горбово Герцаївського р-ну кар’єром систематично руйнується поселення культури типу Луки-Райковецької VIIIX ст. Повністю зруйновано один із курганів у с. Остриця цього ж району, на місці якого влаштовано гноєсховище! І це, зауважимо, на території пам’ятки національного значення!

Вже у цьому році співробітниками відділу та науковцями Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича зафіксовано черговий факт руйнування пам’ятки археології – кургану ранньозалізного часу (І тис. до н.е.) у с. Бузовиця Кельменецького р-ну, де під час «окультурення» території господарського двору по-варварськи пошкоджено частинну монументальної поховальної споруди віком близько трьох тисяч років. Тут підніжжя величезного кургану (діаметром 70 м, висотою 10 м) зрізано бульдозерами, а його вершину – знівельовано, що вимагає негайного втручання правоохоронних органів.

Однією з проблем у сфері збереження пам’яток археології є й те, що вони досить часто грабуються «чорними археологами», через що ми назавжди втрачаємо цікаві сторінки з історичного минулого.

Значна частина земель історико-культурного призначення, де локалізуються пам’ятки археології, незаконно потрапила у приватну власність. Це категорично заборонено Законами  України «Про охорону культурної спадщини» та «Про охорону археологічної спадщини», які передбачають вилучення таких земель у судовому порядку.

Варто звернути увагу й те, що пам’ятки археології можна активно використовувати у туристично-рекреаційній діяльності шляхом розроблення відповідних маршрутів та популяризації збереження культурної спадщини. Така практика широко застосовується у країнах Європи, зокрема: Великобританії, Німеччині, Франції, Болгарії, Польщі та Румунії. Наша країна, і Чернівецька область зокрема, має великий потенціал для розвитку даної галузі туризму.

Ставлення населення до власної історичної та культурної спадщини безпосередньо залежить від рівня його патріотизму. Проте дуже часто меркантильні інтереси беруть гору над національною духовністю.

Fakty.cv.ua,Олександр Білоус

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ