Цікавий досвід: реальний спосіб продати $20 за $200, а $100 – за $1500

0
1110
Загрузка...

Виявляється, продати 20 доларів за 200 доларів, а сотню «зелених» – за 1500 таких же, – це не шахрайство, а «науково обґрунтована річ».

 

Цікавий і перевірений спосіб дуже вигідного продажу доларової купюри регулярно один американський професор регулярно випробовує на своїх студентах, а іноді – і на колегах. Метод працює без збоїв.

А екс-чернівчанин Вадим Тимашов, який тепер мешкає за океаном (і відкрив там стоматологічну клініку), розповів fakty.cv.ua про те, що йому доводилося бувати на подібному аукціоні, на якому 100 доларів продали десь за 1500 «зелених». І всі виручені кошти направили на благодійність.

Утім, давайте про описаний top.thepo.st «секрет» професора.

Кожного року професор Макс Базерман продає студентам MBA з Harvard Business School двадцятидоларову купюру набагато дорожче номіналу. Його рекорд – продаж $20 за $204. А робить він це наступним чином.
Він показує купюру всьому класу і повідомляє, що віддасть $20 людині, яка дасть за неї найбільше грошей. Щоправда, є невеличка умова. Людина, яка опиняється на другому місці у цьому аукціоні, віддає професору ту суму, яку він був готовий віддати за $20.

Наприклад, найбільші «ставки» були $15 і $16. Переможець отримує $20 в обмін на $16, а другий має віддати професору $15. Такі умови.

Торги починаються з одного долара і швидко досягає $12-$16. У цей момент більшість студентів випадають з аукціону, як правило, і залишаються двоє з найбільшими пропозиціями. Повільно, але впевнено аукціон підходить до цифри $20.

Зрозуміло, що виграти вже неможливо, однак і програвати теж не хочеться, бо ж програвший не тільки нічого не отримує, а ще й вимушений заплатити професору номіна свого останнього біду.
Як тільки аукціон переходить рубіж в $21, клас розривається сміхом. Студенти MBA, ніби такі розумні, готові виплатити за двадцятидоларову купюру вище номуналу
Однак аукціон продовжується і швидко доходить до 50 доларів, потім до ста, і аж до $204 – рекорд Базермана за свою викладацьку кар’єру.

До речі, під час тренінгів професор виробляє той самий трюк з топ-менеджерами і CEO великих компаній – і завжди продає $20 вище номіналу (отримані кошти витрачаються на благодійність).

Чому ж люди неодмінно віддають за двадцять доларів більше грошей, і що намагається показати професор? У людини, особливо у бізнесі, є слабке місце – loss aversion або боязнь втрат. Чисельні експерименти показують,  що людина поводиться вкрай нераціонально і навіть неадекватно, коли починає втрачати гроші.

Спочатку студенти вважають, що у них є можливість отримати «шарові» гроші. Адже ж вони не дурні і не стануть платити більше двадцяти доларів за двадцятидоларову купюру. Однак як тільки торги доходять до $12-$16, друга людина розуміє, що йому грозять втрати, тому він починає бідити більше, ніж збирався, поки аукціон не доходить до $21. На цьому етапі обидва учасники втрачають гроші. Але хтось втратить лише 1 долар, а хтось 20. Щоби мінімізувати втрати, кожен старається стати переможцем. Однак ця гонка призводить лише до того, що обидва учасники аукціону втрачають все більше і більше грошей, поки розмір не сягає такої суми, що глибше копати яму просто не має сенсу.

Таким чином, бажання отримати «халявну» двадцятку обертається втратами. Найцікавіше, що є маса даних – особливо на фондовому ринку і в казіно – які показують феномен Базермана в дії. Людина починає втрачати гроші. І замість того, щоби зафіксувати збитки, вона сподівається, що зможе відіграти програш – і практично завжди втрачає все більше і більше грошей.

Отож, пам’ятайте урок професора – боязнь втрат веде, як правило, до ще більших втрат… Фіксуйте збитки, поки вони мінімальні.

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ