Річниця Небесної Сотні: чому Порошенка освистали?.. (фото)

0
800
Загрузка...

Спогади, біль, сльози, запитання без відповідей, розчарування… І це все в контексті першої річниці розстрілу Небесної Сотні…

 

Бути на Майдані в такий день, не буду приховувати, хотілось. Все-таки люди зібрались вшанувати пам’ять Героїв Небесної Сотні…

Збіг обставин дозволив поєднати службове відрядження до столиці з участю у цьому надзвичайно важкому в емоційному плані заході…

Зрозуміло, що настрій не святковий, бо це день пам’яті… Проте з самого ранку отримав ще одну порцію душевного болю… Наше міністерство знаходиться на Лаврській. Поруч – «Мистецький Арсенал», де, як відомо, нагороджували близьких Героїв Небесної Сотні. Але до тієї гарної картинки по ТБ родичі Героїв десь півтори години стояли на пропускній під дощем… А деяких взагалі не виявилось в списку – довелося виходити організаторам за ними, аби провести…

Чому «так»?.. Де та глибока повага до Героїв Небесної Сотні та їхніх близьких?.. Вона ж бо має бути не лише показово на сцені, а й в таких «побутових дрібничках», і, звісно, у матеріальному піклуванні держави про сім’ї загиблих…

150220-Maydan-richnytsya-parkovka-B-fakty.cv.ua (6)Ще одне розчарування – на київських дорогах. Гляньте на фото – як люди паркуються в європейській столиці… Чому «так»?..

Може, у т.ч. тому, що на будинку Уряду охоронна дошка (пам’ятки культури) ще з глибоких радянських часів150220-Budynok-uryadu-tablychka-URSR з гордим надписом «УРСР». То ми ще в «тій» республіці?..

І, нарешті, сам центральний захід на Майдані…

Так, всі звернули увагу, що Президент Петро Порошенко говорив під свист народу. Чому?.. Ну, він, таке враження, щирий у своїх позитивних намірах! Мені так видається, чесно. Але, таке враження, сам не дуже знає, як здійснити позитивний прорив. У підсумку що маємо – результатів втішних немає, він недоговорює, звісно, деякі речі. Але люди ж це відчувають. Тому і свист… Ні, не тому, що він такий поганий. А тому, що в країні – те, як називається радіо Кузьми «Скрябіна» (абревіатура). А Петро Олексійович є уособленням цього. Зрозуміло, що не менша відповідальність на нашому земляку – прем’єр-міністрі Арсенії Яценюку. І «пастор», кажуть, відіграє важливу роль у прийнятті важливих для країни рішень, причому, подейкують, не завжди позитивних (зокрема, в контексті військових дій, зупинки якої так хочуть чи не всі українці, але, схоже, не наші заокеанські «патрони», чию позицію, кажуть, саме останні двоє названі фігури представляють в Україні…).

Там ще кричали, що Кузьма «Скрябін» (Царство Небесне) був правий у своїх гострих висловлюваннях про владу…

Люди чекають правди, дій, реформ, результатів… А що маємо насправді?

І нехай політично заангажовані розказують про те, що треба терпіти, гуртуватися, не критикувати владу… Так – терпимо, так – гуртуємось… Але чому не критикувати владу? Може, повернемо питання інакше – нехай влада в такий важкий і трагічний час для країни працює так, щоби не давати приводів для критики! Слабо?! Тоді для чого було рватися до влади? Якщо «слабо», нехай поступаються місцем молодим лідерам Євромайдану, іншим енергійним, фаховим, патріотичним і порядним фахівцям, які готові взяти на себе відповідальність за проведення кардинальних реформ і виведення країни з глибокої кризи.

Не хочеться відходити «від корита»? Тоді, шановні, працюйте так, щоби у народу не було бажання «винести на вилах» з тих керівних крісел (прохання не проводити аналогії між словосполученням в лапках і відомою партією, яка надто «штучна», щоби реально сподіватися на неї).

Взагалі хотілося сказати ще багато емоційних речей… Але раптом виявив, що практично все це сказав Олексій Мочанов, чиї слова цитуємо з glavpost.com мовою оригіналу:

«Это не путин х…йло, Соотечественники. Как минимум – не только и не столько путин, который нам всем очень должен и во всех наших бедах с косяками виноват. Х…йлы, основные и главные – среди нас, в нас и вокруг нас.

И мы сами, которые не замечаем. Или делаем вид. Пока удобно и не мешает. Мы разрешаем поставить огромную сцену в нищей стране. Потому что годовщина, и мы ждём, когда на эту сцену выйдут те, кто и так не вылазит со сцен и голубых насквозь экранов телевизоров.

А потом будем их месяц обсуждать и хренососить. Искренне и гневно. Сцену ставят высоко, чтобы точно никто ничего не докинул. Ни коктейля, ни тухлого яйца. Так и стоит она – над всеми. И над ещё живыми, и над уже мёртвыми.

Над лампадками и над теми, кто пришёл к ним и к своей Памяти. Может, правильно над этой улицей какой-то изувер зажёг четыре настоящих красных фонаря, и пешеходную аллею Небесной сотни превратили в настоящее неприкрытое блядство. И с этой сценой, и с этими фонарями красными. И с машинами, которые ездят там, где ездить не должны. Потому что служебные, дорожные, организаторов, сотников каких-то сотен и ещё хер знает какие блатные и важные. Раздвинули клумбы и сделали себе эксклюзивный проезд, пидары. И ещё ментов поставили, чтобы они наблюдали, не нарушает ли кто-то их эксклюзивный эксклюзив.

Уроды моральные.

И те, кто это делают, и те, кто будет это говно слушать, хлопая ушами и ладошками.

После Майдана подъехал к Динамо, в наши “джюнгли”. И там тоже реально – охуел. Другого слова не подберу. Над островком с цветами и лампадками, с белорусским флагом,висит оеклама. Со стороны Грушевского на перетяжке логотип дримтауна и бодрая надпись “У нас как в сказке”!!!!!! Над лампадками…

Со стороны Европейской площади там общепит Царское село при поддержке водки Мороша. Вы бы ещё туда фирму Танталит повесили и стоматологический кабинет Саши Януковича, а чо…

Страна Дураков… Правда.

И никого ничего под носом не удивляет и не возмущает. Одно Дебальцево на уме. Оно вам надо? Приберите у себя в подъезде и в голове!

И не ходите на майдан под сцену. Там сейчас реально – смердит. Живыми уродами, которые в душе – блатные мертвецы. И уроды. Моральные.

Братьев с Сёстрами – обнимаю. И помню каждую секунду, которую мы провели Вместе.

Прийдётся ещё раз собраться. В последний бой».

Олександр БІЛОУС, fakty.cv.ua
20.02.2015 р., м. Київ

 

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ